Рішення № 73652251, 19.04.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/719/2018 Справа № 641/268/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого – судді: Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання: Щеглової Г.О.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 підприємства « Юридична компанія «Право Груп» про розірвання договорів про надання юридичних послуг,-

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Юріївназвернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 підприємства «Юридична компанія «Право Груп» про розірвання договорів про надання юридичних послуг.

В обґрунтування позову позивачі зазначили, що Між ними та відповідачем були укладені договори про надання юридичних послуг з метою надання правової допомоги у здійсненні виконавчих проваджень, зокрема договори:

1.Між ОСОБА_5 підприємством «Юридична компанія «Приватна виконавча служба», правонаступник ПП «Юридична компанія «Право груп», та ОСОБА_3 від 13.05.2011 року.

2.Між приватним підприємством «Юридична компанія «Право груп» та ОСОБА_3 від 07.09.2012 року № 14/2012 року.

3. Між ОСОБА_5 підприємством «Юридична компанія «Право груп» та ОСОБА_4 від 13.08.2011 року.

Предметом вказаних договорів було надання юридичних послуг стосовно виконавчих листів № 2-418/ 2010 від 02.03.2011 року, № 2-41/2010 від 24.03.2010 року, № 2-41/2010 від 24.03.2010 року, № 2-41/2010 від 24.03.2010 року, № 2-418/2010 від 17.08.2010 року.

У зв’язку із закінчення виконавчих проваджень перестав існувати предмет договору, оскільки існуючі виконавчі провадження були закінченні, жодних інших виконавчих проваджень відкрито не було.

Крім того позивач вважає що Відповідачем були істотно порушенні умови укладених договорів, а саме, було здійснено розголошення інформації, яку відповідно до Договорів виконавець зобов’язувався зберігати в таємниці. Відповідно до умов Договорів встановлено, що Виконавець зобов’язується зберегти в таємниці інформацію, яку стало йому відомо при наданні Замовнику представницьких послуг.

Відповідач в добровільному порядку не бажає розірвати вищезазначені договори, у зв’язку з чим позивачі вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав та просять суд розірвати договори про надання юридичних послуг

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 18 січня 2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, позивачам було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений законом строк позивачі усунули зазначені недоліки.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2018 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами позовного спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивачів ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 підприємства «Юридична компанія «Право Груп» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі , а також у встановлений законом строк надала до канцелярії суду відзив на позовну заяву в якому зазначено обставини на які відповідач посилається, як на підстави своїх заперечень, а саме, що позивачами не надано доказів на підтвердження обставин щодо істотного порушення договору стороною відповідача, крім того підписання акту прийому-передачі виконаних робіт між сторонами не відбулося.

Суд вислухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив, що правовідносини між сторонами є цивільно- правовими та врегульовані положеннями ЦК України в редакції 2003 р., Законом України «Про адвокатуру» , а також встановлені наступні обставини.

Між позивачами та відповідачем були укладені договори про надання юридичних послуг з метою надання правової допомоги у здійсненні виконавчих проваджень, зокрема договори:

1.Між ОСОБА_5 підприємством «Юридична компанія «Приватна виконавча служба», правонаступник ПП «Юридична компанія «Право груп», та ОСОБА_3 від 13.05.2011 року (а. с. 9).

2.Між приватним підприємством «Юридична компанія «Право груп» та ОСОБА_3 від 07.09.2012 року № 14/2012 року А. с. 11).

3. між ОСОБА_5 підприємством «Юридична компанія «Право груп» та ОСОБА_4 від 13.08.2011 року (а. с. 10).

Предметом вказаних договорів було надання юридичних послуг стосовно виконавчих листів № 2-418/ 2010 від 02.03.2011 року, № 2-41/2010 від 24.03.2010 року, № 2-41/2010 від 24.03.2010 року, № 2-41/2010 від 24.03.2010 року, № 2-418/2010 від 17.08.2010 року.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу.

До правової допомоги належать: консультації та роз’яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, правовий висновок, медіація, представництво, виконання обов’язків захисника у процесі дізнання, досудового слідства та розгляду кримінальної справи в суді, виконання обов’язків захисника при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, виконання обов’язків захисника при провадженні у справах про застосування заходів примусу, інші послуги правового характеру, які не заборонені законом.

За приписами Закону України «Про адвокатуру»

Договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ч. 1 п. 1, ст. 26);

договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі;

договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк;

до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права;

зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (ст. 27 ч.ч. 1, 2, 3, 5);

Цивільні права особа здійснює, а цивільні обов’язки виконує у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; діючи у цивільних відносинах на власний ризик, особа повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається (ст. 3 ч. 1 п. 6, ст.ст. 12-14 ЦК України). Ніхто не може бути примушений до дій, вчинення яких не є обов’язковим для нього (ст. 19 ч. 1 Конституції України, ст. 14 ч. 2 ЦК України).

За загальними правилами, що випливають із положень, зокрема, ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 610 ЦК України, цивільні права та обов’язки, що виникають із договору, повинні належно виконуватися, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається; порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Разом із тим, відповідно до п.п.7.1. Договорів 1 та 2, сторони дійшли згоди, що «...Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором».

Пунктами 2 вищевказаних Договорів 1 та 2 передбачено, що «закінчення робіт з консультування та надання юридичних послуг визначається моментом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт».

Зазначені акти між сторонами не складалися, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були допущені порушення виконання своїх зобов'язань за вищевказаними договорами, а саме: зобов’язань по оплаті отриманих юридичних послуг, що призвело до виникнення заборгованості, яка існує по сьогоднішній день.

Відповідно до п.6.1. Договору про надання юридичних послуг №14/2012 від 07.09.2012р., що був укладений між ПП «Юридична компанія «Право груп» і ОСОБА_3, сторони дійшли згоди, що «...Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов’язань».

Пунктом 2.3. вищевказаного договору передбачено, що «закінчення робіт з консультування та надання юридичних послуг визначається моментом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт».

Відповідно до ст. 12, 13, 76 цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення цих вимог процесуального закону та всупереч вищевказаним умовам договору позивачі не надали акту прийому-передачі виконаних робіт за вищезазначеними договорами, а матеріали справи відповідних доказів не містять, а тому підстав для розірвання оспорюваних договорів суд не вбачає, не зважаючі на те, що Предметом вказаних договорів було надання юридичних послуг стосовно виконавчих листів, провадження по яких закрито.

Крім того в судовому засіданні представник позивачів зазначив, що зазначені акти між сторонами не складалися, та позивачі взагалі не звертались до відповідача із зазначеною пропозицією.

Посилання представника відповідача , щодо порушення зобов’язань з боку позивачів стосовно оплати отриманих ними юридичних послуг, суд не приймає до уваги, оскільки зазначене питання вирішено Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року, відповідно до якого, було відмовлено у задоволені позовних вимог ПП «Юридична компанія «Право груп» до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спірними договорами, у зв’язку з недоведеністю наявності заборгованості (а. с. 14-17).

Щодо аргументів представника позивачів, про істотне порушення умов оспорюваних договорів 1, 2 з боку відповідача, які полягають тому, що під час розгляду цивільної справи № 641/8867/15-ц за позовом ПП "Юридична Компанія "Право Груп" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування та фіктивним правочином при дачі пояснень ОСОБА_8, директора Відповідача, було розголошено інформацію, яку стало відомо при наданні представницьких послуг, а саме інформацію щодо здійснення представницьких послуг, а також інформацію особистого та сімейного характеру про ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без згоди на розголошення інформації ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідна Правова позиція викладена у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13.

Комінтернівським районним судом м. Харкова розглядалась цивільна справа №641/7163/16-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди у зв'язку із порушенням особистих немайнових прав. Предметом даного спору було «розголошення інформації особистого та сімейного характеру про ОСОБА_4 та ОСОБА_3О.», саме тієї інформації, про яку йдеться у позові по даній справі. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.02.2017р. по справі №641/7163/16-ц у задоволені позову було відмовлено за безпідставністю (а. с. 59-61).

Крім того в судовому засіданні представником позивача зазначено , що під час розгляду справи №641/7163/16-ц, директор відповідача ОСОБА_8 надавала пояснення в якості свідка приведеного до присяги та попередженої про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Таким чином, на час розгляду даної справи є встановленим факт відсутності з цих підстав, спричиненої позивачам шкоди, що, в свою чергу, спростовує посилання позивачів на істотне порушення Відповідачем з цих підстав умов Договорів 1 та 2, а тому підстав для розірвання оспорюваних договорів суд не вбачає.

Суд, розглянувши справу повно, всебічно, об’єктивно, неупереджено, в межах заявлених вимог, приймаючи до уваги, що позивачем не було надано доказів порушення його прав, дійшов обґрунтованого висновку відсутності правових підстав у вимогах позивача, у зв’язку з чим вони є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У разі відмові в позові судовий збір покладається на позивача, а тому не підлягає стягненню з відповідача, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 12, 81, 141, 247, 259, 268, 263-265 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договорів про надання юридичних послуг - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_3, мешкає: РФ, Воронезька область, Аннинський район, смт Анна, вул. Енгельса б. 6А кВ. 50 .

Позивач: ОСОБА_4, яка мешкає:РФ м. Москва, пров. Росторгуєвський, буд. 3, буд. 4.

Відповідач: Приватне підприємство « Юридична компанія «Право Груп», місце знаходження: АДРЕСА_1 ік 36459606.

Суддя: ОСОБА_9