Рішення № 73651982, 24.04.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/2850/18

Провадження №2/592/1594/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черей С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об’єднання» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я,

в с т а н о в и в:

21.03.2018 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги мотивує тим, що з 30.01.2006 року по 12.08.2009 року та з 21.01.2010 року по 11.05.2017 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. 11.05.2017 р. звільнений за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору. Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 01.02.2018 йому було встановлено такі професійні захворювання: ХОЗЛ пилової етіології II ст. в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень II ст., Легенева недостатність II ст. Захворювання професійне. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II ст. в формі вегетативно- сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вираженими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях та ангіоспазмами пальців в поєднанні з міофіброзом м’язів передпліч та плечового поясу, двосторонній периартроз, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових, променево-зап’ясткових суглобів з больовим синдромом та обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне (від впливу локальної вібрації і фізичних навантажень на виробництві). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху 3 ст. Захворювання професійне від тривалого впливу шуму на виробництві. (Основний діагноз). Остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта, вертеброгенна цервікоалгія. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. (Супутній діагноз). Згідно довідки МСЕК м. Суми від 13.03.2018 р. ступінь страти працездатності склала 60% та йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Вказує, що отримані ним професійні захворювання потягли за собою спричинення як фізичних так і моральних страждань. Просив стягнути з відповідача на його користь 60 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров’я.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

16.04.2018 р. відповідачем ПАТ «Сумське НВО» надано відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позовних вимог просить выдмовити. Зазначив, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди товариством. Окрім наявності ряду захворювань єдиним доказом моральних страждань позивач вказує на порушення стану здоров’я, порушення життєвих зв’язків та навичок. Позивач безпідставно пов’язує розвиток у нього професійних захворювань виключно з тим, що роботодавець не виконав покладені на нього обов’язки по створенню безпечних і нешкідливих умов праці. Позивач був забезпечений засобами індивідуального захисту, спецодягом, взуттям згідно нормативів. Будь-яких скарг щодо неотримання засобів індивідуального захисту від позивача за час роботи не надходило. Крім того, під час укладання трудового договору товариство проінформувало позивача про умови праці та про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

З’ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 30.01.2006 року по 12.08.2009 року та з 21.01.2010 року по 11.05.2017 року перебував у трудових відносинах із відповідачем - Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», звільнений з роботи 11.05.2017 р. у зв’язку з невиконанням власником умов колективного договору (а.с. 6-7).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 01.02.2018 р. ОСОБА_1 встановлено діагноз: ХОЗЛ пилової етіології II ст. в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень II ст., Легенева недостатність II ст. Захворювання професійне. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації II ст. в формі вегетативно- сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок з вираженими вегетативно-трофічними порушеннями на кистях та ангіоспазмами пальців в поєднанні з міофіброзом м’язів передпліч та плечового поясу, двосторонній периартроз, двосторонній деформуючий остеоартроз ліктьових, променево-зап’ясткових суглобів з больовим синдромом та обмеженням функції верхніх кінцівок. Захворювання професійне (від впливу локальної вібрації і фізичних навантажень на виробництві). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху 3 ст. Захворювання професійне від тривалого впливу шуму на виробництві. (Основний діагноз). Остеохондроз, спондилоартроз шийного відділу хребта, вертеброгенна цервікоалгія. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. (Супутній діагноз). При цьому встановлено, що професійне захворювання виникло у зв’язку з недосконалістю технологій, неефективного використання засобів індивідуального захисту, тривала робота в шкідливих умовах праці (п.16); причина професійного захворювання перебування проведення робіт в умовах підвищеного рівня виробничого шуму та загазованості (п. 17). (а.с. 8-9).

13.03.2018 р. ОСОБА_1 пройшов первинний огляд МСЕК і йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності (а.с.10).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст.ст. 21, 153, 173, 237-1 КЗпП України, а тому обов'язок по відшкодуванню заподіяної працівнику моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я через неналежні умови праці покладено на роботодавця або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

За приписами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуваючи у трудових правовідносинах з відповідачем отримав професійне захворювання у зв’язку з недосконалістю технологій, неефективним використанням засобів індивідуального захисту, тривалої роботи в шкідливих умовах праці, тобто проведенням робіт в умовах несприятливого мікроклімату підвищеного рівня виробничого шуму, пилу та показників важкості праці.

Зважаючи на те, що професійне захворювання ОСОБА_1 отримав внаслідок незабезпечення ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче обєднання» безпечних і нешкідливих умов праці, отримане позивачем професійне захворювання негативно вплинуло на його стан здоров’я, який постійного погіршується та призвів до встановлення третьої групи інвалідності, від чого він зазнав моральних страждань, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому завдана працівникові моральна шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем.

З огляду на викладене, ураховуючи роз’яснення, надані в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, враховуючи характер та обсяг страждань ОСОБА_1, тривалість вимушених змін у його життєвих стосунках та їх негативні наслідки, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 20000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263 та 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання» (місцезнаходження: місто Суми, вулиця Горького, 58, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05747991) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) 20000 (двадцять тисяч) гривень - у відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров’я.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 24.04.2018 року.

Суддя О.В. Литовченко