Рішення № 73650977, 26.04.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2508/17

Номер провадження 2/623/103/2018

РІШЕННЯ

іменем України

26 квітня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області,

в складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Рзаєвої І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Ізюм цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Порше Мобіліті» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), де просив стягнути суму основного боргу зі сплати Кредиту за ОСОБА_2 у розмірі 271 665,44 грн., суму основного боргу зі сплати Додаткового кредиту за ОСОБА_2 у розмірі 7298,47 грн., збитки у розмірі 89131,90, штраф у розмірі 60288,70 грн., пеню у розмірі 2332,75 грн., 3% річних у розмірі 4875,51 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2501,78 грн., що складає загальну суму заборгованості в розмірі 438094,55 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору в розмірі 6571,43 грн. та витрат з отриманої правової допомоги, які надані позивачу ТОВ «Юридична фірма «Вернер» в розмірі 12000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тими обставинами, що між ним та відповідачем 06 листопада 2012 року був укладений кредитний договір №50006368, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 301443 грн. 50 коп., що еквівалентно на дату укладання договору 36739 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням кредиту на придбання автомобіля марки VW, моделі «TOUAREG NF», з об'ємом двигуна 2967 куб. см., 2012 року випуску.

В свою чергу відповідач, зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до умов кредитного договору та Графіку погашення кредиту, який є не від'ємною частиною цього договору.

Також, Позивач зобов’язався надати Відповідачеві додатковий кредит у сумі 139 685,60

грн., що є еквівалентом 17 024,45 доларів США на дату укладання ОСОБА_2, строком на 60

місяців, зі змінною процентною (надалі за текстом - «Додатковий кредит») з цільовим

призначенням - оплата страхових платежів згідно з ОСОБА_2 страхування, укладеним на

виконання умов Кредитного договору, а Відповідач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути почивачу Кредит та Додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання Кредиту та Додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов ОСОБА_2.

Згідно п. 1.6. Умов кредитування, виконання зобов’язання Відповідача за цим ОСОБА_2 забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного Сторонами ОСОБА_2 застави

транспортного засобу № 50006368 від 08.11.2012 р. (надалі за текстом - «Договір застави»,

за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за ОСОБА_2 Відповідачем було передано у заставу автомобіль марки втомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 2967 куб. см.. рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставною вартістю 502 466,00 грн.

Починаючи з червня 2013 року Відповідач почав порушувати свої зобов’язання за

ОСОБА_2, сплачуючи щомісячні платежі в повернення Кредиту та Додаткового кредиту з

порушенням встановлених строків, а з жовтня 2016 року взагалі припинив сплачувати кошти на виконання умов ОСОБА_2.

Станом на момент подання позовної заяви плата за користування Кредитом становить 19 298,90 грн.

Загальна сума основного боргу зі сплати Кредиту за

ОСОБА_2 на дату складання позовної заяви становить 271 665,44 грн.

Загальна сума основного боргу зі сплати Додаткового кредиту за

ОСОБА_2 на дату складання позовної заяви становить 7 298,47 грн.

Сума грошових коштів компенсації витрат Позивача на страхування Предмету

ставить 67 517,07 грн. без ПДВ.

Дана сума грошових коштів має бути компенсована Позивачу з урахуванням податку на додану вартість, а саме в розмірі 81 020,49 гри., так-як ТОВ «Порше Мобіліті» є платником податку на додану вартість відповідно до вимог діючого законодавства України.

Позивачу мають бути компенсовані збитки заподіяні у зв’язку з неналежним виконанням умов ОСОБА_2 в розмірі 6 759,51 грн. без ПДВ.

Дана сума грошових коштів має бути компенсована Позивачу з урахуванням податку на додану вартість, а саме в розмірі 8 111,41 грн., так-як ТОВ «Порше Мобіліті» є платником податку на додану вартість відповідно до вимог діючого законодавства України.

Станом на момент подання даної заяви розмір збитків завданих Позивачеві у зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем ОСОБА_2 становить 89 131,90 грн.

Розмір штрафу за порушення Відповідачем вимог п. 3.3. ОСОБА_2

становить 60 288,70 грн.

Загальна сума пені, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем грошових зобов’язань за цим ОСОБА_2 складає 2 332,75 грн.

Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання Відповідачем

грошових зобов’язань за цим ОСОБА_2 складає 4 875,51 грн.

Загальна сума втрат від інфляційних процесів, що підлягає сплаті через невиконання

Відповідачем грошових зобов’язань за цим ОСОБА_2 складає 2 501,78 грн. (надалі за

текстом - «Інфляційні втрати»).

Таким чином, з огляду на вищенаведене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, що складається із основного боргу зі сплати Кредиту, основної суми боргу Додатковим кредитом, збитків, штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, становить 438 094,55 грн.

Загальна вартість витрат на правову допомогу, яка має бути

відшкодована Позивачу, складає 12 000, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду письмові пояснення, де зазначив, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Порше Мобіліті" укладено не кредитний договір, а договір фінансового лізингу, який не було посвідчено нотаріально, і який є нікчемним, а тому немає жодних підстав для стягнення з відповідача коштів за нікчемним правочином.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. З аналізу вищезазначених положень ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» вбачається, що договір фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб, має бути викладений у простій письмовій формі та не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

В силу ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилами ч.1 ст.1049 та ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Враховуючи вищевикледене та перевіривши умови договору від 06 листопада 2012 №50006368 судом встановлено що за своєю суттю та формою між сторонами був укладений саме кредитний договір .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-1206цс15, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Таким чином, на думку суду, позивач не позбавлений права на відшкодування відсотків за користування кредитними коштами відповідачем.

Щодо відповідальності відповідача за не виконання грошових зобов`язань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістомст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індекс інфляції (індекс споживчих цін)це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця Українигривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобовязання, визначеного у гривнях.

Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 року у справі № 6-771цс15.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування інфляційних втрат, оскільки в даному випадку, зобов'язання відповідача виражаються в іноземній валюті, що підтверджується Кредитним договором, Загальними умовами кредитування та Графіком погашення кредиту.

Згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 рокуза № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до 4.2 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 рокуза № 1669-У11 територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Як визначено у прикінцевих та перехідних положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (стаття 11) дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_3 входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у відповідності до Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р.

Тобто мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями накладається відповідно до вимог вказаного Закону з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд вважає, що сума штрафів та пені в розмірі 62621,45 грн. не підлягає стягненню згідно норм вище зазначеного Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» підлягає частковому задоволенню, а саме: підлягає стягненню 372971,32 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає правильним задовольнити заявлені у справі вимоги частково у обсязі та з підстав, що зазначені вище.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з положеньст.137 ЦПК України, якою відшкодування таких витрат пов'язується з її наданням професійним адвокатом.

Як вбачається з наданих позивачем доказів понесених судових витрат, ним було укладено договір про надання юридичних послуг з ТОВ «Юридична фірма «Вернер» №24/2010 від 15.10.2010 року та сплачено на виконання умов цього договору 12 000 грн.

У відповідності до вимогч.10 ст.141 ЦПК України, суд покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з платіжним дорученням № 2532 від 02.10.2017 року, позивачем сплачено суму судового збору в розмірі 6571,43 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.3,10,11,76,81,89,141,209,229,258-259,263-265 ЦПК України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ОСОБА_3 реєстрації: 64300, Харківська обл.,

м. Ізюм, пров. Каретний, буд. 29, кв. А; дата народження: 14.11.1959 р.;

реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: проспект Павла Тичини 1В, офіс «В», м. Київ 02152, Україна, ідентифікаційний код 36422974, п/р 26001014076000 в ПАТ «Креді ОСОБА_4», МФО 300379) суму основного боргу зі сплати Кредиту за ОСОБА_2 у розмірі 271 665,44 гри., суму основного боргу зі сплати Додаткового кредиту за ОСОБА_2 у розмірі 7 298,47 гри.., збитки у розмірі 89 131,90 грн., 3% річних у розмірі 4 875,51 грн., а загалом - 372971,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: 64300, Харківська обл., м. Ізюм, пров. Каретний, буд. 29, кв. А; дата народження: 14.11.1959 р.;

Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3) на користь ТОВ «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: проспект Павла Тичини 1В,офіс «В» м. Київ 02152, Україна, ідентифікаційний код 36422974, п/р 26001014076000, філія ПАТ «Креді ОСОБА_4», м. Київ, МФО 300379) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5631,71 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 12 000, 00 грн., а всього 17631,71 гривень.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Герцов