Рішення № 73649255, 14.03.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/13937/17

Провадження №2/521/1108/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року місто ОСОБА_1

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді – Плавича І.В.,

при секретарі – Дукіній Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, третя особа – Одеська товарна біржа, –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, третя особа – Одеська товарна біржа.

В обґрунтування позову та пояснюючи підстави звернення в суд, сторона позивача посилалась на ті обставини, що 02 жовтня 1995 року між ОСОБА_6, ОСОБА_4, який діяв від власного імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, – з одної сторони, а також ОСОБА_1, який помер 03 лютого 2017 року, – з іншої сторони, був укладений договір №10057 купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув право власності на вказане майно.

Проте, у теперішній час позивач не має можливості розпоряджуватись квартирою, оскільки договір не був посвідчений нотаріально. З огляду на факт виконання сторонами усіх істотних умов договору, позивач звернулася з даним позовом до суду, в якому просила визнати правочин дійсним.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, але від представника особи надійшла заява про підтримання позову з клопотанням про розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. ст. 211 ч.3 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, але від особи надійшла заява про визнання позову з клопотанням про розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. ст. 211 ч.3 ЦПК України.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з’явились, повідомлялись судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки суду не відомі.

Представник Одеської товарної біржі у судове засідання не з’явився, біржа повідомлялась судом про розгляд цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача за суттю спору, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню – виходячи з наступного.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 02 жовтня 1995 року між ОСОБА_6, ОСОБА_4, який діяв від власного імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, – з одної сторони, а також ОСОБА_1, який помер 03 лютого 2017 року, – з іншої сторони, був укладений договір №10057 купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 набув право власності на вказане майно.

Договір на момент укладання був зареєстрований на Одеській товарній біржі, майнові права ОСОБА_1 були належним чином зареєстровані.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №480986, виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції в Одеській області 04 лютого 2017 року, ОСОБА_1 помер 03 лютого 2017 року.

Згідно спадкової справи №129/2017 щодо майна ОСОБА_1, померлого 03 лютого 2017 року, заведеної Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою, спадкоємцями ОСОБА_1 є ОСОБА_3, ОСОБА_2

Правовідносини між ОСОБА_1, померлим 03 лютого 2017, та ОСОБА_6, ОСОБА_4, який діяв від власного імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідній частині виникли в момент укладення відповідного договору – 02 жовтня 1995 року, в той час як діючий Цивільний кодекс України набув чинності з 01 січня 2004 року. Суд виходить з того, що за загальним правилом нормативно-правовий акт не має зворотної дії у часі, а це свідчить про те, що до кожних події, факту чи відносин має застосовуватись той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказані подія, факт чи відносини мали місце. Принцип незворотності дії нормативно-правового акту в часі закріплений ст. 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, заявлені вимоги підлягають оцінці за нормами ЦК УРСР від 18 липня 1963 року та Закону України «Про товарну біржу» у відповідних редакціях, що діяли на момент укладення договору.

Як сукупно регламентували ст.ст. 8, 9, 15 Закону України «Про товарну біржу», членами товарної біржі є прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи. Член товарної біржі має право здійснювати біржові операції на біржі. Водночас, біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як регламентувала ст. 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Тобто ЦК УРСР від 18 липня 1963 року вимог щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу квартир не встановлював.

В силу ст. 47 ЦК УРСР, нотаріальне посвідчення угод обов’язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Зважаючи на дані вимоги законодавства і регламентацію виниклих між сторонами правовідносин, судом не встановлено неправомірності в діях продавців відносно підстав для відчуження зазначеної квартири. В той же час, суд не вбачає порушень закону і в придбанні покупцем вказаної нерухомості, у зв’язку з чим права позивача підлягають захисту.

З огляду на викладене, суд визнає договір дійсним, оскільки вимоги діючого на час його укладення цивільного законодавства були виконані в повному обсязі, відбулося фактичне виконання умов договору сторонами та була здійснена державна реєстрація набутих майнових прав.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса реєстрації: 65072, АДРЕСА_2, паспорт серії КК №405745) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: 65072, АДРЕСА_2, паспорт серії КМ №624635, виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 08 грудня 2009 року) ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, місце реєстрації: 65055, м. Одеса, вул. Дорожна, 13, паспорт серії КЕ №826674, виданий Ленінським РВК м. Одеси 20 жовтня 1997 року), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_6, адреса реєстрації: 65055, м. Одеса, вул. Дорожна, 13, паспорт серії КК №647236, виданий Ленінським РВК м. Одеси 11 червня 2001 року про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, третя особа – Одеська товарна біржа (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140-а) – задовольнити.

Визнати дійсним договір №10057 купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, укладений 02 жовтня 1995 року між ОСОБА_6, ОСОБА_4, який діяв від власного імені, а також від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, – з одної сторони, а також ОСОБА_1, який помер 03 лютого 2017 року, – з іншої сторони, зареєстрований на Одеській товарній біржі за №10057 від 02 жовтня 1995 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: