Ухвала суду № 73648368, 26.04.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.04.2018 Справа № 554/2683/18

Провадження № 1-кс/554/3763/2018

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І.

при секретарі - Зайцевій Я.А.

за участю прокурора – Корнієнка Є.В.

слідчого - Бакулей М.М

підозрюваного – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого СВ ВП № 2 ПВП ГУ НП в Полтавській області ст..лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, дітей на утриманні не має, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-08.02.2002 року Ленінським р/с м.Полтава, за ч.2 ст. 121, ст. 69 КК України, позбавлення волі на строк 5 роки. Звільнений умовно-достроково 23.02.2005 року згідно ст.81 КК України, невідбутий строк 1 рік 7 місяців.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

в с т а н о в и в:

26.04.2018 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що 16.04.2018, близько 23:00 години, ОСОБА_1, за місцем свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 вживав алкогольні напої разом із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 наніс два удари ножем у тулуб ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини та різаної рани лівого передпліччя.

Згідно довідки в.о. головного лікаря Полтавської ЦРЛ ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуває на стаціонарному лікування в хірургічному відділення Полтавської ЦРКЛ з 16.04.2018 року з діагнозом: проникаюче ножове поранення черевної порожнини. Внутрішньочеревна кровотеча, різана рана лівого передпліччя.

17.04.2018 за даним фактом внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

25.04.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Посилаючись на наявність ризиків запобігання переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, вчинення ним інших кримінальних правопорушень, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просили обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

25.04.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3;

- протоколом огляду речей потерпілого ОСОБА_3, в ході якого було вилучено куртку (вітровку) темно синього кольору із слідами РБК, кофту із капюшоном чорного кольору із слідами РБК, футболку червоного кольору із слідами РБК, штани темно сірого кольору із слідами РБК, кросівки темно синього кольору із слідами РБК які визнані речовими доказами;

- допитом свідка ОСОБА_4;

- допитом свідка ОСОБА_5;

- протоколом обшуку будинку за адресою: м.Полтава, вул. Деповська, 31, в ході якого було вилучено сліди рук на 6 відрізках липкої стрічки, змив РБК та контрольний змив із рами вхідних дверей, змив РБК та контрольний змив із підлоги веранди, змив РБК та контрольний змив із холодильника, змив РБК та контрольний змив із ніжки стільця, ніж із слідами РБК , які визнані речовими доказами;

- протоколом огляду речей ОСОБА_1, в ході якого було вилучено кофту сірого кольору із слідами РБК, штани чорного кольору із слідами РБК, темні кросівки із слідами РБК, які визнані речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Разом з тим, як вбачається із виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 виданої першою клінічною лікарнею № 2777 від 26042018 року, останній перебував з 17.04.2018 року по 26.04.2018 року на стаціонарному лікуванні з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом кісток носу, САК ускладнений ішемічним інсультом, та йому призначено ряд консультацій у лікарів-спеціалістів та призначене медикаментозне лікування,яке буде ускладнено провести в умовах СІЗО.

Таким чином, проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України знайшли своє підтвердження.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що слідчий у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними слідчим, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м’якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, стан його зодоров’я слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 176, 178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ПВП ГУ НП в Полтавській області ст..лейтенанта поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовноОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: м.Полтава, вул. Деповська, 31, окрім часу необхідного на отримання лікування, строком на два місяці, поклавши на нього наступні обов’язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню та потерпілим.

В разі невиконання вищевказаних зобов’язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов’язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Роз’яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м.Полтави А.І. Троцька