Рішення № 73647429, 19.04.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/611/2018 Справа № 490/5775/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

______

РІШЕННЯ

іменем України

19 квітня 2018 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді - Гуденко О.А. ,

при секретарі – Кваша С.О. ,

без участі представників сторін ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" , ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про внесення доповнень в договір та зобовязання включити до реєстру вкладників , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів з подальшим зміненням позовних вимог, в якому остаточно просив задвольнити позовні вимоги про внесення доповнень в договір № 980-052 -000216984 та договір № 980-052-000216979 від 06 квітня 2016 року в частині переліку сторін після слів " Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" доповнити словами та "ПАТ "Банк Михайлівський" та в переліку юридичний адрес сторін доповнити сторону - 2 ПАТ "Банк "Михайлівський" ; включити ОСОБА_1Г, до реєстру вкладників на виплату відшкодування за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб з сумами згідно вкзаних договорів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини , викладені в позові та додаткових поясненнях.

В судове засідання , яким завершено розгляд справи 12 квітня 2018 року, представник позивача та представник відпаовідача ОСОБА_2 надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, представник відповідача ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" в судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Представник відповідача ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб просив розглядати справу у його відсутність та надав суду письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Постановою правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк “Михайлівський”. Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1702 від 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб (далі — ОСОБА_2) на здійснення ліквідації строком на два роки. Жодних договорів з позивачем фонд не укладав, тому не може нести будь-яких зобовязань перед позивачем.Крім того звернув увагу суду на те, що вимоги жо фонду як особи публічного права відноситься до адміністративної юрисдикції окружних адміністративних судів і не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства. .

Представник відповідача ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" в судове засідання не зявився, повідомлявся судом за зареєстрованою адресою належним чином, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 19 квітня 2018 року закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" , ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб - в частині позовних вимог до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про зобовязання включити до реєстру вкладників. Зважаючи на те, що ЗУ " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин і відповідно до цього Закону ОСОБА_2 є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа ОСОБА_2 у цьому випадку виконує від імені ОСОБА_2 делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ОСОБА_2, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

06 квітня 2016 року між ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та ОСОБА_1 укладено Договір № 980-052-000216984 на грошовий вклад в сумі 6500 грн в ПАТ "Банк "Михайлівський" , а також 06 квітня 2016 року між ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та ОСОБА_1 укладено Договір № 980-052-000216979 на грошовий вклад в сумі140 000 грн в ПАТ "Банк "Михайлівський". В пунктах 1.1. цих договорів (тип договору «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) зазначено, що проценти та вклад повертається на рахунок ОСОБА_1, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський " .

23.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію. 12.07.2016 розпочато процедуру ліквідації банку.

Виконання договору підтверджується квитанціями від 06.04.2016 року , за яким позивачем на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" внесені згідно вказаних Договорів кошти в повному обсязі.

Згідно виписки по рахункам ОСОБА_1, зазначеним у п. 1.1 вказаних Договорів відкритих у ПАТ "Банк Михайлівський" , він отримував від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр"з рахунку останнього також відкритого у ПАТ "Банк Михайлівський" - 06 травня 2016 року оплату процентів за цими Договорами, крім того 19 травня 2016 року ТОВ "Кредимтно-інвестиційний центр" були здійснені транзакції з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договром № 980-052-000216979 від 06.04.2016 року на рахунок № 26204530842801, що належить ОСОБА_1Г в сумі 140 000 грн", та транзакція з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-052-0002169849 від 06.04.2016 року на рахунок № 26204530842801, що належить ОСОБА_1Г.в сумі 6500 грн.

Позивач звертався до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою включити його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, 25 січня 2017 року позивачеві було надіслано представником ПАТ "Банк Михайлівський" Повідомлення про нікчемність правочинів , в тому числі щодо перерахування грошових коштів 19.03.2016 року на рахунок ОСОБА_1 .

В квітні 2017 року позивач отримав від ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб відповідь на звернення від 27.03.2017 року , в якій стверджує, що відповідно до ч. 2 ст. 38 ЗУ “Про систему гаранутвання вкладів фізичних осіб” ( далі — Закон) ОСОБА_2 зобовязаний забезпечити перевірку правочинів , вчинених, укладених банком протягом одного року до запровадження тимчасової адміністрації банку ( ( до 23 травня 2016 року) , на предмет виявлення договорів , що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

В ході перевірки були виявлені факти здійснення банком низки незаконних операцій, в ході яких залучалися кошти фізичних осіб ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" , такі операції були визнані нікчемними упоноваженю особою фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" , а клієнти, які укладали договори про залучення коштів з цими Товариствами не були включені до реєстру вкдаників на виплату відшкодування за рахунок коштів ОСОБА_2.

ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" 15 листопада 2016 року визначено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Проте , як зазначає відповідач, на договори ОСОБА_1Г, не розповсюджується дія цього Закону у звязку з відсутністю ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного у зазначених договорах.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено 19.05.2016, що підтверджується випискою про стан його рахунку від 23.05. 2016 року. Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові(володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.2,3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зараховувати грошові кошти , що надійшли на рахунок клієнта в день надходження до банку відповідного розрахункового документа,я кщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 ЗУ « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування-зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти , переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі-учасників платіжної системи.

Таким чином, грошові кошти, що знаходяться на рахунку клієнта є обєктом права власності клієнта і з моменту зарахування на банківський рахунок переказані платником кошти переходять у власність отримувача(володільця рахунку), а банк несе перед клієнтом зобовязання щодо видачі або перерахування цих коштів.

Допустимих та достатніх доказів на спростування факту знаходження на поточному рахунку позивача № 26204530842801 в ПАТ «Банк Михайлівський» на день початку процедури виведення ОСОБА_2 банку з ринку-23 травня 2016 року відповідачем не надано.

Суд також зазначає, що відповідачами не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За вказаних обставин, судовому захисту підлягає право власності позивача на отримання як вкладником ПАТ «Банк Михайлівський», коштів, що зараховані на його поточний рахунок за рахунок коштів ОСОБА_2 , отже ці обставни повинні вирішуватися судом при розгляді адміністративної срави за його вимогами до ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб про зобовязання включити до реєстру вкладників.

Відповідно до ст. 16ЦК України, передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів , іншим способом суд може захисти цивільне право в разі встановлення договором або законом. Згідно загальних положень цивільного права про правочин, в Україні діє презумція праовмірності правочину ( ст. 2014 ЦК України) та свободи договору. Отже, такий спосіб захисту порушеного цивільного права, як внесення доповнень в двосторонній договір шляхом доповнення переліку сторін цього договору ( зазначення ще однієї сторони ) - не відповідає належному способу захисту порушеного права, шо є підставою для відмови у задоволенні позову.

Твердження позивача про те, що фактично ним було укладено договір банківського вкладу безпосередньо з ПАТ "Банк Михайлівський", а зазначення ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" стороною договору було "прикриттям" - виходять за межі предмету доказуванняч в межах заявлених ним позовних вимог про внесення дополвнеь в договір, адже про неправомірність окремих частин договору позивач вимог не завляв і на таке не посилався.

Відповідно до ст. 141 ЦПК УКраїни, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

В порядку ч.4 , 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складаннярішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись , ст.ст. 12,81,263-268 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" про внесення доповнень в договір.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його складання до апеляційного суду Миколаївської області .

Рішення складене та підписане 19 квітня 2018 року.

Суддя О.А. Гуденко