Вирок № 73647244, 19.04.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/222/18

Провадження № 1-кп/496/133/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді - Трушиної О.І.

за участю секретаря – Горищенко К.І.

прокурорів – Богомолова Г.Ю., Руссу А.Л.

потерпілих –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді контролера ТМ «Кіндервей», який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.06.2017 року, приблизно о 12:30 год., у денний час доби, ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «Toyota Avensis», р\н ВН 7274 СТ, здійснював рух в межах своєї смуги проїзної частини автодороги «Одеса-Рені» у Біляївському районі Одеської області, з боку м. Рені в напрямку м. Одеси.

Наближаючись до 23 км+ 100 м зазначеної автодороги, маючи реальну і об’єктивну можливість своєчасно впевнитися у тому, що зустрічна смуга вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, перед виїздом на зустрічну смугу, грубо порушив п.п. 12.6 «ґ», 12.9. Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001), а саме:

П. 12.6 - поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 – не більше 130 км\год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що не відокремлені одна від одної розділювальною смугою- не більше 110 км\год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км\год.

П. 12.9 - водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7;

Діючи з необережності, ОСОБА_4 не впевнився у безпечності свого маневру, почав здійснювати обгін транспортних засобів, що рухалися попереду у попутному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху, в той час коли попереду вже здійснював обгін інший транспортний засіб, який обмежував йому оглядовість, чим порушив п.п. 2.3 «б», 14.2 «в», 14.6 «г» Правил дорожнього рух України, якими передбачено:

П. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

П. 14.2 - перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.

П. 14.6 - обгін заборонено:

г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

У подальшому, в зв’язку з наближенням зустрічного транспорту, який ОСОБА_4 раптово побачив з-за транспортного засобу, який виконував попереду маневр обгону та закінчив його, останній, відмовившись від виконання обгону, почав повернення із зустрічної смуги руху, при цьому не витримав безпечну дистанцію та інтервал, допустив зіткнення з задньою лівою частиною автомобіля «Nissan NP 300», р\н ВН 3733 ВН, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався у попутному напрямку в своїй смузі руху та обгін якого він здійснював, чим порушив п.п. 13.1.,13.3. зазначених Правил:

п. 13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п. 13.3 - під час обгону, випередження, об’їзду перешкоди чи зустрічного роз’їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

В результаті дорожньо-транспортної події загинули:

-водій автомобіля «Nissan» ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який згідно висновку судово-медичної експертизи від 04.08.2017 №742-1895\17 отримав наступні тілесні ушкодження:

а) відкрита черепно-лицьова травма: множинні садна обличчя, синець нижньої повіки лівого ока, забійна рана правої тім’яно-скоронево-потиличної ділянки, забійна рана лобової ділянки зліва, крововилив у м’які тканини правої лобово-тім’яно-скронево-потиличної ділянки, повні поперечні переломи тіла і кути нижньої щелепи справа з розривами слизової оболонки порожнини рота і крововиливами у м’які мозкові оболонки на випуклій поверхні лобових і тім’яних часток, нижній поверхні лобових часток та стовбурового відділу мозку;

б) садна шиї;

в) закрита травма грудної клітки і живота: множинні садна грудної клітки і живота, осколковий перелом тіла грудини на рівні 2-го міжребер’я з крововиливом у навколишні м’які тканини, повний поперечний перелом мечоподібного відростка з крововиливами у навколишні м’які тканини , осколкові переломи 3-7-го лівих ребер по передній паховій лінії, повні поперечні переломи 3-7-го лівих ребер по колохребцевій лінії, повні поперечні переломи 2-4-го правих ребер по кологрудинній лінії, повні поперечні переломи 2-7-го правих ребер по середньоключичній лінії, повні поперечні переломи 2-9-го правих ребер по задній паховій лінії, повні поперечні переломи 1-9-го правих ребер по лопатковій лінії, повні поперечні переломи 2-10-го правих ребер по колохребцевій лінії, розриви пристінкової плеври у проекції переломів 3-6-го лівих ребер по передній паховій лінії, 3-7-го лівих ребер по колохребцевій лінії, 2-4-го правих ребер по кологрудинній лінії, 2-1-го правих ребер по середньоключичній лінії, 1-9-го правих ребер по лопатковій лінії, крововиливи під пристінкову плевру в проекції переломів ребер та анатомічних ліній, забої та розриви легенів, розриви селезінки та печінки, крововиливи у плевральні та черевну порожнини ( у лівій плевральній – 20 мл, у правій- 50 мл крові);

г) закрита травма таза: осколковий перелом крила правої клубової кістки з крововиливом у навколишні м’які тканини;

ґ) множинні садна правого плеча, синець правої кисті, садно правої гомілки, садно лівої гомілки.

Всі вищевказані ушкодження оцінюються в комплексі, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1. (а) і п. 2.1.3. (г, л, н, о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р).

Смерть ОСОБА_6 перебуває в прямому причинному зв’язку з отриманою при ДТП поєднаною травмою голови і тулуба у вигляді переломів нижньої щелепи, крововиливів під м’які мозкові оболонки головного мозку, множинних двосторонніх переломів ребер з розривами м’яких тканин міжреберних проміжків та пристінкової плеври, розривів легенів, селезінки та печінки, крововиливів у плевральні і черевну порожнини, закритого осколкового перелому крила правої клубової кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 з’явився шок.

-пасажир автомобіля «Nissan» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який знаходився на задньому пасажирському місці та згідно висновку судово-медичної експертизи від 17.07.2017 №741-1894/2017 отримав наступні тілесні ушкодження:

а) відкрита черепно-мозкова травма: множинні садна голови, крововилив в м’яких тканинах тім’яно-скронево-потиличної ділянки голови справа, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу, розриви твердої мозкової оболонки, крововиливи під м’якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочку, крововиливи в шлуночки головного мозку;

б) закрита травма тулуба, тазу та сідниць: садна надплічь, грудної клітки, живота, лівої сідниці, перелом грудини поміж 3-ми та 4-ми ребрами з крововиливом в м’яких тканинах грудини по внутрішній поверхні її, переломи правих ребер 1-7-го ребер- по середньоключичній лінії, 1-8-го ребер – по задній паховій лінії, 1-9-го ребер – по лопатковій лінії; переломи лівих ребер: переломи 1-7-го – по середньоключичній лінії, 1-6-го по середній паховій лінії, 1-10-го – по навколохребцевій лінії, крововиливи та розриви пристінкової плеври в проекції переломів правих та лівих ребер, перелом тіла 4-го грудного хребця з повним поперечним розривом спинного мозку та крововиливом під твердою оболонкою спинного мозку на рівні 4,5-го грудних хребців, багатоуламковий перелом лівої ключиці з вогнищевим крововиливом в м’які тканини навколоключичної ділянки і м’які тканини зліва, множинні розриви кровоносних судин лівої навколоключичної ділянки, забій і розрив легенів, розрив лівого купола діафрагми, розриви діафрагмальної і вісцеральної поверхонь правої та лівої часток печінки, крововилив у судинної ніжки селезінки, крововилив під капсулою підшлункової залози, крововилив у жирову капсулу лівої нирки, крововилив у коріння брижі тонкої кишки, множинні багатоуламкові переломи верхньої та нижньої гілок лобкової кістки зліва і перелом тіла лівої клубової кістки з крововиливом у м’яких тканинах тазу;

в) травма кінцівок: садна зовнішньої передньої поверхні правого плеча, передньої і зовнішньої поверхні лівого плеча у верхній, середній та нижній третинах, задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, задньої поверхні лівого передпліччя у верхній, середній і нижній третинах та тильної поверхні лівої кисті, садна зовнішньої поверхні лівого стегна у верхній третині, садна передньої поверхні правого колінного суглоба, передньої, зовнішньої, внутрішньої та задньої поверхонь правої гомілки у верхній, середній і нижній третинах з переходом на тильну поверхню правої стопи і тильну поверхню 1-5-го пальців стопи, забійна рана передньої правої гомілки у верхній третині, закритий крайовий перелом внутрішньої кістки правої великогомілкової кістки, садна передньої і зовнішньої поверхонь лівого колінного суглоба, передньої, задньої, внутрішньої і зовнішньої поверхонь лівої гомілки, тильної поверхні лівої стопи та тильної поверхні 1-5-го пальців стопи, рвана рана передньої і задньої поверхонь лівої гомілки у нижній третині і тильної поверхні лівої стопи, відкриті розриви м’язових тканин і зв’язок лівого гомілково-ступневого суглоба, садно задньої поверхні правого передпліччя та задньої поверхні ліктьового суглоба, садна тильної поверхні правої кисті і тильної поверхні проксимальної, середньої та нігтьової фаланг 1-5-го пальців правої кисті.

Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 та зазначені у п. 1 (а, б, в) даного висновку, заподіяні при дорожньо-транспортній пригоді одночасно по одному механізму, складають єдиний комплекс поєднаної травми і тому оцінюються у комплексі, були небезпечними для життя та згідно п.п. 2.1.1 (а), 2.1.3 (б, г, л, н, о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р.) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв’язку з поєднаною травмою голови та тулуба, заподіяних йому при дорожньо-транспортній події, у вигляді переломів кісток черепу, крововиливів під м’якими мозковими оболонками головного мозку, множинних переломів правих та лівих ребер з крововиливами і розривами пристінкової плеври, розривами легенів з крововиливами в плевральні порожнини, розрив печінки та селезінки, переломів кісток тазу з крововиливом в м’які тканини тазу.

Безпосередньо причиною смерті ОСОБА_7 з’явився шок, що підтверджують морфологічні дані, виявлені при дослідженні трупа: нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, «шокова нирка».

Також в результаті дорожньо-транспортної події пасажиру автомобіля «Nissan» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, який знаходився на задньому пасажирському місці, згідно з висновком судово-медичної експертизи від 11.09.2017 р. №1982 спричинено наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки до складу якої входять – переломи 2-9-го ребер зліва та 3-7,11-го ребер справа, багатоосколковий перелом лівої лопатки, забої обох легенів, садна задньої поверхні тулуба.

Закрита травма грудної клітки, до складу якої входять – переломи 2-9-го ребер зліва та 3-7,11-го ребер справа, багатоосколковий перелом лівої лопатки, забої обох легенів, садна задньої поверхні тулуба, - не була небезпечною для життя, спричинила тривалий розлад здоров’я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належить до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин зіткнення автомобілів «Nissan NP 300» та автомобіля «Toyota Avensis» від 30.11.2017 р. №17-3770 з технічної точки зору, в даній події дії водія «Toyota Avensis» не відповідали вимогам п. 12.6 ПДР знаходяться в причинному зв’язку з ДТП і є необхідною умовою її виникнення, а дії водія, які не відповідали вимогам п. 14.6 (г) та п. 14.2 (в) ПДР знаходяться в причинному зв’язку з виникненням ДТП та є необхідною і достатньою умовою виникнення ДТП.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю, при цьому пояснив, що 04.06.2017 року він, керуючи автомобілем «Toyota Avensis», рухався по автодорозі Одеса-Рені, зі швидкістю приблизно 100 км/год. Він почав виконувати маневр обгону в той час, коли попереду інший транспортний засіб вже здійснював обгін. Побачивши, що наближається зустрічний транспортний засіб, він відмовився від виконання обгону, почав повертатися у смугу, по якій рухався і сталося зіткнення. Цивільні позови потерпілих визнав частково, позов потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди на суму 75000 грн., потерпілого ОСОБА_3 – 150000 грн. Також пояснив, що відшкодував потерпілому ОСОБА_1 24520 грн.

Вина обвинуваченого доведена в судовому засіданні і підтверджується наступними доказами:

-показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 04.06.2017 року він знаходився в автомобілі «Nissan NP 300» під керуванням ОСОБА_6, який рухався по автодорозі Одеса-Рені, в напрямку м. Одеси. В районі 24 км вказаної автодороги він відчув удар в ліву сторону автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому були заподіяні тілесні ушкодження, протягом двох місяців він знаходився на лікуванні, на що витратив 14514,44 грн. Крім того, йому були заподіяні моральні страждання, оскільки він переніс фізичний біль, був порушений звичайний уклад його життя. Моральну шкоду він оцінює в 100000 грн. На цивільному позові наполягав в повному обсязі

-показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що 04.06.2017 року йому повідомили про те, що сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan NP 300» під керуванням його батька ОСОБА_6 Автомобіль належить йому на праві приватної власності. За весь час від дорожньо-транспортної пригоди обвинувачений навіть не вибачився за смерть його батька. Просив призначити обвинуваченому покарання, пов?язане з позбавленням волі

-показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.06.2017 року на автодорозі Одеса-Рені, загинув його батько ОСОБА_7 На місці події ОСОБА_4 пояснював, що винним є водій автомобіля «Nissan NP 300» ОСОБА_6, який загинув. Вважає, що ОСОБА_4 намагався уникнути відповідальності таким чином. Пояснив, що на поховання він витратив 33000 грн., на поминальні обіди - 34847 грн. Крім того, йому була заподіяна моральна шкода, оскільки він втратив батька, у зв?язку з чим переніс моральні страждання, все в побуті нагадує йому про батька, що спричиняє виникнення пригніченого стану. Моральну шкоду він оцінює в 200000 грн. На цивільному позові наполягав в повному обсязі і просив призначити обвинуваченому покарання, пов?язане з позбавленням волі

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицею до нього від 04.06.2017 року, згідно якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є 23 км+ 100м а\д Одеса-Рені (а.с. 101-111)

-висновком №17-2484 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля Toyota Avensis від 06.07.2017, згідно з яким на момент ДТП рульове керування й ходова частина автомобіля НОМЕР_1 перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху. Гальмівна система автомобіля на момент ДТП знаходилася в працездатному стані, працювала з відомою водієві ефективністю та дозволяла ефективно знижувати швидкість аж до зупинки (а.с. 119-121)

-висновком №17-2482 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля Nissan NP 300 від 06.07.2017, згідно з яким на момент ДТП гальмівна система, рульове керування й ходова частина автомобіля НОМЕР_2 перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху та дозволяли ефективно знижувати швидкість аж до зупинки (а.с. 123-125)

-висновком №17-2483 судової транспортно-трасологічної експертизи з дослідження обставин зіткнення автомобіля Nissan NP та автомобіля Toyota Avensis від 20.07.2017, згідно з яким в умовах події первинний контакт мав ковзний характер і відбувся правою передньою частиною (праве кінцеве закруглення переднього бампера і передня частина правого переднього крила) автомобіля НОМЕР_1 з лівою задньою частиною (ліва кінцева частина заднього бампера і нижня задня частина заднього лівого крила) автомобіля НОМЕР_3 при куті між поздовжніми осями близько 5?10 ? (відлічується в плані поздовжньої осі автомобіля Toyota до поздовжньої осі автомобіля Nissan). В процесі розвитку первинної фази, передня права частина (права сторона переднього бампера і нижній захист) автомобіля Toyota Avensis увійшли в контакт із заднім лівим колесом автомобіля Nissan NP300 і зіткнення набуло блокуючий характер, що зумовило подальший закид задньої лівої частини автомобіля Nissan NP300 вгору (початкова фаза його перекидання) і інтенсивний розворот автомобіля Toyota Avensis з обертанням за годинниковою стрілкою. Приблизне взаємне положення автомобілів в момент первинного контактування з наступним початком перекиданням автомобіля Nissan NP300 і розворотом автомобіля Toyota Avensis наведено на масштабній схемі №3, яка додається до висновку. Місце первинного контактування зазначених автомобілів розташовується на смузі, якою рухався автомобіль Nissan NP300, в поперечному напрямку ближче до середини проїжджої частини, в повздовжньому напрямку безпосередньо перед початком утворення слідів, які зафіксовані на місці ДТП. У момент первинного контактування автомобіль НОМЕР_4 рухався прямолінійно і розташовувався приблизно на середині смуги, призначеної для руху в напрямку Одеси, а автомобіль Toyota Avensis рухався в попутному напрямку в режимі повернення із зустрічної смуги і розташовувався приблизно посередині проїжджої частини з відхиленням своєї поздовжньої осі вправо. Приблизне розташування автомобілів на проїзній частині в момент початку первинного їх контактування ілюструється на масштабній схемі №6, яка додається до висновку (а.с. 127-140)

-висновком судово-медичної експертизи трупа №742-1895\17 від 04.07.2017 року, згідно з яким при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені наступні ушкодження: а) відкрита черепно-лицьова травма,: множинні садна обличчя, синець нижньої повіки лівого ока, забійна рана правої тім’яно-скоронево-потиличної ділянки, забійна рана лобової ділянки зліва, крововилив у м’які тканини правої лобово-тім’яно-скронево-потиличної ділянки, повні поперечні переломи тіла і кути нижньої щелепи справа з розривами слизової оболонки порожнини рота і крововиливами у м’які мозкові оболонки на випуклій поверхні лобових і тім’яних часток, нижній поверхні лобових часток та стовбурового відділу мозку; б) садна шиї; в) закрита травма грудної клітки і живота: множинні садна грудної клітки і живота, осколковий перелом тіла грудини на рівні 2-го міжребер’я з крововиливом у навколишні м’які тканини, повний поперечний перелом мечоподібного відростка з крововиливами у навколишні м’які тканини, осколкові переломи 3-7-го лівих ребер між кологрудинною середньо-ключичною лініями, повні поперечні переломи 3-6 лівих ребер по передній паховій лінії, повні поперечні переломи 3-7-го лівих ребер по колохребцевій лінії, повні поперечні переломи 2-4-го правих ребер по кологрудинній лінії, повні поперечні переломи 2-7-го правих ребер по середньоключичній лінії, повні поперечні переломи 2-9-го правих ребер по задній паховій лінії, повні поперечні переломи 1-9-го правих ребер по лопатковій лінії, повні поперечні переломи 2-10-го правих ребер по колохребцевій лінії, розриви пристінкової плеври у проекції переломів 3-6-го лівих ребер по передній паховій лінії, 3-7-го лівих ребер по колохребцевій лінії, 2-4-го правих ребер по кологрудинній лінії, 1-2-го правих ребер по середньоключичній лінії, 1-9-го правих ребер по лопатковій лінії, крововиливи під пристінкову плевру в проекції переломів ребер та анатомічних ліній, забої та розриви легенів, розриви селезінки та печінки, крововиливи у плевральні та черевну порожнини (у лівій плевральній – 20 мл, у правій- 50 мл крові); г) закрита травма таза: осколковий перелом крила правої клубової кістки з крововиливом у навколишні м’які тканини; ґ) множинні садна правого плеча, синець правої кисті, садно правої гомілки, садно лівої гомілки. Зазначені ушкодження, з урахуванням їх масивності, поєднаності, множинності, локалізації та механізму утворення (ударна та ударно-здавлююча дія) могли бути заподіяні в результаті дії тупих травмуючих предметів, якими могли бути виступаючі деталі та поверхні салону автотранспортного засобу (легкового автомобіля). Всі ушкодження у ОСОБА_6 з урахуванням їх морфологічних особливостей (садна – з темно-червоними підсохлими поверхнями, розташованими нижче рівня навколишньої шкіри, синець – синюшно-фіолетового кольору, з чіткими межами, рани – з просоченими темно-червоною кров’ю краями), а також даних судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів, жирова емболія судин легенів слабкого ступеня), заподіяні прижиттєво, одномоментно, за відносно короткий проміжок часу, обчислювальний хвилинами до моменту настання смерті, і таким чином могли бути заподіяні в строк, зазначений в описовій частині постанови, а саме 04.06.17 р. приблизно о 12:30. Всі вищевказані ушкодження оцінюються в комплексі, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1. (а) і п. 2.1.3. (г, л, н, о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р) смерть ОСОБА_6 перебуває в прямому причинному зв’язку з отриманою при ДТП поєднаною травмою голови і тулуба у вигляді переломів нижньої щелепи, крововиливів під м’які мозкові оболонки головного мозку, множинних двосторонніх переломів ребер з розривами м’яких тканин міжреберних проміжків та пристінкової плеври, розривів легенів, селезінки та печінки, крововиливів у плевральні і черевну порожнини, закритого осколкового перелому крила правої клубової кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_6 з’явився шок. При судово-токсиологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлено (а.с. 144-148)

-висновком судово-медичної експертизи трупа №741-1894/17 від 04.07.2017 року, згідно з яким при дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлена поєднана травма голови, тулуба, кінцівок: а) відкрита черепно-мозкова травма: множинні садна голови, крововилив в м’яких тканинах тім’яно-скронево-потиличної ділянки голови справа, багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи черепу, розриви твердої мозкової оболонки, крововиливи під м’якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочку, крововиливи в шлуночки головного мозку; б) закрита травма тулуба, тазу та сідниць: садна надплічь, грудної клітки, живота, лівої сідниці, перелом грудини поміж 3-ми та 4-ми ребрами з крововиливом в м’яких тканинах грудини по внутрішній поверхні її, переломи правих ребер з 1-7-го ребер- по середньоключичній лінії, 1-8-го ребер – по задній паховій лінії, 1-9-го ребер – по лопатковій лінії; переломи лівих ребер: переломи 1-7-го – по середньоключичній лінії, 1-6-го по середній паховій лінії, 1-10-го – по навколохребцевій лінії, крововиливи та розриви та розриви пристінкової плеври в проекції переломів правих та лівих ребер, перелом тіла 4-го грудного хребця з повним поперечним розривом спинного мозку та крововиливом під твердою оболонкою спинного мозку на рівні 4,5-го грудних хребців, багатоуламковий перелом лівої ключиці з вогнищевим крововиливом в м’які тканини навколоключичної ділянки і м’які тканини зліва, множинні розриви кровоносних судин лівої навколоключичної ділянки, забій і розрив легенів, розрив лівого купола діафрагми, розриви діафрагмальної і вісцеральної поверхонь правої та лівої часток печінки, крововилив у судинної ніжки селезінки, крововилив під капсулою підшлункової залози, крововилив у жирову капсулу лівої нирки, крововилив у коріння брижі тонкої кишки, множинні багатоуламкові переломи верхньої та нижньої гілок лобкової кістки зліва і перелом тіла лівої клубової кістки з крововиливом у м’яких тканинах тазу; в) травма кінцівок: садна зовнішньої передньої поверхні правого плеча, передньої і зовнішньої поверхні лівого плеча у верхній, середній та нижній третинах, задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, задньої поверхні лівого передпліччя у верхній, середній і нижній третинах та тильної поверхні лівої кисті, садна зовнішньої поверхні лівого стегна у верхній третині, садна передньої поверхні правого колінного суглоба, передньої, зовнішньої, внутрішньої та задньої поверхонь правої гомілки у верхній, середній і нижній третинах з переходом на тильну поверхню правої стопи і тильну поверхню 1-5-го пальців стопи, забійна рана передньої правої гомілки у верхній третині, закритий крайовий перелом внутрішньої кістки правої великогомілкової кістки, садна передньої і зовнішньої поверхонь лівого колінного суглоба, передньої, задньої, внутрішньої і зовнішньої поверхонь лівої гомілки, тильної поверхні лівої стопи та тильної поверхні 1-5-го пальців стопи, рвана рана передньої і задньої поверхонь лівої гомілки у нижній третині і тильної поверхні лівої стопи, відкриті розриви м’язових тканин і зв’язок лівого гомілково-ступневого суглоба, садно задньої поверхні правого передпліччя та задньої поверхні ліктьового суглоба, садна тильної поверхні правої кисті і тильної поверхні проксимальної, середньої та нігтьової фаланг 1-5-го пальців правої кисті. Множинність, масивність, локалізація та механізм утворення ушкоджень (ударна та ударно-здавлююча дія) свідчать про те, що ушкодження у ОСОБА_7 могли бути спричинені в результаті дорожньо-транспортної події всередині салону автомобіля з ймовірним послідуючим викиданням ОСОБА_7 з салону і подальшим контактуванням його тіла з дорожнім покриттям. Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 та зазначені у п. 1 (а, б, в) даного висновку, заподіяні при дорожньо-транспортній пригоді одночасно по одному механізму, складають єдиний комплекс поєднаної травми і тому оцінюються у комплексі, були небезпечними для життя та згідно п.п. 2.1.1 (а), 2.1.3 (б, г, л, н, о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Всі вищезазначені тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 за морфологічними даними судово-гістологічного дослідження (без вираженої перифокальної клітинної реакції) заподіяні прижиттєво, одночасно, за декілька хвилин до настання його смерті. Ступінь виразності трупних явищ, встановлена при дослідженні трупа ОСОБА_7 (05.06.2017р. у 9:00 год): «Трупні плями розлиті, синюшно-фіолетові, розташовуються на задній та бічних поверхнях тілі. При дозованому тиску на них динамометром з силою 2 кг\см? протягом 3-х сек. блідніють та відновлюють своє забарвлення через 8 хв. (9:00 год.). Трупне заклякання добре та рівномірно виражене у всіх зазвичай досліджуваних групах м’язів. Ознак гнильних змін не виявлено» - свідчить про те, що з моменту настання смерті пройшло приблизно 20-22 години, і таким чином, не виключається, що смерть ОСОБА_7 могла настати 04.06.2017 р. у період часу 11:30 -13:00 год. Смерть ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв’язку з поєднаною травмою голови та тулуба, заподіяних йому при дорожньо-транспортній події, у вигляді переломів кісток черепу, крововиливів під м’якими мозковими оболонками головного мозку, множинних переломів правих та лівих ребер з крововиливами і розривами пристінкової плеври, розривами легенів з крововиливами в плевральні порожнини, розрив печінки та селезінки, переломів кісток тазу з крововиливом в м’які тканини тазу. Безпосередньо причиною смерті ОСОБА_7 з’явився шок, що підтверджують морфологічні дані, виявлені при дослідженні трупа: нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, «шокова нирка». При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 в крові етиловий спирт не виявлений (а.с. 149-156)

-висновком судово-медичної експертизи №1615 від 05.07.2017, згідно з яким у ОСОБА_1 малися наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки до складу якої входять – переломи 2-9-го ребер зліва та 3-7,11-го ребер справа, багатоосколковий перелом лівої лопатки, забої обох легенів, садна задньої поверхні тулуба. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону легкового автомобіля в умовах ДТП (зіткнення автомобілів). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 04.06.2017 р. Вказані ушкодження спричинили тривалий розлад здоров’я строком понад 21 день. На підставі наявних даних встановити точний характер отриманої постраждалим травми грудної клітки не представляється можливим. Виходячи з цього, встановити, чи були отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження небезпечними для життя не є можливим. Для вирішення питання про точний характер травми грудної клітки необхідно надання оригіналу медичної карти стаціонарного хворого №13300 ООКЛ, де повинен бути описаний характер та клінічний перебіг наявних у постраждалого тілесних ушкоджень. Таким чином, на підставі наявних даних можна казати лише про те, що наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження можуть бути віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень (а.с. 157-160)

-висновком судово-медичної експертизи №1982 від 08.08.2017 року, згідно з яким у ОСОБА_1 малися наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки до складу якої входять – переломи 2-9-го ребер зліва та 3-7,11-го ребер справа, багатоосколковий перелом лівої лопатки, забої обох легенів, садна задньої поверхні тулуба. Вказані ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути частини салону легкового автомобіля в умовах ДТП (зіткнення автомобілів). Враховуючи дані медичної документації слід вважати, що ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, тобто могли бути спричинені 04.06.2017 р. Закрита травма грудної клітки, до складу якої входять: переломи 2-9-го ребер зліва та 3-7,11-го ребер зправа, багатоосколковий перелом лівої лопатки, забої обох легенів, садна задньої поверхні тулуба - не була небезпечною для життя, спричинила тривалий розлад здоров’я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належать до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 161-164)

-висновком №17-3770 судової автотехнічної експертизи з дослідження обставин зіткнення автомобіля Nissan NP та автомобіля Toyota Avensis від 30.11.2017 згідно з яким: при встановленої слідством швидкості автомобіля НОМЕР_5 рівний 90…95 км\год, швидкість автомобіля НОМЕР_6 в умовах події становила понад 101…106 км\год. В умовах розглянутої події водієві автомобіля НОМЕР_6 належало: відповідно до вимог п.12.6 (ґ) ПДР обирати швидкість руху не більше 90 км\год; відповідно до вимог п. 14.6 ПДР (г) утриматися від виконання обгону до тих пір, поки габарити автомобіля, який рухався попереду та виконував обгін, не обмежуватимуть оглядовість зустрічної смуги; після того, як оглядовність зустрічної смуги вже не обмежувалася, відповідно до вимоги п. 14.2 (в) ПДР, переконатися в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, і оскільки зі зустрічного напрямку наближався автомобіль, утриматися від виконання обгону до тих пір, поки дорожньо-транспортна обстановка не дозволить виконати безпечний обгін із забезпеченням комплексу заходів, який передбачений вимогами п. 14.2 ПДР. Діючи відповідно до вимог п. 14.6 (г) ПДР, відмовившись від обгону в умовах невизначеності дорожньо-транспортної ситуації (обмеження оглядовості зустрічної смуги) і відповідно до вимог п. 14.2 (в), відмовившись від обгону при наявності зустрічного автомобіля, водій автомобіля Toyota Avensis мав технічну можливість запобігти виникненню аварійної ситуації, яка виникла в процесі виконання обгону і тим самим мав технічну можливість запобігти даній ДТП. Дії водія автомобіля НОМЕР_7 в даній події носили пасивний характер, оскільки він не мав можливості постійно контролювати розвиток ситуації і якимось чином активно впливати на її розвиток. Тому дослідження належних дій (дії регламентованих ПДР) і технічної можливості запобігання ДТП водієм автомобіля Nissan NP 300, з технічної точки зору, безпредметно. З технічної точки зору, в даній події дії водія Toyota Avensis р.н. НОМЕР_8, які не відповідали вимогам п.12.6 (ґ)ПДР, знаходяться в причинному зв’язку з виникненням ДТП та є необхідною і умовою його виникнення, а дії цього водія, які не відповідали вимогам п.14.6 (г) і п.14.2 (в) ПДР знаходяться в причинному зв’язку з виникненням ДТП та є необхідною і достатньою умовою виникнення ДТП. Вирішення питання про те, які із зазначених дій водія автомобіля Toyota Avensis знаходяться в прямому причинному зв’язку з ДТП, є прерогативою слідства і виконується на підставі усіх зібраних у справі доказів, в тому числі і даного висновку. У частині, що стосується водія автомобіля НОМЕР_5, в даній події в його діях невідповідностей вимогам ПДР, які б могли б знаходитися в причинному зв’язку з виникненням ДТП, з технічної точки зору не вбачається (а.с. 165-170).

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, оскільки беззаперечно підтверджується дослідженими судом доказами.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про пробацію» під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.

За приписами ч.1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до досудової доповіді, складеної Біляївським міськрайонним відділом пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відносно обвинуваченого ОСОБА_4, виходячи з того, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення – низький, ризик безпеки для суспільства – низький, він раніше не судимий, має позитивну характеристику, кримінальне правопорушення скоєно з необережності, виходячи з чого орган пробації розглядає можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства (а.с. 95-97).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного - він характеризується позитивно, раніше не судимий, обставину, що пом?якшує покарання – щире каяття, він частково відшкодував заподіяну шкоду. Разом з тим, приймаючи до уваги думку потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_8, які наполягали на позбавленні волі обвинуваченого, приймаючи до уваги, що наслідком вчинення вказаного кримінального правопорушення є загибель двох людей, суд вважає за неможливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, про що просили захисник та обвтнувачений, а призначити покарання з його відбуванням у кримінально-виконавчій установі. При цьому суд вважає за можливе призначити обвиунваченому покарання в нижніх межах санкції статті, за якою обвинувачується ОСОБА_4

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходить з наступного.

Обвинувачений, керуючи автомобілем, який є джерелом підвищеної небезпеки, був неуважним, проявив злочинну самовпевненість, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого загинуло двоє людей. Наведене суд вважає підставою для призначення обвинуваченому додаткового покатання у виді позбавлення права керування траснпортними засобами строком на 3 роки.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Галицька» витрати на лікування 14514,44 грн., моральну шкоду – 10000 грн., з ОСОБА_4 – 90000 грн. моральної шкоди. При цьому він обгрунтовує заявлені вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди йому були заподіяні тілесні ушкодження, він знаходився на лікуванні в лікарні, на що витратив 14514,44 грн. Крім того, йому була заподіяна моральна шкода, оскільки він переніс фізичний біль, емоційні страждання, які довелося перенести, витрати, пов?язані з відновленням психічного стану його та членами його сім?ї. Моральну шкоду потерпілий ОСОБА_1 визначив у 100000 грн. При цьому зі страхової компанії він просить стягнути 10000 грн., виходячи з положень п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на час дорожньо-транспортної пригоди (5% ліміту, визначеного у п.9.3 статті 9 вказаного Закону), а різницю – 90000 грн. просить стягнути з обвинуваченого.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Галицька» витрати на поховання – 64847 грн., моральну шкоду – 10000 грн., з ОСОБА_4 – 190000 грн. моральної шкоди. При цьому він обгрунтовує заявлені вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди загинув його батько ОСОБА_7 На оплату послуг по оформленню, організації і проведенні похоронного ритуалу витрачено - 33000 грн., на поминальні обіди - 31847 грн. Крім того, йому була заподіяна моральна шкода, оскільки загинув його батько, внаслідок чого був порушений звичайний спосіб його життя, це негативно вплинуло на стан його здоров?я, все в побуті нагадує йому про батька, це спричиняє виникнення пригніченого стану, він почав нервово ставитися до оточуючого світу. Моральну шкоду потерпілий ОСОБА_3С визначив у 200000 грн. При цьому зі страхової компанії він просить стягнути 10000 грн., виходячи з положень п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на час дорожньо-транспортної пригоди (5% ліміту, визначеного у п.9.3 статті 9 вказаного Закону), а різницю – 190000 грн. просить стягнути з обвинуваченого.

Вирішуючи питання про заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Згідно полісу № АК/15919948 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.11.2016 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_9, який є власником автомобіля «Nissan NP 300» на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ СК «Галицька» з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 100000 грн., життю і здоров?ю потерпілого 200000 грн. та франшизою 2000 грн.

Відповідно до п.27.4 ст. 27 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам?ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред?явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовного одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня у розмірі 3200 грн., тобто 3200х12=38400 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого – це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» випливає, що церемонія поховання та церемонія поминання є різними поняттями.

У відповідності до позиції Верховного Суду України, викладеної в ухвалі від 29 вересня 2010 року по справі № 6-35316, а саме: «понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує страховик».

Виходячи з наведеного, суд вважає, що в цій частині позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню на суму 33000 грн. (витрати на поховання). Натомість витрати на поминальні обіди на суму 31847 грн. стягненню з ПрАТ СК «Галицька» не підлягають.

Відповідно до п.24.1 ст. 24 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв?язку лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов?язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у закладі охорони здоров?я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого він знаходився на лікуванні, про що свідчить виписка з історії хвороби (а.с.25) і витратив 11821,23 грн., які підлягають стягненню з ПрАТ СК «Галицька». При цьому суд бере до уваги лише ті квитанції, на яких вказано суму, витрачену на придбання медичних препаратів.

Згідно зі ст. 26-1 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров?я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров?ю.

Враховуючи, що на користь потерпілого ОСОБА_1 підлягає стягненню 11821,23 грн. за шкоду, запоідяну здоров?ю, на його користь повинна бути стягнута моральна шкода з ПрАТ СК «Галицька» у розмірі 5 % від вказаної суми – 591 грн.

Оскільки на користь потерпілого ОСОБА_3 не стягується страхова виплата за шкоду, заподіяну здоров?ю, підстави для стягнення моральної шкоди з ПрАТ СК «Галицька» у розмірі 10000 грн. відсутні.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода діями обвинуваченого ОСОБА_4

Так, потерпілий ОСОБА_1 переніс фізичний біль, протягом двох місяців знаходився на стаціонарному лікуванні, був порушений звичайний уклад його життя, по теперішній час він відчуває наслідки дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілий ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася, втратив рідну людину – батька, внаслідок чого йому були заподіяні моральні страждання, біль, який він буде відчувати все життя.

Виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд оцінює моральну шкоду, заподіяну потерпілому ОСОБА_1, у 75000 грн., потерпілому ОСОБА_3 – у 190000 грн.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Застосувати відносно засудженого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою і утримувати його в Одеському слідчому ізоляторі, до набрання вироком законної сили. Взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання відраховувати з 19 квітня 2018 року.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» на користь ОСОБА_1 витрати на лікування 11821,23 грн. та моральну шкоду у розмірі 591 грн., а всього 12412,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 75000 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Галицька» на користь ОСОБА_3 витрати на поховання у розмірі 33000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 190000 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 11537,80 грн.

Речові докази – автомобілі «Toyota Avensis», р\н ВН 7274 СТ та «Nissan NP 300», р\н ВН 3733 ВН повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 – з дня вручення копії вироку.

Суддя О.І. Трушина