Ухвала суду № 73646829, 12.04.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3713/18

Провадження № 1-кс/428/1933/2018

УХВАЛА

іменем України

12 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Василович Г.Ю., слідчого СУ ГУНП в Луганській області Скиба Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Скиба Д.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Ковтун А.Г. про накладання арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12014130240002726 від 18.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 року до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області звернувся слідчий СУ ГУНП в Луганській області Скиба Д.Ю. з клопотанням про накладення арешту на банківські рахунки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, що належать ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна).

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014130240002726 від 18.11.2014, за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України.

18.11.2014 до СВ Лисичанського МВ ГУМВС України у Луганській області надійшла заява ОСОБА_4 про факт вчинення шахрайства щодо нього з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В ході досудового розслідування допитаний у якості потерпілого ОСОБА_4 показав, що з 1997 року він перебував у хороших дружніх стосунках з братами ОСОБА_3 і ОСОБА_5, вони тісно дружили сім'ями, були кумами. В 2012 році він вирішив побудувати собі заміський будинок на земельній ділянці АДРЕСА_1

Після складання проекту будинку з усіма прибудовами, попередній кошторис становив близько 500 000,00 доларів США. Він вирішив доручити будівництво будинку своїм друзями братам ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що вони перебували у хороших стосунках, він їм повністю довіряв, вони добре розумілися в будівництві та мали додатковий час для контролю об'єкту.

Таким чином, в період часу 2012-2013 він передав грошові кошти в сумі 500 000,00 доларів США ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 для ведення будівельних робіт, розрахунку з фахівцями, закупівлі будівельних матеріалів. Зазначені кошти частинами передавалися ним в магазині з продажу морозильного обладнання «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_3.

З огляду на те, що будівництво було тривалим, він повідомив братам ОСОБА_5, що частину грошей в сумі 300 000,00 доларів США необхідно покласти на валютний депозит «Укрексімбанк» (м. Луганськ, вул. Оборонна, 4-п) на прізвище одного з братів ОСОБА_5. У разі нестачі коштів, вони могли б зняти їх з рахунку і розрахуватися за видатками на будівництво. Решта коштів в сумі 200 000,00 доларів США була покладена до банківської ячейки на ім'я ОСОБА_6 в цьому ж банку для проведення розрахунків із закупівлі матеріалів та оплати праці будівельників. Свідками даних домовленостей були їх спільні знайомі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були присутні при зазначених вище операціях.

Залучені ним до виконання будівельних робіт фахівці були попереджені що фінансування об'єкту він буде здійснювати через братів ОСОБА_6. Розрахунки по роботах і звірку по витраченим грошам будівельниками, велися братами Доваганюк. Всього ними було витрачено на будівництво близько 80 000,00 доларів США. Об'єкт будівництва на даний момент не закінчено. Звіти про витрачені кошти йому надавалися братами ОСОБА_6 в письмовому вигляді, а також у вигляді фото MMS-повідомленням з телефону НОМЕР_4.

03.03.2014 повернувшись до Луганська він зателефонував ОСОБА_6 і повідомив про необхідність зустрічі, проте на зустріч брати не з'явилися, про причини відсутності не повідомили. Він зв'язався з їх матір'ю і вона повідомила, що синів немає, вони кудись зникли. У подальшому брати ОСОБА_6 на зв'язок з ним не виходили, зустрічей уникали.

01.07.2014, заходячи в будівлю «Укрексімбанк» він зустрів на виході з будівлі ОСОБА_5 і попросив поїхати з ним для прояснення всіх обставин їх відсутності з грошима та роз'яснення ходу будівництва. ОСОБА_9 без причин почав тікати від нього і зник, упустивши свій портфель, в котрому знаходилися грошові кошти в сумі 52 тисячі гривень, чеки про зняття готівки і паспорта на ім'я ОСОБА_6 і ОСОБА_10

Також він з'ясував, що всі валютні договори були переукладені з банком на гривневий депозит по курсу 8 гривень за 1 долар США, а брати ОСОБА_10 систематично знімали грошові кошти з рахунків за депозитними вкладами. Побоюючись бути спійманими, брати знімали гроші з рахунків в різних місцях України: 20.03.2014 ОСОБА_10 зняв готівкою грошові кошти в сумі 1 400 000,00 гривень за депозитом у м Донецьк, пр. Миру, 4-а, у відділенні «Укрексімбанк», після чого відразу ж був відкритий грошовий депозит у ПАТ «Приватбанк» за адресою: м. Донецьк, проспект Миру, 8, за договором SAMDNWF0079353440 з банківськими реквізитами НОМЕР_5, НОМЕР_6.

У той же час ОСОБА_6 відкрив грошовий депозит на суму, що залишилася з осередку «Укрексімбанк» в 100 000,00 доларів США. При цьому депозитний вклад в «Укрексімбанк» по виплаті відсотків існує на суму 1052000,00 гривень.

Таким чином, брати ОСОБА_6, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи його грошовими коштами і продовжують ними розпоряджатися на свій розсуд. На даний момент прямі збитки від злочинних дій братів ОСОБА_6 складають 420 000,00 доларів США

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_4 та показав, що йому відомо про факт надання грошових коштів ОСОБА_4 братам ОСОБА_6 в сумі 500 000,00 доларів США для оплати будівництва його заміського будинку. Частина розрахунків з фахівцями, що здійснювали будівництво, відбувалась в його присутності.

Йому також відомо, що у братів ОСОБА_6 закладений магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_3 у банку «Аваль» на суму 80 000,00 доларів США. Також в ПАТ «Укркомунбанк» у братів ОСОБА_6 закладена батьківська квартира за адресою: АДРЕСА_2 на суму 25 000,00 доларів США.

Зі слів його знайомого водія таксі ОСОБА_11, брати ОСОБА_6 просили його відвести їх до ПАТ «Укрексімбанк» в м. Луганську на вул. Оборонна, звідки ОСОБА_5 вийшов з великим пакетом. Після цього вони відвідували інші банківські установи та повернулися до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» з порожнім пакетом. Таким чином можна зробити висновок, що вони використовували грошові кошти ОСОБА_4 для погашення своїх заборгованостей за кредитами. Вони також використовували його транспортний засіб, після чого зникли, а автомобіль був виявлений на стоянці з пустим паливним баком та стертою картою пам'яті з відео реєстратора.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_12 підтвердив показання потерпілого ОСОБА_4 про факт надання ним грошових коштів братам ОСОБА_5 в сумі 500 000,00 доларів США і умови їх використання та підтвердив показання ОСОБА_8 про факт наявності у братів ОСОБА_5 закладеного в банку майна, а саме: магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_3 у банку «Аваль» на суму 80 000,00 доларів США та батьківської квартири за адресою: АДРЕСА_2, на суму 25 000,00 доларів США.

Також він показав, що особисто бачив як ОСОБА_4 передавав гроші братам ОСОБА_6 та крім того, йому відомо, що весною 2014 брати ОСОБА_5 збиралися розпродавати свій бізнес та від'їжджати з м. Луганськ. З пропозицією продажу всього холодильного обладнання брати ОСОБА_5 зверталися до його кума ОСОБА_13 Йому також відомо що брати ОСОБА_5 періодично від'їжджали за кордон використовуючи вдвох один закордонний паспорт.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_14 показав, що весною 2012 року ОСОБА_4 звернувся до нього з пропозицією проведення монтажно-будівельних робіт для його заміського будинку. Роботи він виконував з бригадою з чотирьох осіб. ОСОБА_4 повідомив що буде передавати всі необхідні на будівництво грошові кошти через братів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які будуть контролювати будівельні роботи. В подальшому грошові кошти від братів ОСОБА_6 за проведені будівельні роботи він отримував щотижнево в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3» за адресою: АДРЕСА_3. Грошові кошти він отримував наступного дня після оголошення суми, оскільки зі слів ОСОБА_3 їх необхідно було отримати в банку. Інші будівельні бригади отримували гроші за виконані роботи аналогічним способом через братів ОСОБА_3. В останні місяці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відключили свої мобільні телефони та про їх місцезнаходження йому нічого не відомо.

З огляду на те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 упродовж тривалого часу переховуються від потерпілого, остаточне їх місцезнаходження не встановлено, орган досудового розслідування має достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, керуючись корисним мотивом, переслідуючи мету незаконного збагачення, заволоділи грошовим коштами ОСОБА_4 у розмірі 420 000,00 доларів США.

Також згідно інформації, наявної в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 систематично змінюють місце проживання та знімають грошові кошти на території Запорізької області в різних банківських установах.

Відповідно до інформації ГУ ДФС у Луганській області від 15.03.2018 встановлено, що ОСОБА_3 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код 14360570) має наступні діючі (відкриті) банківські рахунки НОМЕР_7 та НОМЕР_8.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що грошові кошти, що перебувають на банківських рахунках ОСОБА_3 відкритих в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код 14360570): НОМЕР_7 та НОМЕР_8 фактично є об'єктом кримінально протиправних дій і є грошима, набутими кримінально-протиправним шляхом, тобто в даному кримінальному провадженні вони мають значення речових доказів.

Враховуючи вище викладене, а також, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що грошові кошти, які перебувають на вказаних банківських рахунках є речовим доказом злочину та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, для запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, з метою збереження речових доказів, на банківські рахунки № НОМЕР_2 та НОМЕР_8 відкриті на ім'я ОСОБА_3 в ПАТ КБ «Приватбанк» необхідно накласти арешт.

Незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження грошовими коштами призведе до їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання.

У судовому засіданні слідчий підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України - заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Стаття 170 ч. 1 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту частини 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 цього кодексу.

Зі змісту частини 6 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обгрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обгрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. При цьому частина 8 ст. 170 КПК України наголошує, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, випливає зі змісту ч. 11 ст. 170 цього кодексу.

Частина 2 ст. 171 КПК України вказує на те, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема - підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього кодексу.

Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема і: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3,4 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує зі змісту клопотання слідчого про арешт майна підставою та метою арешту є забезпечення:

1) збереження речових доказів;

При цьому слідчий жодним чином в клопотанні не обґрунтовує підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту зазначених банківських рахунків.

Слідчим не доведено у судовому засіданні яким саме критеріям речових доказів відповідають грошові кошти ОСОБА_3 на відповідних рахунках.

Крім того, в клопотанні не зазначено та до нього не додано документів, які підтверджують право власності на грошові кошти, які перебувають на відповідних банківських рахунках, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження особами таким майном.

Слідчий Скиба Д.Ю., звертаючись до суду з цим клопотанням лише процитував зміст законів, які на його думку підлягають застосуванню і обмежився висновком щодо необхідності накладання арешту на банківські рахунки. При цьому клопотання не містить будь-якого аналізу доводів, викладених в клопотанні, не наведені відповідні мотиви, підстави та мета.

Не доведено слідчим, на думку слідчого судді й існування обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони або обмеження користування, розпорядження грошовими коштами, призведе до їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, псування, передачі тощо.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає клопотання таким, що подано передчасно та у його задоволенні слід відмовити .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Луганській області Скиба Д.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Ковтун А.Г. про накладання арешту у кримінальному провадженні № 12014130240002726 від 18.11.2014 року на банківські рахунки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, що належать ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом п"яти днів з дня її оголошення, особами, які не були присутні в судовому засіданні, протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Н.В. Бойко