Ухвала суду № 73646466, 23.04.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

УХВАЛА

23 квітня 2018 року м. Кропивницький

справа № 387/245/17

провадження № 22-ц/781/45/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_1 (суддя доповідач)

ОСОБА_2; ОСОБА_3

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Згода» про визнання недійсною додаткову угоду від 15 вересня 2016 року до договору оренди земельної ділянки від 02 січня 2007 року, укладеної між ОСОБА_5 та ТОВ «Згода», яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 лютого 2017 року за № 19308463.

В обґрунтування вимог зазначила, що є власником земельної ділянки загальною площею 5,55 га , яка розташована на території Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

02 січня 2007 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Згода», в особі Генерального директора ОСОБА_6, діючого на підставі статуту, укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років, тобто до 06 березня 2017 року, який зареєстрований у Добровеличківському відділі земельних ресурсів 06 березня 2007 року, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 49.

05 липня 2016 року, за 6-ть місяців до закінчення строку дії договору, вона надіслала орендарю письмове повідомлення в якому зазначила, що не бажає продовжувати з ним дію договору оренди земельної ділянки на новий строк, у зв’язку з чим орендар повинен звільнити земельну ділянку до 06 березня 2017 року.

Оскільки відповіді від ТОВ «Згода» не отримала, звернулася в усній формі до товариства з вимогою передати їй земельну ділянку. Однак, отримала відмову з тих, підстав, що додатковою угодою до договору оренди від 15 вересня 2016 року продовжено термін дії правочину на 10 років, тобто до 06 березня 2027 року.

Вказана додаткова угода не відповідає вимогам ч.3 ст. 203 ЦК України, оскільки позивач її не підписувала та згоди на її укладення не надавала, тобто не мала волевиявлення як учасник правочину.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі, зереєстрованого в Добровеличківському відділі земельних ресурсів 06.03.2007 року за № 49, укладену 15.09.2016 року між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «Згода», право оренди на підставі якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2017 року за № 19308463.

ОСОБА_4, який представляє інтереси ТОВ «Згода» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з’ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, оригінал додаткової угоди від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 02.01.2007 р. сторонами до суду не надано через його втрату. Письмове повідомлення позивача від 05.07.2016 року про відсутність у неї наміру продовжувати дію договору оренди, яке надіслано відповідачу ще до укладення додаткової угоди, не є підставою для визнання договору недійсним, у порядку визначеному ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Матеріали справи не містять жодних належних та обґрунтованих доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування. Судом не враховано та не надано оцінки показам свідка ОСОБА_7, який здійснив реєстрацію за оригіналом додаткової угоди. В оскаржуваному рішенні, суд без наведення мотивів та підстав, застосував вимоги ч. 1 ст. 146 ЦПК України та вважав доведений той факт, що підпис у додатковій угоді від імені позивача вчинений не ним, а іншою особою. Згідно повідомлення судового експерта, ухвала Добровеличківського районного суду Кіровоградської області про призначення судової почеркознавчої експертизи залишена без виконання через відсутність оригіналу додаткової угоди.

В суд апеляційної інстанції представником відповідача наданий оригінал оспорюваного правочину і одночасно заявлено клопотанням про призначення судово-почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 01.11.2017 р. вимога задоволена.

За висновком № 1204/1205/17-27,527-529/18/27 від 12 лютого 2018 року експертів Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України ОСОБА_8О, ОСОБА_9 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_5 в :

- графі «Орендодавець» на оригіналі додаткової угоди від 15.09.2016 р;

- оригіналі заяви ОСОБА_5 до ТОВ «Згода» від 05.07.2016 р.;

- оригіналі опису вкладення зі штемпелем Укрпошти «Добровеличківка» 05.07.2016;

- оригіналі заяви ОСОБА_5 до ТОВ «Згода» від 13.03.2017 р., виконані рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

«Підпис, від імені ОСОБА_5 в графі «Орендодавець» на оригіналі додаткової угоди до договору оренди землі від 15.09.2016 р виконаний самою ОСОБА_5».

«Підпис, від імені ОСОБА_5 на оригіналі заяви ОСОБА_5 до ТОВ «Згода» від 05.07.2016 р., виконаний самою ОСОБА_5».

«Підпис, від імені ОСОБА_5 в оригіналі опису вкладення Укрпошти від 05.07.2016 р., виконаний самою ОСОБА_5».

«Підпис, від імені ОСОБА_5 на оригіналі заяви ОСОБА_5 до ТОВ «Згода» від 13.03.2017 р. виконаний самою ОСОБА_5» (т. 1 а.с.220-225).

Після ознайомлення з експертним висновком учасниками справи, в судовому засіданні апеляційної інстанції адвокатом ОСОБА_10, яка представляє інтереси ОСОБА_5 заявлено клопотання про призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

В обґрунтування вимоги зазначено, що під час проведення почеркознавчої експертизи експертом ОСОБА_9 в порушення п. 1.8 науково-методичних рекомендацій затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» досліджено лише п?ять документів з вільними зразками підпису ОСОБА_5, умовно-вільні зразки її підпису експерту взагалі не надавались.

Клопотання експерта про надання додаткових вільних та експериментальних зразків підпису позивача судом задоволено частково. ОСОБА_11 не вказує в якій частині його клопотання задоволено не було, та не зазначає яких зразків підпису надано в достатній кількості, а яких не в достатній. ОСОБА_11 не надано оцінки вільним та експериментальним зразкам підпису позивача, не зроблено оцінку зразків, не визначено, чи належної вони якості, та чи достатня їх кількість, порушено почеркознавчу методику, пропущено суттєву стадію, таку як виявлення ознак навмисної зміни почерку чи маскування, з незрозумілих причин експерт провів порівняння досліджуваного підпису із зразками особи починаючи одразу із окремих ознак, пропустивши порівняння загальних ознак підписів. Під час індивідуалізованого комплексу збіжних окремих ознак експертом залучено ознаки, які мають низьку ідентифікаційну значимість, зміщено стадію дослідження діагностичних ознак, які присутні в досліджуваному підпису. Оцінюючи результати обробки за допомогою експертної системи «Dia» досліджуваного підпису експертом отриманий висновок про те, що на виконання даного підпису переважний вплив мали штучні збиваючі фактори, проте механізм їх виникнення та ступінь впливу на отриманий результат експерт не пояснив. Вислів переважний вплив вказує на те, що висновок є не категоричним, а ймовірним. Крім того, згідно висновку спеціаліста № 39 від 22.11.2017 р. ПП «Консалтинг ОСОБА_11 «ДІКТУМ-ФАКТУМ» відокремлений підрозділ «Центр експертиз та оцінки» проведеного за запитом позивача, досліджуваний підпис в додатковій угоді виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою

Оскільки два фахівця з одного і того ж питання дійшли діаметрально протилежних висновків наявні правові підстави для призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Цивільно-процесуальним законодавством передбачено призначення повторної експертизи, але за певних умов. Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалами справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Тобто, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Згідно «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 з наступними змінами, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередньої) експертизи.

Враховуючи обґрунтування сторони щодо заявленого клопотання, заперечення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав щодо призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Так, при проведені експертизи у експерту надано достатньо порівняльного матеріалу. За клопотанням № 1204/1205/17-27 від 17.11.2017 року (а.с. 192) судовий експерт у відповідності до Інструкції запросив вільні зразки почерку ОСОБА_12 в оригіналах різних документів наближених за датою виконання до періоду 2012-2016, в яких нею написано прізвище. А також експериментальні зразки почерку позивача на лінійованих аркушах паперу, повне написання прізвища «Затулівітер».

На виконання клопотання, за ухвалою суду від 20.12.2017 року в розпорядження експерта надані запрошені експериментальні зразки підписів ОСОБА_12, здійснені на лінійованих аркушах та зазначено про неможливість стороною надати вільні зразки, здійснені у визначений експертом період.

Попередньо судом надавався необхідний для проведення експертизи обсяг документів, який містив об’єкти дослідження, а саме додатковий договір від 15 вересня 2016 р., оригінали заяв позивача від 05.07.2016 р. та від 13.03.2017 р., опис вкладення до конверту від 13.03.2017, а також вільні зразки підпису в кількості 10 документів в період часу з 2002, 2007, 2012 р., 2015 р., 2017 р. ОСОБА_11 також надавались матеріали цивільної справи з умовно-вільними зразками підпису позивача.

Експертиза здійснена, з урахуванням специфіки предмета дослідження та необхідності при його вирішенні наявності спеціальних знань, проводилось на підставі документів (доказів), зібраних і досліджених в судових засіданнях.

Доказів того, що висновок експертизи є недостатньо обґрунтованим, що він суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності, або що при призначенні та проведенні експертизи істотно порушено процесуальні норми, які регламентують порядок її призначення та проведення, суду не надано.

Висновок судового експерта містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовання, надані чіткі висновки з поставлених питань, які узгоджуються із іншими залученими до матеріалів справи доказами як окремо, так і у їх сукупності.

У висновку надано однозначну і конкретну, а тому зрозумілу і ясну відповідь на поставлені судом питання; висновок експертизи є повним і обґрунтованим, він виконаний на підставі проведеного дослідження наданих вихідних даних: відібраних у суді експериментальних зразків і вільних зразків почерку ОСОБА_5

Клопотань від експерта, які б свідчили про неможливість проведення дослідження через недостатність порівняльного матеріалу, на адресу суду не надходило.

Тому, посилання сторони позивача на те, що експертне дослідження проведено з порушенням вимог закону, оскільки у експерта не було достатньо вільних зразків почерку не знайшло свого підтвердження.

В дослідницькій частині висновку зазначено, що оцінка результатів порівняльного дослідження дозволяє стверджувати, що встановлені збіжні ознаки стійкі і створюють сукупність, достатню для категоричного висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Орендодавець» на оригіналі додаткової угоди до договору оренди землі від 15.09.2016 року виконаний самою ОСОБА_5.

Посилання в клопотанні на висновок спеціаліста № 39 від 22.11.2017 р. ПП «Консалтинг ОСОБА_11 «ДІКТУМ-ФАКТУМ» відокремлений підрозділ «Центр експертиз та оцінки» та в усних поясненнях на висновок спеціаліста приватного підприємства «Агенція 007» ОСОБА_13, які прийняті судом апеляційної інстанції за заявою сторони як письмовий доказ, а не висновок експерта, не є безумовна підставою для призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, висновок експерта закон відносить до окремих засобів доказування, який відповідно до ч. 1 ст. 102 ЦПК України є докладним описом проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).

Згідно із ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані, відповідно до цього Закону, судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Отже законодавством чітко передбачено, що судові експертизи проводяться атестованим судовим експертом, який включений до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Відомості про те, що спеціаліст ПП «Консалтинг ОСОБА_11 «ДІКТУМ-ФАКТУМ» відокремлений підрозділ «Центр експертиз та оцінки» ОСОБА_14, яким виконано вищевказаний висновок та спеціаліст науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція 007» ОСОБА_13 включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, відсутні. Висновок експерта може бути замовлений і самостійно учасником справи, але саме експерта за передбачених законом умов.

На запитання суду адвокат позивача ОСОБА_10 пояснила, що спеціалістам вона надала копії документів, а експериментальні зразки самостійно відібрала. Всі обґрунтування представника позивача зводились до категоричного твердження, що її довіритель не підписувала оспорюваний правочин.

Враховуюче вищевикладене, надані стороною позивача висновки спеціаліста не можуть оцінюватися судом як належний доказ на спростування експертного висновку судової почеркознавчої експертизи, проведеної за ухвалою суду повноважною та компетентною особою - експертом, який попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Стороною позивача не зазначено, ні в заявленому клопотанні, ні в усних пояснення жодного належного обґрунтування визначених законом підстав для призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи.

У зв’язку з чим клопотання про призначення повторної експертизи є необґрунтованим, доводи, на які посилається сторона є безпідставними.

Висновок експерта оцінюється в сукупності з іншими доказами, кожен з яких немає для суду наперед встановленого значення.

Керуючись ст. ст. 103, 113ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_10, яка представляє інтереси ОСОБА_5 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач

Судді