Ухвала суду № 73646121, 24.04.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/479/17

1-кп/405/30/17

УХВАЛА

24 квітня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді: Бутельської Г.В.

при секретарі: Мишевець Т.І.

за участю прокурора: Сагайдака А.І.

адвокатів: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні об’єднану справу №405/479/17 1-кп/405/30/17 за обвинуваченням ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 01 березня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено термін перебування під вартою на строк шістдесят днів до 29 квітня 2018року.

В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки такий термін спливає 29.04.2018 року.

В судовому засіданні прокурором зазначено про необхідність продовження терміну тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на даний час не відпали ризики кримінального провадження. Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів, вчинених у період іспитового строку, що вказує на схильність до вчинення злочинів та є ризиком вчинення іншого кримінального правопорушення. За наведених обставин, прокурор просив продовжити запобіжний захід обвинуваченому на термін 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його адвокат не заперечили проти продовження строку тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути позбавлений свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

При вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також судом враховано обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він обвинувачується, міцність соціальних зв’язків обвинуваченого та існування ризиків кримінального провадження.

Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів, вчинених у період іспитового строку, що вказує на схильність до вчинення злочинів і є ризикомпереховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене. Крім цього, судом взято до уваги вік обвинуваченого, стан здоров’я, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 неодружений, до затримання не займався суспільно-корисною працею, не мав стабільного джерела доходу, що вказує на відсутність міцних сталих соціальних зв’язків та є ризиком вчинення іншого кримінального правопорушення. За наведених обставин, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, які передбачені ст.177 КПК України.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов’язків, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 22 червня 2018 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк шістдесят днів до 22 червня 2018 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Кропивницька установа виконання покарань» (№14).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Г. В. Бутельська