Рішення № 73645282, 25.04.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2059/17

Провадження № 2/487/165/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Бобрової І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гладкої К.М.,

в присутності позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу 487/2059/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ЖКП "Бриз" ЖЕК №3 про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила зобов’язати ОСОБА_4 здійснити демонтаж належного їй зовнішнього блоку кондиціонеру із зовнішньої стіни спальні кімнати квартири № 47, що знаходиться по вул. Крилова, 56 в м. Миколаєві та привести в належний стан частину фасаду будинку, цілісність якого була порушена при встановлені зовнішнього блоку кондиціонера, стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що у період грудня 2016 року відповідач у відсутність позивача самовільно встановила на стіні її квартири із зовнішньої сторони – зовнішній блок кондиціонеру, який порушує зовнішній вигляд, цілісність фасаду будинку, та в подальшому може призвести до руйнування облицювального шару фасаду будинку. Також вказала на те, що встановлений кондиціонер заважає їй здійснити утеплення квартири та спричиняє постійний шум, чим створює некомфортні умови життя.

Ухвалою суду від 16.02.2018 р. справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.03.2018 року до участі в справі у якості третіх осіб було залучено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ЖКП "Бриз" ЖЕК №3.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, наполягали на його задоволенні з обставин викладених в ньому та доведених під час розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог, а також на звернення з даним позовом неналежного позивача. Зазначив, що багатоквартирний будинок, на стіні якого розташований спірний кондиціонер відповідача, знаходиться у спільній сумісній власності усіх його мешканців, а тому вони і повинні бути, або їх представник, позивачами.

Третя особа – ОСОБА_5 в судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися вчасно т належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа - ЖКП "Бриз" ЖЕК №3 в судове засідання представника не направила, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи без участі їх представника та ухвалення рішення на розсуд суду у відповідності до діючого законодавства.

Суд заслухавши пояснення сторін та інших учасників справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, встановивши всі обставини та відповідні їм правовідносини сторін, дійшов

переконання про відсутність підстав для задоволення позову враховуючи наступне.

Так судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1, а також третім особам, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.01.2009 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 84210493 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4.

Зазначені вище квартири є суміжними, що не заперечується сторонами по справі.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 встановила блок кондиціонеру на зовнішній стіні будинку, яка є зовнішньою стіною кімнати квартири позивача.

Згідно статті 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічні положення містить стаття 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначенні наступні терміни, так: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об’єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Отже з наведеного можливо дійти висновку, що несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, якою є стіна будинку де розташовано кондіценонер відповідача є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Частиною 1 статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При цьому співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників (ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тобто в судовому засіданні позивач повинна була довести той факт, що встановлення кондиціонера на зовнішньому боці стіни будинку відповідачем мало негативні наслідки для неї, як власниці квартири АДРЕСА_1 та співвласниці спільного майна даного будинку.

З огляду на змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, передбачені

ст.ст.12,13 ЦПК України, тягар доведення обґрунтованості своїх вимог покладається на сторони. При цьому доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи (ч.1 ст.76 ЦПК України), достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

В судовому засіданні позивач зазначала, що зовнішній блок кондиціонера відповідача заважає їй провести утеплення стіни її квартири, а також створює шум в її кімнаті, але жодних належних доказів суду надано не було. Покази свідка ОСОБА_9 в даному випадку не є належним доказом, оскільки зазначена особа не є фахівцем в галузі будівництва, а лише підтверджує факт та місце розташування спірного зовнішнього блоку кондиціонера, що не заперечується і відповідачем.

Посилання позивача на порушення відповідачем п.1.4.4 ОСОБА_10 утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, що регулюють питання переобладнання і перепланування жилих і нежилих приміщень у житлових будинках не може підтверджувати неправомірних дій ОСОБА_4 з приводу встановлення кондіціонеру, оскільки зазначеними Правилами визначено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків; переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Тобто встановлення кондиціонеру на фасаді (стіні) житлового будинку не є переобладнанням чи переплануванням приміщення.

В той же час, позивач посилається на порушення відповідачем ОСОБА_10 благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві, затверджені рішенням Миколаївської міської ради від 16.05.2013 року, п 5.2. який передбачено, що забороняється самовільне переустаткування фасадів будинків і їхніх конструктивних елементів. Балансоутримувачам багатоквартирних житлових будинків вживати заходи щодо недопущення самовільної зміни фасадів будинку власниками квартир при проведенні робіт з утеплення квартир, розміщення елементів кондиціонерів та супутникових антен. Місця розміщення на будинку таких елементів необхідно погоджувати в управлінні містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

Але з аналізу даних ОСОБА_10 вбачається, що для розміщення елементів кондиціонерів на фасаді будинку необхідно отримати погодження в управлінні містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, а ні у співвласників будинку або балансоутримувача. До того ж зазначеними Правилами встановлено контроль та відповідальність за їх порушення. Так згідно п.п.п.11.1., 1.8, 12.1 ОСОБА_10 перевірка виконання вимог, передбачених даними Правилами, складання протоколів про здійснення правопорушень, накладення і стягнення штрафів, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених чинним законодавством, здійснюються органами (посадовими особами), уповноваженими чинним законодавством. У випадку виявлення порушень посадові особи адміністрації району, інспекції з благоустрою Миколаївської міської ради складають на правопорушника протокол про адміністративне правопорушення та направляють його на розгляд до адміністративної комісії при адміністрації району. При виявленні порушення норм, передбачених даними Правилами, та складанні відповідних протоколів винні особи у встановленому діючим законодавством порядку притягаються до відповідальності, передбаченої Кодексом України “Про адміністративні правопорушення”, Законом України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”. Якщо у діях виявлені ознаки злочину, питання вирішується відповідно до вимог Кримінального кодексу України. Розмір цивільно-правової відповідальності за збитки, нанесені об’єктам благоустрою, встановлюється відповідно до норм, встановлених Цивільним кодексом України, законами України, постановами Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють взаємовідносини у сфері благоустрою населених пунктів.

Доказів притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності суду надано не було.

Крім того, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на неможливість утеплення стін своєї кімнати з-за неправомірного встановлення відповідачем кондиціонеру, але жодного документу, який вказує на наявність дозволу на проведення такого утеплення, у порядок визначений Правилами, суду не надано.

Отже, на підставі викладено, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 89,141,206,258,263-265,279,354, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ЖКП "Бриз" ЖЕК №3 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області або через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1, народилася 05.06.1960 року у м. Миколаєві, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач: ОСОБА_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

ЖКП "Бриз" ЖЕК №3 – р/р 26007060031254 в МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610 ЄРДПОУ 33250539, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла, 2.

Повне судове рішення буде складено 30.04.2018 року

Головуючий суддя І.В.Боброва