Ухвала суду № 73644724, 26.04.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2221/17

Провадження №1-р/367/22/18

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2018 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кафтанов В.В., розглянувши лист начальника державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 про роз’яснення вироку Ірпінського міського суду Київської області від 29.03.2018 року відносно засудженого ОСОБА_2,-

в с т а н о в и в:

15.04.2018 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов лист начальника державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 про роз’яснення вироку Ірпінського міського суду Київської області від 29.03.2018 року відносно засудженого ОСОБА_2.

В судове засідання учасники процесу не з’явились, про судове засідання були належним чином повідомлені. Суд вважає за можливе розглянути лист у їх відсутність.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалось.

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 309 ч. 2; 185 ч. 1; 185 ч. 2; 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України. Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 29.03.2018 року ОСОБА_2 засуджено за ст.ст. 309 ч. 2; 185 ч. 1; 185 ч. 2; 15 ч. 2, 186 ч. 2; 70 КК України до 4 років 90 днів позбавлення волі та зараховано строк попереднього ув’язнення з моменту взяття під варту, тобто з 24.03.2017 року до моменту набрання вироком законної сили, у відповідності до ст. 72 ч. 5 КК України, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2705цс16 встановлює, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Суд дослідивши матеріали кримінального провадження вважає, що лист начальника державної установи «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 підлягає роз’ясненню, а саме: засудженому ОСОБА_2 зараховується в строк відбування покарання термін з 24.03.2017 року до набрання вироком законної сили, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції 24.12.2015 року.

Керуючись ст. 380 КПК України суд, -

ухвалив:

роз’яснити вирок Ірпінського міського суду Київської області від 29.03.2018 року відносно засудженого ОСОБА_2, а саме: засудженому ОСОБА_2 зараховується в строк відбування покарання термін з 24.03.2017 року до набрання вироком законної сили, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції 24.12.2015 року.

На ухвалу може бути подана Апеляційна скарга протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженому з моменту отримання даної ухвали.

Суддя: В.В. Кафтанов