Рішення № 73644503, 03.04.2018, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3490/17

Провадження № 2/366/30/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2018 року Іванківський районний суд Київської області у складі : головуючої – судді Слободян Н.П.,

з участю

секретаря судового засідання Мартовицької Н.Є.,

сторін

представника позивачаЧернишевої Ю.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 філії ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 2 листопаді 2017 року звернувся в суд з вказаним позовом до відповідача (ОСОБА_3 філії ПАТ КБ «ПриватБанк»), посилаючись на те, що 02.11.2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір із забезпеченням № K3IWGA15006673 (далі Договір).

В якості забезпечення кредиту було укладено договір іпотеки №б/н від 02.11.2007 року, яким передано і іпотеку нерухоме майно - житловий будинок за адресою 07201 Київська обл., смт. Іванків, вул. Зої Космодем’янської 19.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2016 року у справі 366/2252/15-ц, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року, кредитний договір №K3IWGA15006673 визнано недійсним (рішення додаються). Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до положень ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Отже, іпотека є похідним зобов’язанням від основного, і сама по собі існувати не може. В договорі іпотеки йде посилання на кредитний договір №K3IWGA15006673, який на даний час є недійсним.

У зв’язку з тим, що іпотекою може бути забезпечене лише дійсне зобов’язання, а кредитний договір №K3IWGA15006673 було судом визнано недійсним з моменту укладення, то й похідний договір іпотеки має бути визнано недійсним.

ОСОБА_2 звертався до Іванківської районної державної нотаріальної контори з заявою про зняття іпотеки, однак там порекомендували звернутись до суду з позовом про визнання недійсною іпотеки.

З огляду на викладене позивач просить визнати зазначений вище договір іпотеки недійсним, припинити іпотеку нерухомого майна – житлового будинку № 19 по вул. Зої Космодем*янської в смт. Іванків Київської області, скасувавши накладені заборони.

03.11.2017 року у справі відкрите провадження і призначено попереднє судове засідання на 17.11.2017 року.

17.11.2017 року призначено слухання справи по суті на 28.11.2017 року.

28.11.2017 року представник позивача, яка вступила у справу 28.11.2017 року заявила клопотання про витребування доказів, яке було задоволено у слухання справи відкладено на 20.12.2017 року.

20.12.2017 року судове засідання не відбулось через зайнятість представника позивача у іншому судовому засіданні. Слухання відкладено на 22.01.2018 року.

22.01.2018 року представник відповідача заявив клопотання:

1) про накладення арешту на предмет іпотеки;

2) про проведення підготовчого судового засідання, надання часу для підготовки відзиву по справі;

3) зобов’язання позивача виконати вимоги ст. 175 ЦПК України ( пред’явлення позову до юридичної особи, а не до філії).

22.01.2018 року у задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову було відмолено,, як і у задоволенні позову про проведення підготовчого судового засідання, оскільки попереднє судове засідання було проведено 20.11.2017 року ще за правилами ЦПК, чинного на той час.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючи на обставини, викладені вище. Крмі того, зазначила, що фактично, до моменту набрання рішенням суду про визнання кредитного договору недійсним, позивач сплатив, за розрахунком, який наданий банком при подання позову про стягнення заборгованості, 30063,29 доларів США, в той час як позивач за договором отримав 28000 доларів США (п.7 кредитного договору). Відтак, він банку нічого не винен.

Представник відповідача – ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 у судовому засіданні позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що договір іпотеки є похідним від основного – кредитного договору. Причиною визнання його недійсним став висновок про те, що він не підписаний позивачем. Тому мали бути застосовані наслідки недійсності правочину – відповідач мав повернути в натурі все, що він одержав на виконання договору.

Представник відповідача ОСОБА_3 філії ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання жодного разу не з*явився. Про день і час слухання справи повідомлено вчасно, належним чином.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

02.11.2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір із забезпеченням № K3IWGA15006673 (далі Договір).

В якості забезпечення кредиту було укладено договір іпотеки №б/н від 02.11.2007 року, яким передано і іпотеку нерухоме майно - житловий будинок за адресою 07201 Київська обл., смт. Іванків, вул. Зої Космодем’янської 19.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2016 року у справі 366/2252/15-ц, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року, кредитний договір №K3IWGA15006673 визнано недійсним (рішення додаються). Рішення набрало законної сили 14.09.2016 року. Касаційна скарга була повернута 20.10.2017 року заявнику – ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Отже, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов’язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов’язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов’язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов’язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов’язання (взаємні права і обов’язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов’язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов’язанням ).

Виконання забезпечувального зобов’язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов’язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 49 ЗУ "Про іпотеку" визначено, що іпотека може бути припиненою за рішенням суду. Оскільки основне зобов’язання судом визнано недійсним, це має наслідком недійсність і похідного зобов’язання – договору іпотеки. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі і на підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача – ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача сума сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, ст. 3 Закону України «Про іпотеку, ст. 3,16,203,215,638 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.4 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки б/н від 02.11.2007 року, укладений між ОСОБА_4, спадкоємцем якої є ОСОБА_2, та ЗАТ КБ «ПриватБанк», відносно нерухомого майна – житлового будинку № 19 по вул. Зої Космодем*янської в смт. Іванків Київської області.

Припинити іпотеку нерухомого майна - житлового будинку № 19 по вул. Зої Космодем*янської в смт. Іванків Київської області, скасувавши накладені заборони.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 640 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_5, , прож. Київська область, смт. Іванків, вул. Зої

Космодем*янської, 19, , ІПН НОМЕР_1)

Відповідач: ОСОБА_3 філія ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Київ, вул. Предславинська, 19,

ПАТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, м. Київ вул. Грушевського, 1д

Суддя Н.П. Слободян