Рішення № 73644013, 28.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1119/16-ц

провадження № 2/361/41/18

28.03.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

28 березня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та виділення ? частини незавершеного будівництвом житлового будинку, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року до суду звернувся ОСОБА_3 із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 16 лютого 2002 року між ним та ОСОБА_5 зареєстрований шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_4. У шлюбі народилось троє дітей: 16 червня 2002 року – син ОСОБА_6, 26 березня 2008 року – донька ОСОБА_7, 08 червня 2014 року – ОСОБА_8. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2015 року шлюб розірвано.

Під час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти розпочали будівництво житлового будинку за адресою: Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Дзержинського, буд. 1. Будівництво житлового будинку було завершено у 2007 році, під’єднано всі комунікації, але будинок не введений в експлуатацію. Однак, відповідач не визнає майнових прав позивача на будинок, не здійснює жодних дій для прийняття будинку в експлуатацію та його державну реєстрацію.

У зв’язку з викладеним просить: визнати незавершене будівництво спірного житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя; виділити в натурі позивачу ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку та визнати за позивачем право власності на ? частину незавершеного будівництва житлового будинку.

Після проведення судової будівельно-технічної експертизи позивач позовні вимоги уточнив та просить виділити йому в натурі ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку за адресою: Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Дзержинського, буд. 1, а саме: частину вітальні площею 9,4 м2, кухню площею 15,8 м2, санвузол площею 6,5 м2, житлове приміщення площею 15,7 м2, відповідно до 1 варіанту поділу житлового будинку та господарські будівлі ганок, гараж «В» та сарай «Г»; визнати за позивачем право власності на цю ? частину житлового будинку; вбиральню «З», колонку «К», огорожу «N» та хвіртку з огорожею «N1» залишити у спільному користуванні.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_9 доводи позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач та її представник ОСОБА_10 частково визнали позовні вимоги, позивач не заперечувала проти поділу незавершеного будинку між сторонами, проте просила залишити їй у користування частину будинку із облаштованим санвузлом.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_9 1-БК №190048 16 лютого 2002 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_8.

У шлюбі у сторін народилось троє дітей:

-16 червня 2002 року – син ОСОБА_6, копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 І-БК №087117 від 02 липня 2002 року;

-26 березня 2008 року – донька ОСОБА_7, копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 1-ОК №092638 від 17 квітня 2008 року;

-08 червня 2014 року – донька ОСОБА_8, копія Свідоцтва про народження ОСОБА_9 І-ОК №272057 від 19 червня 2014 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2015 року шлюб між сторонами розірвано, рішення набрало законної сили.

Із технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок по вул. Дзержинського, буд. 1 у с. Требухів, Броварський район, Київська область, виготовленого на замовлення ОСОБА_3 01.06.2016 року, видно, що за вказаною адресою знаходиться збудований самочинно житловий будинок, загальною площею 94,8 м.кв., та господарські будівлі і споруди, рік побудови – 2007. ( а.с. 49-53)

Із пояснень учасників справи встановлено, що самочинний будинок сторони будували на земельній ділянці, яка перебувала в користуванні матері відповідача.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2016 року по вищевказаній справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №10285/16-43/8237/17-43 від 17.05.2017 року, будівельна готовність житлового будинку, враховуючи фактичну готовність конструктивних елементів, в тому числі опорядження їх поверхонь та обладнання в приміщеннях, станом на час проведення обстеження становить 98%. Загальна вартість будівель та споруд за адресою: Київська область, Броварський район, с. Требухів, вул. Дзержинського, буд. 1 становить 578 026 (п’ятсот сімдесят вісім тисяч двадцять шість) гривень з яких: вартість житлового будинку становить 486 575 (чотириста вісімдесят шість тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) гривень; вартість господарських споруд становить 91 451 (дев’яносто одна тисяча чотириста п’ятдесят одна) гривня. ( а.с. 75-93)

Висновком експертизи запропоновані варіанти поділу незавершеного будівництвом житлового будинку для влаштування ізольованих квартир.

Із довідки, виданої Требухівською сільською радою 11.09.2017 року, видно, що земельна ділянка, площею 0, 24 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Вільна, власником якої була покійна мати ОСОБА_11 (померла 14.08.1999р.), після смерті матері оброблялась донькою ОСОБА_4 ( а.с. 118).

Проте, до суду не надано доказів належності на праві власності даної земельної ділянки ОСОБА_11, й учасники справи пояснили, що земельна ділянка не була приватизована ОСОБА_11, а лише перебувала в її користуванні.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до частин 2, 3 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Поділ між подружжям об'єкта незавершеного будівництва з урахуванням ступеня його готовності за статтею 331 ЦК України є можливим лише за умови, що таке будівництво не є самочинним у розумінні статті 376 ЦК України.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Отже, здійснення будівництва на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

Такий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року в справі № 6-286цс15.

При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 8 червня 2007 року № 55 передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Судом встановлено, що спірний незавершений будівництвом житловий будинок збудований без відповідного дозволу, проектної документації, на земельній ділянці, яка перебувала у фактичному користуванні покійної матері відповідача ОСОБА_11, тобто не була відведена сторонам, які здійснювали будівництво, для цієї мети.

Отже, самочинно збудований будинок № 1 по вул. Вільна (колишня назва вулиці – Дзержинського) у селі Требухів Броварського району Київської області не може бути об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу між сторонами. Питання щодо його поділу може розглядатися лише після визнання права власності на нього.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та виділення ? частини незавершеного будівництвом житлового будинку – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Петришин