Рішення № 73643708, 25.04.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1717/18

пр.№ 2-а/464/115/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.04.2018 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.Трильовського, 33/46) до інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код юридичної особи 41239834, місце знаходження: м.Львів, вул.Перфецького, буд.19) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, скасувати постанову серії БР № 510760 від 25 березня 2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 25 березня 2018 року інспектором патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 винесена постанова про накладення на нього стягнення в розмірі 425 грн. за порушення вимог п.9.8 ПДР України, а саме рух транспортним засобом поза межами населеного пункту без увімкненого ближнього світла фар. Дану постанову вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. 25.03.2018 р. він рухався автомобілем НОМЕР_2, в напрямку м. Львова, на автомобілі були увімкнені денні ходові вогні, хоча інспектор, керуючи власним переконанням, встановив, що в автомобілі 2013 року випуску, відсутні денні ходові вогні. Зазначає, що керував автомобілем, дотримуючись п. 9.8. ПДР України, оскільки вказаний пункт передбачає, що ближнє світло факт повинно бути увімкненим у разі відсутності в конструкції автомобіля денних ходових вогнів. Вказані пояснення інспектор не взяв до уваги, об’єктивно та всебічно не дослідив всіх обставин справи, докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відсутні, а відтак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою від 06.04.2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та залучено до участі у розгляді справи співвідповідача – ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

У зазначений відповідачам строк в ухвалі від 06.04.2018 року про відкриття провадження у справі, останні не надали суду відзив на позовну заяву без поважних причин.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, звернувся в суд із заявою, в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач інспектор патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому згідно із вимогами ч.1 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу по суті у його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

25 березня 2018 р. інспектором патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 винесено постанову серії БР №510760, якою на позивача ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно даної постанови, позивач ОСОБА_1 25.03.2018 р. о 12.55 год. на автодорозі Львів-Самбір, рухався автомобілем НОМЕР_2, без увімкненого ближнього світла, чим порушив п.9.8. ПДР України (а.с.9).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень КУпАП правопорушення, виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Обов’язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем інспектором патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3 та представником ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

В оскаржуваній постанові серії БР №510760 від 25.03.2018 р. відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно зі ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії БР № 510760 від 25.03.2018 року про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, м.Львів, вул.Трильовського, 33/46) до інспектора патрульної поліції взводу ОДДЗ батальйону №2 ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, ОСОБА_2 патрульної поліції у м.Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (ідентифікаційний код юридичної особи 41239834, місце знаходження: м.Львів, вул.Перфецького, буд.19) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 510760 від 25 березня 2018 р., винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.122 КУпАП – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Теслюк Д.Ю.