Постанова № 73643560, 24.04.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/24/18

Провадження № 22-ц/779/467/2018

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Пулик М. В.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рожнятівського районного суду, постановлене у складі судді Пулика М.В. 13 лютого 2018 року в м. Рожнятів,

в с т а н о в и в :

10 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання.

В заяві зазначила, що їх з відповідачем син ОСОБА_5 є повнолітнім та навчається в Івано-Франківському національному медичному університеті, у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Посилаючись на те, що відповідач працює на сезонних роботах та отримує великі доходи, а отже має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина, просила ухвалити рішення про стягнення щомісячно по 1500 грн. на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним двадцяти трьох років.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 13 лютого 2018 року позов задоволено.

Постановлено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 10 січня 2018 року та до закінчення дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 704,80 грн. судового збору.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на незаконність рішення суду.

Зазначає, що повнолітній син ОСОБА_5 не проживає з позивачем, вони зареєстровані за різними адресами, а тому ОСОБА_3 не вправі була пред’являти позов про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, оскільки відповідно до ст.199 СК право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син.

Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що він має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1500 грн., оскільки такий висновок не підтверджений жодними доказами.

Суд не взяв до уваги того, що рішенням Рожнятівського районного суду від 21 лютого 2018 року збільшено розмір аліментів до 1100 грн. на утримання їх з позивачкою неповнолітнього сина, а відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» максимальний розмір відрахувань на сплату усіх аліментів не може перевищувати 50 відсотків доходів платника аліментів.

Відповідач також зазначає, що він вдруге одружений і на його утриманні перебуває донька дружини - Каріна, ІНФОРМАЦІЯ_3. Дружина вважається одинокою матір’ю.

ОСОБА_4 зазначає, що матеріальне становище суд повинен оцінювати не тільки виходячи з розміру заробітку (доходу) платника аліментів, а й з вартості належного йому майна, а також розміру витрат платника на власне утримання. Розмір аліментів має бути виправданий дійсними потребами та визначений з урахуванням матеріального становища сторін.

Крім того, апелянт вказує на те, що позивач проживає у належному йому будинку, а він проживає разом зі своєю другою дружиною і йому також потрібні кошти для власних потреб.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про стягнення 1000 грн. аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, починаючи з 10 січня 2018 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Сторони в судове засідання не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи.

ОСОБА_4 надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

За змістом п.3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147 – VІІІ від 3 жовтня 2017 року) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі і у них є двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Олег, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 01 жовтня 2014 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

Цим же рішенням суду визначено місце проживання дітей з ОСОБА_3.

Встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, є студентом ІІІ курсу медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету денної контрактної форми навчання, що підтверджено довідкою ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».(а.с.5) У зв’язку з цим він потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність у ОСОБА_6 потреби у матеріальній допомозі у зв'язку із продовженням навчання на денній контрактній формі ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» та визначив розмір аліментів у сумі 1500 грн.

Посилання відповідача у скарзі на те, що повнолітній син ОСОБА_5 не проживає з позивачкою і вони зареєстровані за різними адресами, а отже ОСОБА_3 не вправі була заявляти позов про стягнення аліментів, не заслуговують на увагу, оскільки ним не подані докази місця реєстрації сина, а можлива тимчасова реєстрація останнього за місцем навчання у м. Івано-Франківську не позбавляє позивачку права на звернення з позовом про стягнення аліментів.

Доводи ОСОБА_4 про те, що він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки рішенням Рожнятівського районного суду від 21 лютого 2018 року збільшено до 1100 грн. розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина, а максимальний розмір відрахувань на сплату усіх аліментів не може перевищувати 50 відсотків доходів платника аліментів, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення суду про збільшення розміру аліментів було постановлено після ухвалення оскаржуваного рішення суду і ОСОБА_4 не подав доказів про розмір своїх доходів, а отже не довів, що розмір відрахувань на сплату аліментів перевищує 50 відсотків його доходів.

Крім того, зі змісту рішення Рожнятівського районного суду від 21 лютого 2018 року про збільшення розміру аліментів вбачається, що ОСОБА_4 працює на сезонних роботах, в тому числі і за кордоном, про що ствердила представник відповідача.

Посилання ОСОБА_4 на те, що матеріальне становище суд повинен оцінювати не тільки виходячи з розміру заробітку (доходу) платника аліментів, а й з вартості належного йому майна, а також розміру витрат платника на власне утримання і розмір аліментів має бути виправданий дійсними потребами та визначений з урахуванням матеріального становища сторін, також не спростовують правильності висновків суду, оскільки відповідач не подав доказів щодо свого місця проживання, належності чи відсутності у нього на праві власності майна, доказів реєстрації іншого шлюбу та перебування на його утриманні дружини та неповнолітньої дитини, а наявність потреби повнолітнього сина у матеріальній допомозі підтверджена тим, що він навчається на денній контрактній формі у вищому навчальному закладі.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Рожнятівського районного суду від 13 лютого 2018 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_7