Рішення № 73643317, 25.04.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9871/16-а

Провадження № 2-а/344/22/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним п.17 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2016р. № 309, п. 23 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2016р. № 363, п.23 рішення Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6 та п. 16 додатку 1 до рішення Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6, визнання недійсним та скасування п. 4 додатку 5 до рішення Івано-Франківської міської ради від 27.10.2017 року № 313-16, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання недійсним п. 17 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2016р. № 309, п. 23 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2016р. № 363, п.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6 та п. 16 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6. Мотивував тим, що 11.04.2016 року він подав до Івано-Франківського міськвиконкому заяву з проханням про надання дозволу на складання документації із землеустрою на вільну від забудови земельну ділянку площею 0,0159га, яка знаходиться між землеволодіннями по вул. Коновальця, 248 та вул. Ботанічна, 97. З невідомих позивачу причин його заява не була допущена до розгляду на двох поспіль засіданнях Івано-Франківського міськвиконкому (21.04.2016р. та 27.04.2016р.). Окрім цього, аналогічна заява подавалась його сусідкою ОСОБА_2, яка розглянута виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та 27.04.2016 року прийнято рішення № 309, яким надано їй дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159га по вул. Коновальця, 248 (п. 17 додатку 1 до вказаного рішення). Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2016 року № 363 п. 23 додатку 1 позивачу відмовлено по суті його заяви.

Крім цього, рішенням від 08.07.2016 року № 219-6 Івано-Франківська міська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки між будинковолодінням на вул. Ботанічна, 97 та на вул. Коновальця, 248, орієнтовною площею 0,02га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки триває земельний спір щодо оформлення права власності на дану земельну ділянку. Однак цим же рішенням (п.16 додатку 1) міська рада надає дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га по вул. Коновальця, 248 громадянці ОСОБА_2

Отже, міська рада порушуючи чинне законодавство України, одночасно відмовляє в наданні земельної ділянки у зв’язку із земельним спором та надає її іншій особі.

Передання спірної земельної ділянки іншій особі призведе до порушення основних вимог ДБН 360-92 в частині мінімальної віддалі між стіною житлового будинку і межею сусідньої земельної ділянки. Крім цього громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутись до органу державної влади, або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Тому просив суд визнати недійсним та скасувати п.17 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2016р. № 309, п. 23 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2016р. № 363, п.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6 та п. 16 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6.

22.11.2017 року позивач збільшив позовні вимоги, просив суд додатково визнати недійсним та скасувати п. 4 додатку 5 до рішення Івано-Франківської міської ради, 16 сесії сього мого демократичного скликання від 27.10.2017 року № 313-16 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки», та стягнути з відповідачів судові витрати. Мотивував тим, що 20.11.2017 року ним отримано витяг з рішення 16 сесії Івано-Франківської міської ради від 27.10.2017 року № 313-16, з якого стало відомо, що Івано-Франківська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 по вул. Коновальця, 248, площею 0,0147га.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_3 позов підтримав, з урахуванням уточнення, пояснення до заперечення відповідача проти позову (а.с.223-225), посилаючись на викладені в ньому обставини. Просив позов задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні позов заперечив, посилаючись на письмове заперечення (а.с.181-182), вважає доводи позовної заяви безпідставними, оскільки вищезгадані рішення Івано-Франківської міської ради та її виконавчого комітету прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значенні для прийняття рішення (вчинення дії), безпосередньо (неупереджено). Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши повідомлені представником позивачем обставини, подане представником відповідача заперечення, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до наступного висновку.

За частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 3 статті 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 визначено, що система місцевого самоврядування включає, зокрема сільську, селищну, міську раду.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади міста безпосередньо або через утворювані ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту "г" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах - не більше 0,10 гектара.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України).

Системний аналіз наведених норм Земельного кодексу України дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або дає мотивовану відмову у наданні відповідного дозволу з підстав, які визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України.

Згідно з ч.1 ст. 119 Земельного кодексу України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

25.03.2016 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Івано-Франківського міськвиконкому з проханням про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 248 для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,0108га (а.с.196,197-201).

11.04.2016 року ОСОБА_1 подав до Івано-Франківського міськвиконкому заяву з проханням про надання дозволу на складання документації із землеустрою земельну ділянку площею 0,0159га, яка знаходиться між землеволодіннями по вул. Коновальця, 248 та вул. Ботанічна, 97 (а.с.7).

При подачі заяви про надання дозволу на складання документації із землеустрою на вільну від забудови земельну ділянку площею 0,0159га ОСОБА_1 подавались також відповідні документи (а.с.8-13).

Позивач вказує, що з невідомих для нього причин його заява не була допущена до розгляду на двох засіданнях Івано-Франківського міськвиконкому - 21.04.2016 року та 27.04.2016 року.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчий комітет ради попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 регламенту Івано-Франківської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2015 року № 48-2, всі проекти рішень попередньо розглядаються на засіданнях виконавчого комітету Ради та профільних комісій Ради, крім тих, що стосуються внутрішньої організації роботи Ради та роботи депутатських комісій.

Відповідно до п. 17 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 309 від 27.04.2016 року ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0159 га по вул. Є.Коновальця, 248 (а.с.14-16,17-18).

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 363 від 19.05.2016 року, зокрема пунктом 23 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки між будинковолодінням на вул. Ботанічні, 97 та на вул. Є.Коновальця, 248, орієнтовною площею 0,0200га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (триває земельний спір щодо оформлення права власності на дану земельну ділянку).

Позивач звертався зі скаргами до Івано-Франківської міської ради з причин відмови у праві на приватизацію (а.с.30,31).

На запит ОСОБА_1 з приводу надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0200га між будинковолодіннями на вул. Ботанічні, 97 та на вул. Є.Коновальця, 248 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради 06.05.2016 року повідомив, що дане питання внесено в проект рішення на розгляд чергового засідання виконкому міської ради та про остаточний розгляд звернення ОСОБА_1 буде повідомлено пізніше (а.с.32,37).

На звернення ОСОБА_1 від 16.05.2016 року Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради 06.05.2016 року повідомив, що оскільки із неодноразових звернень ОСОБА_1 вбачається наявність спірних питань, всі обставини спору будуть розглянуті узгоджувальною комісією земельних спорів при виконавчому комітеті (а.с.33,34)

Згідно з копією витягу з протоколу № 164 від 26.05.2016 року засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів (а.с.41,123), розглядались звернення ОСОБА_3, ОСОБА_1 ОСОБА_5 з приводу вирішення земельного спору із ОСОБА_2 та ОСОБА_6 щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0200га між будинковолодіннями № 97 на вул. Ботанічній та № 248 на вул. ОСОБА_7. Комісія вирішила враховуючи представлені обома спірними сторонами матеріали (в тому числі архівні) стосовно вищевказаних будинковолодінь, що розгляд даного питання на засіданні узгоджувальної комісії є передчасним, оскільки жодній зі сторін рішенням сесії міської ради не надано дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки між будинковолодіннями № 97 на вул. Ботанічній та № 248 на вул. ОСОБА_7 (а.с.41).

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016 року № 219-6 «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки» пунктом 23 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки між будинковолодіння на вул. Ботанічні, 97 та на вул. Є.Коновальця, 248 орієнтовною площею 0,0200га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (триває земельний спір) (а.с.24-26).

Пунктом 16 додатку 1 рішення Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016 року № 219-6 ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.27-29).

ОСОБА_3, ОСОБА_1 ОСОБА_5 а також ОСОБА_2 звертались до Івано-Франківської міської ради з приводу вирішення земельного спору щодо відведення земельної ділянки між будинковолодіннями № 97 на вул. Ботанічній та № 248 на вул. ОСОБА_7.

Згідно з копією витягу з протоколу № 167 від 02.09.2016 року засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів (а.с.50,124,185), комісія враховуючи прийняті рішення 6 та 7 сесії Івано-Франківської міської ради сьомого демократичного скликання від 08.07.2016 року № 219-6 (п.16 додатку 1 та п.23), та від 19.08.2016 року № 257-7 (п.16.5 і 17.3), вирішила погодити ОСОБА_2 непогоджену межу земельної ділянки на вул. Є.Коновальця, 248 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, згідно виданих ОСОБА_3 правовстановлюючих документів на право власності на земельні ділянки по вул. Ботанічній, 97, і перенесених відомостей до Державного земельного кадастру по вказаних земельних ділянках, без погодження суміжного землекористувача ОСОБА_3

З копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 купили у ОСОБА_8 в рівних частках земельну ділянку, площею 0,1000га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: м. Івано-Франківськ вул. Коновальця, 248, яка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 627305, виданого Івано-Франківською міською радою від 24.12.2008 року, кадастровий номер 2610100000:21:002:0074 (а.с.187,188).

Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів Івано-Франківської області № 403 від 03.08.1978 року (а.с.190), ОСОБА_3 самовільно приєднано частини усіх сусідніх земельних ділянок по вул. Коновальця, 244-246 до земельної ділянки по вул. Ботанічна, 97 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала покази, проте що вона є сусідкою позивача, з 1983 року між сусідами були спори щодо межі земельної ділянки, дану земельну ділянку викоритовувала родина позивача.

Позивач підтверджує свої доводи використання його сім'єю вільної від забудови земельної ділянки фотознімками (а.с.63-78).

Відповідно до витягу з рішення 16 сесії Івано-Франківської міської ради сьомого демократичного скликання № 313-16 від 27.10.2017 року «Про розгляд звернень громадян щодо оформлення права власності на земельні ділянки», п. 4 додатку 5 до рішення Івано-Франківська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_2 по вул. Коновальця, 248, площею 0,0147га. (а.с.209).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що передбачені законодавством, оскільки рішенню щодо оформлення права власності на земельні ділянки, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 передувала її заява від 25.03.2016 року, в якій документально підтверджено, що дана земельна ділянка належить до будинковолодіння по вул. Коновальця, 248 з початком її будівництва, тому немає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 139, 241-246, 255,295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним п.17 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2016р. № 309, п. 23 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 19.05.2016р. № 363, п.23 рішення Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6 та п. 16 додатку 1 до рішення Івано-Франківської міської ради від 08.07.2016р. № 219-6, визнання недійсним та скасування п. 4 додатку 5 до рішення Івано-Франківської міської ради від 27.10.2017 року № 313-16 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 25 квітня 2018 року.