Ухвала суду № 73642859, 25.04.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2931/18

Провадження № 1-кс/461/2855/18

УХВАЛА

іменем України

25.04.2018 р. м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є. при секретарі Сидорак М.А., розглянувши погоджене з заступником начальника 2 – го відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Львівської області ОСОБА_1 клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140000000098 від 23.03.2018р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2018 року до суду надійшло погоджене з заступником начальника 2 – го відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Львівської області ОСОБА_1 клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140000000098 від 23.03.2018 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В обгрунтування внесеного клопотання покликається на те, що ОСОБА_3, будучи службовою особою, а саме інспектором взводу обслуговування доріг державного значення Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, спільно з ОСОБА_4 вимагав та прийняв неправомірну вигоду від особи за непритягнення останнього до адміністративної відповідальності, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

23.04.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. В ході затримання у громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було виявлено та вилучено:

1.Службове посвідчення на ім’я ОСОБА_3 090655;

2.Посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3 ВСВ 350711;

3.Перепустка в Управління патрульної поліції 100423;

4.Картка Ощадбанку 5167499999423306;

5.Картка Приватбанку 4149625815001597;

6.Грошові кошти в сумі 350 грн., номіналами по 100 грн. – 3 шт., номіналом – 50 грн. – 1 шт.;

7.Купюра номіналом 1 долар США;

8.Зв’язка ключів – 3 шт. з брелком;

9.Медична довідка на ім’я ОСОБА_3;

10.Мобільний телефон чорного кольору марки «Хуавей» в чохлі чорного кольору IMEI1: 899343022282069, IMEI2: 869343022311736;

11.Нагрудна камера з маркуванням: ВС01604.

Слідчий зазначає, що вказані у даному клопотанні предмети, речі та документи містять в собі відомості про вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі сліди вчинення злочину, відповідно є доказами у кримінальному провадженні, та враховуючи необхідність запобігання можливості їх приховання, пошкодження чи знищення, зважаючи на те, що вони необхідні для розкриття злочину та встановлення об’єктивної істини, а також те, що на вилученому в ході обшуку мобільному терміналі та технічних пристроях може міститись інформація щодо підготовки та вчинення кримінального правопорушення, яка може бути видалена чи прихована, у зв’язку із чим необхідно застосувати спеціальні знання в галузі комп’ютерної техніки. Просить клопотання задоволити.

Слідчий у судове засідання не з’явився, оскільки подав заяву, в якій просив слідчого суддю проводити розгляд справи у його відсутності.

Захисники підозрюваного ОСОБА_3 – ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилися, оскільки подали заяви, в якій просили слідчого суддю проводити розгляд справи у їх відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Як вбачається із матеріалів клопотання, 23.04.2018 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення. В ході затримання у громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було виявлено та вилучено: Службове посвідчення на ім’я ОСОБА_3 090655; Посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3 ВСВ 350711; Перепустка в Управління патрульної поліції 100423; Картка Ощадбанку 5167499999423306; Картка Приватбанку 4149625815001597; Грошові кошти в сумі 350 грн., номіналами по 100 грн. – 3 шт., номіналом – 50 грн. – 1 шт.; Купюра номіналом 1 долар США; Зв’язка ключів – 3 шт. з брелком; Медична довідка на ім’я ОСОБА_3; Мобільний телефон чорного кольору марки «Хуавей» в чохлі чорного кольору IMEI1: 899343022282069, IMEI2: 869343022311736; Нагрудна камера з маркуванням: ВС01604.

Відповідно до ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Слідчий звернувся в суд із клопотанням про накладення арешту на все майно, що було вилучене в ході затримання підозрюваного.

Ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено зокрема, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 с. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Тому слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт з метою збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно, а саме: Службове посвідчення на ім’я ОСОБА_3 090655; Мобільний телефон чорного кольору марки «Хуавей» в чохлі чорного кольору IMEI1: 899343022282069, IMEI2: 869343022311736; Нагрудна камера з маркуванням: ВС01604.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в накладенні арешту на тимчасово вилучене майна, зокрема на: Посвідчення водія на ім’я ОСОБА_3 ВСВ 350711; Перепустку в Управління патрульної поліції 100423; Картку Ощадбанку 5167499999423306; Картку Приватбанку 4149625815001597; Грошові кошти в сумі 350 грн., номіналами по 100 грн. – 3 шт., номіналом – 50 грн. – 1 шт.; Купюру номіналом 1 долар США; Зв’язку ключів – 3 шт. з брелком; Медичну довідку на ім’я ОСОБА_3. Оскільки, слідчим не доведено, що вказані речі є предметом кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди злочину, та в подальшому можуть бути визнанні речовими доказами.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою збереження вилучених речей у якості речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140000000098 від 23.03.2018р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України – задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на:

-Службове посвідчення на ім’я ОСОБА_3 090655;

-Мобільний телефон чорного кольору марки «Хуавей» в чохлі чорного кольору IMEI1: 899343022282069, IMEI2: 869343022311736;

-Нагрудна камера з маркуванням: ВС01604.

В решті клопотання – відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особам, які не викликались до суду – протягом п’яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя В.Є. Радченко