Рішення № 73641338, 26.04.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10778/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання – Гайданці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», в особі заступника начальника з енергозбуту та економічних питань Ужгородського району електричних мереж ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Закарпаттяобленерго», в особі заступника начальника з енергозбуту та економічних питань Ужгородського РЕМ ОСОБА_1, звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення обстеження електроустановки представника позивача у відповідача було виявлено порушення: самовільне підключення до мереж енергопостачальника поза приладом обліку електричної енергії, а саме відгалуження від головного вводу на горищі житлового будинку; пошкодження розрахункового приладу обліку, а саме зірвані пломби державної повірки, які були встановлені на корпусі приладу обліку; зірвана пломба, встановлена на клемній кришці приладу обліку. Зазначає, що по факту виявленого порушення у відповідності до п. 53 Правил користування електричною енергію для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року за № 1357 (ПКЕЕН), було складено акт № 119355 від 29.06.2017 року. На підставі наведеного та складених документів, комісією позивача по розгляду актів про порушення ПКЕЕН, у відповідності до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 року за № 122, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року за 562, та п. 53 ПКЕЕН, було проведено визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН та встановлено, що останнім заподіяно збитки ПАТ «Закарпаттяобленерго» на суму 9151,90 грн.

Виходячи з вищевикладеного просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» суму завданих збитків у розмірі 9151,90 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2018 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за вказаним позовом до судового розгляду по суті в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу право для подання письмового відзиву на позовну заяву, а позивачу – право надати письмові пояснення на відзив у справі до початку розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, при цьому подав через канцелярію суду заяву від 26.04.2018 року, в якій просить розглянути справу без його участі, зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена своєчасно і належним чином, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, виплату поштового переказу (шрихкодові ідентифікатори 8800022242674/8800022367701/22374376/8800022667586), про причини неявки не повідомлено, відзив протягом строку, встановленого судом відповідно до положень ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач не подала та клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є користувачем електроенергії в будинку, що знаходиться за адресою: с. Кам’яниця, вул. Добровольців, 108, Ужгородський район Закарпатської області, та під час проведеного обстеження електроустановки у будинку відповідача представниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» було виявлено порушення: самовільне підключення до мереж енергопостачальника поза приладом обліку електричної енергії, а саме відгалуження від головного вводу на горищі житлового будинку; пошкодження розрахункового приладу обліку, а саме зірвані пломби державної повірки, які були встановлені на корпусі приладу обліку; зірвана пломба, встановлена на клемній кришці приладу обліку, про що складено акт про порушення № 119355 від 29.06.2017 року

На підставі наведеного акту комісією Ужгородського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергію для населення відповідача проведено нарахування збитків за період з 30.12.2016 року по 29.06.2017 року в сумі 9151,90 грн., що підтверджується протоколом засідання комісії від 10.07.2017 року за № 711 та розрахунком визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень ПКЕЕН № 119355.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов’язаний забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, серед іншого, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

У відповідності до п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357, з наступними змінами і доповненнями, побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією.

За змістом ст. ст. 11-16, 22, 526, 611, 623, 1166 ЦК України цивільно-правові зобов’язання виникають, зокрема, із заподіяння шкоди і повинні належно виконуватися. Особа має право на відшкодування завданої їй винними діями іншої особи шкоди, тобто факт порушення правил користування електроенергією тягне за собою виникнення у винної особи обов’язку відшкодувати завдані збитки.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому чинним законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а суд, в свою чергу, має право захистити цивільне право або інтерес особи, в тому числі й іншими способом, що встановлений договором або законом.

Отже, за таких обставин вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 завдано позивачу збитків.

За приписами ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що вимоги позивача є підставними і доведеними, а тому позов слід задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» суму завданих збитків у розмірі 9151,90 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1600 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11-16, 22, 526, 611, 623, 1166 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», в особі заступника начальника з енергозбуту та економічних питань Ужгородського району електричних мереж ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення суми завданих збитків – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131529), що находиться за адресою: вул. Головна, 57, с. Оноківці, Ужгородський район Закарпатської області, суму завданих збитків у розмірі 9151 (дев’ять тисяч сто п’ятдесят одна) гривня 90 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5) п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Дата складення повного судового рішення 26 квітня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик