Вирок № 73640937, 25.04.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/936/17

Провадження № 1-кп/282/28/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді В.В. Вальчука

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю прокурора С.П. Кухарчука

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017060210000242 від 15.07.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, вулиця Костьольна, 5, квартира, 1 Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 19 вересня 2000 року Любарським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 81 та ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; на підставі ст. 43 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

- 05.02.2001 Любарським районним судом за ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 43 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком суду від 19.09.2000 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць; 03.12.2002 постановою Дубенського міського суду умовно-достроково звільнено;

- 06.07.2004 Любарським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком суду від 05.02.2001 і призначено остаточне покарання у виді 3 роки 2 місяці позбавлення волі; 22.12.2006 постановою Бердичівського міського суду умовно-достроково звільнений;

- 27.01.2011 Любарським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку терміном на 2 роки;

- 09.09.2011 Любарським районним судом за ч. 2 ст. 297 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 27.01.2011 та призначено остаточне покарання у виді 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 06.03.2015 звільнений у зв’язку з відбуттям покарання;

- 23 березня 2016 року Любарським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки;

- ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року звільнення від відбуття покарання з випробовуванням скасовано і ОСОБА_2, направлено для відбуття покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2017 року близько 22 години ОСОБА_2, з метою таємного викрадення чужого майна, через хвіртку зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_4, що в смт. Любар, вул. Крилова, 21 Житомирської області. Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_2, шляхом розбиття скла вікна в кімнаті веранди проник в приміщення будинку, звідки таємно, повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: чоловічу куртку чорного кольору марки «Dikaounu» вартістю 62 гривні 67 копійок; курячі яйця в кількості 20 штук на загальну суму 28 гривень; 1,5 кг., підчеревини (свинини) вартістю 120 гривень; 1,5 кг., ребер (свинини) вартістю 120 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_6, майнової шкоди на загальну суму 330,67 грн.

Окрім цього, 14 липня 2017 року, близько 05 години 50 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом відкриття запірного пристрою на вхідній дерев’яній хвіртці проник на територію кафе «Лагуна», що в смт. Любар, вул. Незалежності, 32 Житомирської області, власником якого є ОСОБА_5

В подальшому, ОСОБА_2, скориставшись відсутністю власника кафе, а також інших осіб, розуміючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, із навісного накриття, яке розташоване перед вхідними дверима приміщення котельні кафе «Лагуна», повторно, таємно викрав чуже майно, належне ОСОБА_5, а саме: мангал кустарного виробництва виготовленого зі сплаву чорних металів, вартістю 259,17 грн., після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник.

Дії ОСОБА_2, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, чи інше приміщення органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2, свою вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив обставини справи, які викладені в обвинувальному акті. Також пояснив, що зайшов у чуже подвір’я і розбив вікно, викрав речі. Події відбувались влітку 2017 року в вечірній час. Мангал викрав з території кафе та викинув за територію.

Потерпілий ОСОБА_4, у судовому засіданні пояснив, що в липні 2017 року прийшов додому де побачив розбите скло у вікні, побачив, що зникла куртка з тумбочки і продукти з холодильника тому викликав поліцію, яка згодом знайшла людину яка викрала куртку, це був обвинувачений. Претензій на даний час до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_5, у судовому засіданні пояснив, що влітку, приїхавши до кафе побачив, що в дворі немає шашличниці і звернувся в поліцію. Потім йому сказали, що шашличницю знайшли біля ритуального магазину. Мангал знаходився на території кафе під навісом, його викрав обвинувачений. Претензій на даний час до обвинуваченого не має. Також додав, що територія кафе огороджена, але хвіртку можна відкрити. Без дозволу неможливо зайти на територію кафе. В кафе є відеоспостереження і передивившись його вони бачили, як він ніс мангал.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3, у судовому засіданні зазначав, що мангал знаходився на території кафе яка не була огороджена, а тому вважає, що за даним епізодом відсутній факт проникнення на територію чужого приміщення.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст.349 КПК України, показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочинів, та потерпілих, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене обвинувачення, а тому, суд при дослідженні доказів обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілих та вивченням доказів, які підтверджують вину обвинуваченого та документів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд, з'ясував правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, з'ясував, чи немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив учасникам розгляду, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Крім особистого визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується також : протоколом огляду місця події від 15.07.2017 року на території кафе «Лагуна», що в смт. Любар, вул. Незалежності, 32 Житомирської області та фото таблицями доданими до нього з яких видно, що територія даного кафе є огородженою від стороннього доступу, протоколом огляду місця події від 15.07.2017 року на території домогосподарства № 21 по вул. Крилова в смт. Любар Житомирської області та фото таблицями доданими до нього, протоколом огляду місця події від 16.07.2017 року фото таблицями доданими до нього, протоколом пред’явлення речей для впізнання від 17.07.2017 року та доданими фото таблицями, протоколом огляду предметів, речей, документів від 13.08.2017 року та доданими фото таблицями, протоколом проведення слідчого експерименту від 15.08.2017 року за участю обвинуваченого та доданими фото таблицями.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в житло та інше приміщення. Твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що мангал знаходився на території кафе яка не була огороджена, а тому за даним епізодом відсутній факт проникнення на територію чужого приміщення суд не бере до уваги, оскільки, факт проникнення на територію кафе, яка була огороджена повністю підтверджується дослідженими у судовому засідання матеріалами кримінального провадження.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України є рецидив злочину.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкцій ч. 3 ст. 185 КК України, тяжкість скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який перебуває на обліку у лікаря нарколога, те, що за місцем проживання компрометуючі матеріали на обвинуваченого відсутні, раніше неодноразово судимий, має не зняту та непогашену судимість за вчинення аналогічних злочинів, вказаний злочин вчинив в період іспитового строку за вироком Любарського районного суду від 23 березня 2016 року, а тому призначає його в межах санкцій вказаної статті у виді позбавлення волі.

Враховуючи вирок Любарського районного суду Житомирської області від 23 березня 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України до 3 років позбавлення волі, суд вважає за доцільне застосувати ч.1 ст. 71 КК України.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбуття покарання за даним вироком відбуту частину покарання за попереднім вироком Любарського районного суду Житомирської області від 23.03.2016 року.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речовими доказами розпорядитись у відповідності до ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, у зв’язку з ухваленням обвинувального вироку із обвинуваченого в дохід держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Любарського районного суду Житомирської області від 23 березня 2016 року і призначити ОСОБА_2, остаточне покарання у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_2, у строк відбуття покарання за даним вироком відбуту частину покарання за попереднім вироком Любарського районного суду Житомирської області від 23.03.2016 року з 19.08.2017 року до моменту набранням вироком законної сили.

Підстави для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - відсутні.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на залучення експерта: згідно висновків експерта: № 5/360 від 28.07.2017 року, № 5/359 від 09.08.2017 року в сумі 747 (сімсот сорок сім) гривень 32 (тридцять дві) копійки, отримувач УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО: 38035726, р/р 31117115700002.

Речові докази по справі, після набрання вироком суду законної сили, а саме: металевий мангал розміром 40х70 см., який повернуто під розписку власнику ОСОБА_5, повернути власнику – ОСОБА_5; DVD-R диск з відеозаписом камери спостереження кафе «Лагуна», який приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12017060210000242 від 15.07.2017 року залишити в матеріалах справи; чоловічу куртку чорного кольору марки«Dikaounu», яку повернуто під розписку власнику ОСОБА_4 - повернути власнику ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений засудженим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.2 ст.394 КПК України до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної силипісля ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Вальчук В.В.