Постанова № 73640540, 18.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1215/18 Справа № 173/2086/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Куценко Т.Р., Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «СТД АГРО» на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «СТД АГРО», товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка-Агро», відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати до відповідачів ПП « СТД Агро», ТОВ «Любомиріва –Верхньодніпровської районної державної адміністрації, згідно позовних вимог просив: розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та відповідачем ПП «СТД-АГРО» 15 жовтня 2009 року, стягнути з відповідача ПП «СТД-АГРО» на її користь заборгованість по орендній платі в сумі 10885.82 грн., зобов'язати відповідача відділ з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем та договір суборенди земельної ділянки, укладений між відповідачами ПП «СТД_АГРО» та ТОВ «Любомирівка-Агро» стягнути з відповідача ПП «СТД-АГРО» понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що згідно державного акту про право приватної власності на землю І- ДП № 068107 від 30 липня 2001 року, виданого на ім'я ОСОБА_3, вона є власником земельної ділянки (паю) площею 5.080 га. кадастровий номер 1221055800:01:023:0015, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області 15 жовтня 2009 року нею укладено договір оренди земельної ділянки (паю) з ПП «СТД Агро», який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі держкомзему Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за № 041011900272 від 15 квітня 2010 року, згідно якого вона передала відповідачу в оренду свою земельну ділянку площею 5.080 га., вартістю на момент укладання договору 60062.25 грн., на умовах, що орендар кожного року сплачує йому за користування земельною ділянкою 1801.87 грн. тобто на той час 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.

Строк розрахунку за оренду землі до 31 грудня щорічно. Також згідно умов договору за домовленістю сторін орендна плата може бути повністю або частково сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами, що зазначається в окремій угоді. Строк дії договору оренди -10 років, починаючи з дати його реєстрації.

12 жовтня 2010 року вона змінила своє прізвище ОСОБА_3 на прізвище Назарюк, про свідчить свідоцтво про зміну прізвища від 12 жовтня 2010 року.

Відповідач протягом кількох років не виконує умови за договором оренди, а саме не сплатив їй орендної плати за 2013-2015 роки, що згідно розрахунку складає 10885.82 грн.. а також порушив чинне земельне та екологічне законодавство що призвело до погіршення стану родючості його земельної ділянки та до втрати корисних властивостей землі.

Відповідач не виконує умови збереження об'єкта оренди, так як протягом декількох років, орендодавці земельних ділянок, які згідно кадастрового плану знаходяться в полі № 22, № 23, № 24 Новомиколаївської селищної ради звертались до голови Новомиколаївської селищної ради, щоб було проведено обстеження їх земельних ділянок на предмет того, що відповідач не виконує вимог сівозміни, тобто протягом шести останніх років з 2011 року до 2016 року включно земельні ділянки засіваються лише соняшником, що приводить до порушення умов збереження якості об»єкта оренди та руйнації землі.

Комісією депутатів Новомиколаївської селищної ради були складені акти за 2011, 2012 , 2013 роки, про те, що протягом трьох років земельні ділянки засіваються лише соняшником.

З серпня 2012 року комісією у складі начальника відділу з організації виробництва, переробки та маркетингу рослинницької продукції управління агропромислового комплексу Верхньодніпровської райдержадміністрації та землевпорядника Новомиколаївської селищної ради був складений акт про те, що на земельних ділянках, які знаходяться на полі №22, № 23, № 24 , тобто в даному випадку і на її земельній ділянці недотримуються вимоги сівозміни, зернова група не витримана, посіви знаходяться у критичному стані, урожайність неможливо встановити.

Проте, в 2015 - 2016 роках під час розгляду даної справи в суді відповідач знову засіяв належну йому земельну ділянку соняшником, про що повідомлено Новомиколаївською селищною радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Філією ДУ «Держгрунтохорона» було надано висновок про те, що родючість верхнього шару грунту, тобто зміст гумусу (органічної речовини) в грунті станом на 2014 рік значно знизився. Зазначені обставини на думку позивача є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки в зв'язку з істотними порушеннями відповідачам умов договору.

Крім того відповідач ПП «СТД-АГРО» 01 квітня 2015 року уклав договір суборенди належної позивачу земельної ділянки з відповідачем ПП «Любомирівка –Агро» без відома та згоди позивача строком на сім місяців. А 01 лютого 2016 року знову був укладений договір суборенди між даними відповідачами без її відома та згоди. В той час, як згідно укладеного договору оренди земельної ділянки не передбачено умови щодо передачі земельної ділянки в суборенду іншій організації, що є суттєвим порушенням умов договору що й стало підставою звернення до суду.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено частково та ухвалено розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та приватним підприємством «СТД – АГРО» 15 жовтня 2009 року який зареєстрований у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру 15 квітня 2010 року за № 041011900272 щодо оренди земельної ділянки площею 5.080 га,. вартістю 60062 грн. 25 коп. кадастровий номер 1221055800:01:023:0015, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення сільськогосподарського виробництва; Стягнути з приватного підприємства «СТД-АГРО» на користь ОСОБА_2, 7535 грн., 35 коп. – заборгованість з орендної плати за 2014 та 2015 роки; зобов'язати відділ з питань державної реєстрації речових прав нерухомого майна верхньодніпровської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки площею 5.080 га., кадастровий номер 1221055800:01:023:0015 укладений між приватним підприємством СТД «Агро» та ТОВ «Любомирівка – Агро», зареєстрований державним реєстратором Васильківського управління юстиції Дніпропетровської області 10 лютого 2016 року; вимоги ОСОБА_2 за позовом до приватного підприємства «СТД АГРО», товариства з обмеженою відповідальністю «Любомирівка –Агро», відділу з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно Верхньодніпровської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди земельної ділянки за підставою істотного пошкодження земельної ділянки - залишити без розгляду; в задоволенні решти позовних вимог — відмовити; стягнути з приватного підприємства «СТД-АГРО» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1102 грн. 40 коп..

Рішення суду мотивовано тим, що в період з 2013-2014 роки розмір належної позивачу орендної плати становить – 3350 грн. 45 коп., а в 2015 році 4184 грн. 92 коп., виходячи із наведеного із розрахунку 3% від вартості земельної ділянки.

Відповідно до платіжної відомості за 2013 рік, судом встановлено, що позивачеві виплачена орендна плата за 2013 рік в повному обсязі. Виходячи з того, що позивач не зазначила дату отримання орендної плати за 2013 рік, суд приходить до висновку, що вона виплачена позивачу своєчасно відповідно до умов договору, тобто до 31 грудня поточного року.

Щодо виплати позивачу орендної плати за 2014, 2015 рік, то представником відповідача надані суду наступні докази: це три листа-повідомлення від 14 жовтня 2014 року, від 08 грудня 2014 року та від 26 листопада 2015 року про початок виплати орендної плати за 2014, 2015 роки, та можливості її отримання з указанням адреси, а також чек «Укрпошти» про направлення поштового переказу на суму 4999 грн., від 04 липня 2014 року при цьому представник відповідача повідомила, що дану суму позивач не отримала і вона повернулась ПП «СТД-АГРО». Оцінюючи надані докази, суд приходить до наступних висновків. Так, направлення позивачу листів з повідомлення нової адреси відповідача з проханням з'явитись для проведення звірки та отримання орендної плати, не може судом розцінюватись як сплата орендної плати позивачу. А доводи представника відповідача, що така поведінка позивача ними розцінюється як відмова позивача від отримання орендної плати є лише припущенням, на якому згідно з ч.4 ст. 60 ЦПК не може ґрунтуватися доказування. Направлений позивачу поштовий переказ на суму 4999 грн.. судом оцінюється як намір відповідача виконати взяті на себе обов'язки щодо виплати орендної плати. Проте, доказів того,що дана сума була повернена ПП «СТД-АГРО», саме за відмовою позивача від її отримання, суду не надано.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували б відмову позивача від отримання орендної плати. Також не надано доказів того, що відповідач не міг виконати свого обв'язку з виплати орендної плати до вчення боржником певних дій.

При цьому, згідно наданої відомості про виплату орендної плати позивачу за 2013 рік, судом встановлено, що при належному виконанні відповідачем свого обв'язку із виплати орендної плати, позивач не відмовлялася від її прийняття в 2013 році.

Таким чином судом встановлено, що протягом 2014 року відповідач намагався сплатити позивачу орендну плату, але більше ніж через 6-ть місяців з часу належної її виплати. В 2015 році відповідач орендну плату позивачу не сплатив і не намагався її сплатити, такі дії відповідача представник відповідача обґрунтовує тим, що позивач в 2014 році не отримала орендну плату, тому її довіритель і не намагався її виплатити в подальшому.

У зв’язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки за підставою системачної несплати орендної плати та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі.

В апеляційній скарзі ПП “СТД АГРО” просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відмова позивача від отримання орендної плати, не є їх порушенням умов договору оренди земельної ділянки, а отже і не є підставою для розірвання цього договору.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно державного акту про право приватної власності на землю І- ДП № 068107 від 30 липня 2001 року, виданого на ім'я ОСОБА_3, позивач є власником земельної ділянки (паю) площею 5.080 га. кадастровий номер 1221055800:01:023:0015, розташованої на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарсьго виробництва.

12 жовтня 2010 року позивач змінила своє прізвище ОСОБА_3 на прізвище Назарюк, про що свідчить свідоцтво про зміну прізвища.

15 жовтня 2009 року позивачем укладено договір оренди земельної ділянки (паю) з ПП «СТД Агро». який зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у відділі держкомзему Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за № 041011900272 від 15 квітня 2010 року, згідно якого позивач передала відповідачу в оренду свою земельну ділянку площею 5.080 га. вартістю на момент укладання договору 60062.25 грн., на умовах, що орендар кожного року сплачує йому за користування земельною ділянкою 1801.87 грн. тобто на час укладання договору 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації.

Строк розрахунку за оренду землі до 31 грудня щорічно. Також згідно умов договору за домовленістю сторін орендна плата може бути повністю або частково сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами, що зазначається в окремій угоді. Строк дії договору оренди -10 років, починаючи з дати його реєстрації.

Земельна ділянка, що належить позивачеві знаходиться на полі № 23.

Згідно поданого позову позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем ПП «СТД-АГРО» за трьома підставами: систематична невиплата орендної плати, істотне погіршення стану земельної ділянки в результаті порушення екологічного законодавства та укладення договору суборенди без відома та згоди позивача.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Договором оренди земельної ділянки не передбачено можливість передачі орендарем земельної ділянки в суборенду.

Також в матеріалах справи відсутня письмова згода орендодавця на передачу орендарем ПП "СТД Агро" у суборенду ТОВ "Любомирівка-Агро" належної ОСОБА_2 земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що орендодавець ОСОБА_2 не наділяла орендаря ПП "СТД Агро" правом на укладення договору суборенди належної їй земельної ділянки, приймаючи до уваги, що договір суборенди було укладено між ПП "СТД Агро" та ТОВ "Любомирівка-Агро" у порушення вимог ст.8 Закону України "Про оренду землі", посилання ПП "СТД Агро", що законом передбачена можливість передачі в суборенду в тому випадку, якщо договором не передбачена така можливість, у разі відсутності заперечень орендодавця, не ґрунтуються на законі та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконує умови збереження об'єкта оренди, що підтверджується актами, які були складені комісією депутатів Новомиколаївської селищної ради за 2011, 2012, 2013 роки, про те, що протягом трьох років земельні ділянки засіваються лише соняшником.

А також із серпня 2012 року комісією у складі начальника відділу з організації виробництва, переробки та маркетингу рослинницької продукції управління агропромислового комплексу Верхньодніпровської райдержадміністрації та землевпорядника Новомиколаївської селищної ради був складений акт про те, що на земельних ділянках, які знаходяться на полі №22, № 23, № 24, тобто в даному випадку недотримуються вимоги сівозміни, зернова група не витримана, посіви знаходяться у критичному стані, урожайність неможливо встановити.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що відмова позивача від отримання орендної плати, не є їх порушенням умов договору оренди земельної ділянки, а отже і не є підставою для розірвання цього договору, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів того, що позивач відмовилась від отримання орендної палати немає.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з’ясовані права та обов’язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Що стосується судових витрат понесених апелянтами, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «СТД АГРО» – залишити без задоволення.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Т.Р. Куценко

ОСОБА_4