Постанова № 73640443, 26.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/455/15-ц 22-ц/774/56/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 210/455/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання – Гладиш К.І.

сторони справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 квітня 2017 року, яке ухвалене суддею Чайкіною О.В. у м. Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг" ( надалі – ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг") про визнання незаконним рішення про відмову у видачі документів, встановлення зобов’язання.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з 27 серпня 1987 року по 4 серпня 1999 року він працював на умовах повного робочого часу на підприємстві відповідача в експрес-квантометричній лабораторії №1, виконуючи роботи з ремонту, регулювання та наладки обладнання. Роботи, які він виконував відносились до Списку №1 затвердженого Постановою КМУ №162 від 11.03.1994р. При оформленні документів на пенсію відповідач відмовив надати довідку з місця роботи, яка потрібна для визначення пільгового стажу для призначення пенсії.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: визнати за ним право на зарахування періоду його безпосередньої роботи з джерелами іонізуючого випромінювання з 27.08.1987 року по 04.08.1999 року відповідно до позиції 12205000-17546 підрозділу 5 розділу XXII Списку №1, затвердженого Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року до пільгового стажу. Зобов’язати ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг» підтвердити ОСОБА_1 пільговий стаж роботи відповідно до позиції 12205000-17546 підрозділу 5 розділу XXII Списку №1, затвердженого Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року, за період його безпосередньої роботи з джерелами іонізуючого випромінювання з 27.08.1987 року по 04.08.1999 року та видати відповідну довідку про пільговий стаж та виписку з наказу про результати атестації для отримання пільгової пенсії за Списком №1. Припинити дію наказу КДГМК «Криворіжсталь» від 10.02.1997 р. №81 «Об отмене действия приказа по комбинату», щодо скасування дії наказу КДГМК «Криворіжсталь» від 27.09.1996 р. №478 «Об установлении перечня работников, отнесенных к категории «А» согласно ОСП-72/87», в частині, що стосується персоналу експрес-квантометричної лабораторії №1 відділу контрольних випробувань інженерно-технічного центру.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 квітня 2017 року позов задоволено частково.Зобов’язано ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг» підтвердити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, пільговий стаж роботи відповідно до позиції 12205000-1754б підрозділу 5 розділу ХХІІ Списку № 1 затвердженого Постановою КМУ № 162 від 11 березня 1994р. за період його роботи з джерелами іонізуючого випромінювання з 27 серпня 1987 року по 04 серпня 1999року та видати довідку про пільговий стаж та виписку з наказу про результати атестації робочих місць для отримання пенсії. Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг» на користь ОСОБА_1 судовий збір 243,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг», вважає рішення першої інстанції незаконним, таким що не відповідає обставинам справи, прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Зокрема вважають, що судом не взято до уваги, що робочі місця на яких з 27.08.1987 р. по 04.08.1999 р. працював позивач не відносилися до Списку №1, а тому обов’язок підприємства видати виписку з наказу про результати атестації робочих місць для отримання пенсії є протиправним. На підприємстві за результатами атестації робочих місць було лише одне робоче місце інженерно- технічного центру віднесене до Списку №1, яке позивач не займав.

Судом не враховано, що наказ по підприємству від 10.02.1997 р., яким відмінено дію наказу від 27.09.1996 року про віднесення позивача до категорії А є чинним, ніким не оскаржений та не скасований.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду, як законне та обґрунтоване, на її думку залиши без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, ОСОБА_1Б працював на підприємстві Відповідача на посаді інженера групи по ремонту, регулюванню, та наладки обладнання з 27.08.1987 року по 04.08.1999 року на умовах повного робочого часу (а.с. 53-54).

Відповідно до Списку №1, затвердженого Постановою КМУ №162 від 11.03.1994р., (розділ 22, підрозділ 5, позиція 12205000-17546) відносяться працівники, постійно і безпосередньо зайняті ремонтом, регулюванням і наладкою рентгенівських установок у народному господарстві та науково-дослідних інститутах.

Як видно з матеріалів справи 27.09.1996 року КДГМК «Криворіжсталь» видано наказ № 478, яким визначено перелік працівників лабораторій ЕКЛ №1 та № 2, які працювали з джерелами іонізуючих випромінювань і тому згідно з НРБ-76/87 відносились до персоналу категорії «А». Крім того цим наказом визначено керівників, відповідальних за облік робочого часу персоналу при роботі з рентгеноспектральним обладнанням з ціллю радіаційного контролю (а.с. 6-9).

Відповідно до подання № 3 Державної експертизи умов праці від 21.01.1997 року визначено: припинити дію прийнятих рішень стосовно працівників, які працюють та обслуговують прилад ARL72000, щодо віднесення їх до розділу XXII списку № 1, тобто осіб, зайнятих на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці, що дає право на пільговий стаж (а.с.12).

Наказом № 81 від 10 лютого 1997 року «Про відміну дії наказу по комбінату» - яким відмінено дію наказу від 27.09.1996 року № 478 «Про затвердження переліку робітників, віднесених до категорії «А» згідно ОСП-72/87, і тим самим, відмінено виконання радіаційного контролю на робочих місцях персоналу з реєстрацією отриманої дози радіації, відмінено щорічні медичні огляди персоналу, відмінено відсторонення вагітних жінок від роботи з ДІВ та інші вимоги норм та правил, які повинні були забезпечувати безпечні умови праці при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань (а.с. 13).

Спір між сторонами виник з приводу не надання відповідачем довідки, що уточнює пільговий стаж роботи позивача ОСОБА_1 на підприємстві відповідача для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про порушене право позивача на отримання довідки для призначення йому пенсії на пільгових умовах, через те, що відповідно до атестації робочих місць по комбінату «Криворіжсталь» від 09.12.1994 року №525 посада, яку обіймав позивач є в переліку, який надає право на пенсію на пільгових умовах. Суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування 10.02.1997 року наказу по підприємству №478 від 27.09.1996 року «Об установлении перечня роботников, отнесенніх к категории»А» согласно ОСП-72/87» не розповсюджує свою дію на позивача, оскільки може регулювати правовідносини, що виникли після його прийняття.

Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов’язаний з’ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст. ст. 2, 4 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов’язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статі 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Статтею 62 Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ ) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 01 грудня 2005 року, затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок застосування Списків № 1 та № 2).

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження стажу).

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто уточнююча довідка надається підприємством у разі відсутності в трудовій книжці відомостей про стаж роботи, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та їх характер, а не право особи на пільгову пенсію. Дана довідка призначена для подальшого її подання особою, що оформляє пенсію, відповідним органам Пенсійному фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і право особи на пенсію на пільгових умовах.

Судами встановлено що у грудні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання довідки на підтвердження спеціального трудового стажу у період роботи позивача на підприємстві з 1987 року по 1999 р. для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.16,17).

У відповіді на звернення ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг" від 30.12.2014 року надало пояснення, що вперше атестація робочих місць за умовами праці по комбінату проведена Наказом по підприємству КДМК «Криворіжсталь» № 525 від 09.12.1994 року. В даному наказі затверджено результати атестації робочих місць по умовам праці на комбінаті за Списком № 1 атестовано лише одно робоче місце « інженер - технолог рентгеноструктурного аналізу» лабораторії металоведення, групи фізико - механічних випробувань». Позивач ОСОБА_1 не працював за цією посадою, тому проведена 09.12.1994 року атестація робочих місць на нього не розповсюджується. ( а.с.18-19).

Суть позовних вимог ОСОБА_1 зводиться до визнання його зайнятості у період безпосередньої роботи з джерелами іонізуючого випромінювання з 27.08.1987 року по 04.08.1999 року до пільгового стажу за Списком №1, затвердженого Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів того, що його зайнятість на посадах, які він обіймав у вказаний період, надавала йому таке право.

Як видно з записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 з 27.08.1987 року працював старшим інженером групи по ремонту рентгенівських та електронних приладів центральної лабораторії, з 01.07.1988 року переведений інженером 1 категорії ремонтно-наладочної групи рентгенівської та електронної техніки експресс-квантометричної лабораторії інженерно-технічного центру, з 20.01.1997 року - інженером 1 категорії групи по ремонту електронно- оптичного устаткування експресс-квантометричної лабораторії №1 ІТЦ, з 05.08.1999 року переведений начальником експресс-квантометричної лабораторії №1 у випробувальному центрі ( а.с.53-54).

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, обов'язковою умовою наявності у працівника права на пенсію за віком на пільгових умовах, крім іншого, є підтвердження такого права результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації), та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесені до переліку.

Аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку проведення атестації визначають, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закон № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 6-21183а13.

Оскільки атестація робочого місця позивача ОСОБА_1 у 1994 році не проводилась, Згідно наказу по комбінату «Криворіжсталь» від 09.12.1994 року №525 атестацію проведено по іншій спеціальності «інженер рентгеноструктурного аналізу лабораторії металловедення групи фізико-механічних випробувань», яку не обіймав позивач ( а.с.135).

Доказів проведення атестації робочого місця позивача ОСОБА_1 матеріали справи не містять, тому висновок суду першої інстанції про атестацію робочого місця позивача, ґрунтуються на припущеннях.

Як пояснив в судовому засіданні колегії суддів представник відповідача ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг" для визначення правана пільгове пенсійне забезпечення за списком 1, передбачених розділом ХХІІ постанови КМУ від 11.03.1992 року №162, після отримання роз’яснень Мінтруда та соцполітики №2 від 23 травня 1995 року, було внесені додаткові критерії, якими передбачено, що для узгодження переліку атестованих місць необхідно надати довідку про вид рентгенівського устаткування ( приладів), та довідку про віднесення працівників до категорії «А». Атестаційною комісією цеху був підготовлений перелік робочих місць, професій, посад ІТЦ. На КГМК «Криворіжсталь» виданий наказ №478 від 27.09.1996 року «Об устанволении перечня работников, отнесенных к категории «А», в перечні якому містився й позивач ОСОБА_1 ( а.с.6-9).Проте, дію даного наказу скасовано наказом по підприємству №81 від 10 лютого 1997 року на підставі висновку Державної експертизи умов праці від 21 січня 1997 року (а.с.12,13,14,37).

З огляду на викладене, колегія судів приходить до висновку, що матеріали справи не містять документального підтвердження, що посади, які обіймав ОСОБА_1Б у визначений період часу з 27.08.1987 року до 04 серпня 1999 року відносилися до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення його позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено без повного дослідження доказів, та із порушенням норм матеріального права, у зв’язку із чим, на підставі п.п.1,3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Згідно положення ч.13 ст.141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції при ухваленні нового рішення здійснює розподіл судових витрат. При зверненні до суду із апеляційною скаргою відповідачем ПАТ "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг" сплачено судовий збір у розмірі 267,96 грн., який підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг» - задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 21 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг" про визнання незаконним рішення про відмову у видачі документів, встановлення зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал ОСОБА_2 Ріг" у відшкодування судових витрат 267,96 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: