Рішення № 73639445, 16.04.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

16.04.2018 Єдиний унікальний номер 205/5351/16-ц

Справа № 2/205/1139/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Джурко Ю.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

12 липня 2017 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.2).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між сторонами встановлені фактичні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення, згідно Рішення Дніпропетровської міської ради №526 від 20.04.1995 року, у зв'язку із чим, на ім'я основного квартиронаймача – ОСОБА_3, як абонента відкрито особовий рахунок №750312001001 за адресою: м. Дніпро, вул.. Рильського, буд.№10.

Станом на 01.07.2017 року за особовим рахунком №750312001001 утворилась заборгованість через несплату послуг, яка в загальному розмірі складає 2 707,19 грн.

Позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення із ОСОБА_3, але суд відмовив у прийнятті даної заяви та повернув разом із усіма додатками.

На підставі вищевикладеного позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом, в якому просить суд стягнути із ОСОБА_3 загальну суму боргу по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 2 707,19 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представника позивача діючий за довіреністю – ОСОБА_1, вимоги позову підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти вимог позову заперечував. Просив відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради надає послуги водопостачання та водовідведення за адресою: м. Дніпро, вул.. Рильського, буд.№10, за якою проживає ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який являється основним квартиронаймачем (а.с.3-4).

27 січня 2014 року між сторонами укладено договір про надання населенню приватного сектору послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (а.с.14-15).

На ім'я ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок №750312001001.

Із виписки по особовому рахунку №750312001001 видно, що станом на червень 2016 року заборгованість становить 2 707,19 грн. (а.с.8).

Крім того, встановлено, що прилад обліку відповідача у період із 01.01.2013 року по 27.08.2013 року перебував на повірці. Саме у період із квітня 2013 року по серпень 2013 року позивачем здійснювались нарахування за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням п.9 та п.12.8. рішення Дніпропетровської міської ради №82 від 26.02.2013 року, в якому зазначено, що у випадку відсутності приладу обліку розрахунки об’ємів на зрошування садибних ділянок виконувати за нормою 8 л на добу на 1 м2 площі відкритого ґрунту та 0,5 л на добу на 1 м2 площі закритого ґрунту (асфальтне покриття, тротуарна плитка тощо) згідно з Методикою корегування об'ємів води на полив в приватному секторі в залежності від зволоженості року (розроблена Дніпропетровським державним аграрним університетом), яка визначає дефіцит вологи у ґрунті та коригує норми відповідно до кількості опадів у літній період, з урахуванням розміру прибудинкової території (сад, город).

У разі відсутності можливості або небажання обробляти присадибну ділянку, зазначену в технічному плані домоволодіння (сад, город), за заявою абонента до початку поливного сезону та на підставі щомісячних обстежень представником КП «Дніпроводоканал» протягом усього поливного сезону з оформленням відповідних двосторонніх актів проводити розрахунки без урахування об'ємів водоспоживання на полив (а.с.90-93).

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно із п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (із змінами і доповненнями) (надалі Правила), Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

У відповідності до п. 10 Правил, справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до ст..17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб’єкти господарювання зобов’язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Згідно до п. 15 Правил засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку:

з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці.

Відповідно до п.16 Правил, у разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.

Згідно п.п.4 п.32 Правил, виконавець зобов’язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Так, п.п.4 п.32 Правил чітко встановлений обов’язок КП «Дніпроводоканал» ДМР як виконавця із надання послуг водопостачання та водовідведення, контролювати міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, який він у свою чергу неналежним чином виконав, що призвело до пропуску строку проведення повірки приладу обліку розташованого за адресою: м. Дніпро, вул.. Рильського, буд.№10, а також нарахування оплати за вказані послуги не на підставі п.15 Правил, що призвело до безпідставного утворення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення за споживачем ОСОБА_3

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позивачем взагалі не доведено наявності обґрунтованих та законних підстав для нарахування оплати відповідачем за нормативами споживання, не зважаючи на те, що відповідно до Правил нарахування за надані послуги мало здійснюватись згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням на підставі наданих доказів та матеріалів справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають за рахунок відповідача так як у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (із змінами і доповненнями), ст.ст. 2-5, 7, 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272 ЦПК України, суд, ?

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.. Особи, що приймали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення, мають право на оскарження рішення суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення складний 25 квітня 2018 року.

Суддя В.С.Шавула