Рішення № 73639404, 23.04.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7364/16-ц

Провадження № 2/204/40/18 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на 3/4 частин квартири № 3, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (раніше м. Дніпропетровськ), вул. Робоча, буд. 25-а, яка складається з: коридор площею 8,7 кв.м., кімната 1 площею 15 кв.м., кімната 2 площею 15 кв.м., ванна кімната площею 2,6 кв.м., вбиральня площею 1,3 кв.м, кухня площею 7,5 кв.м., всього загальною площею 51,2 кв.м. та житловою площею 30,0 кв.м., після смерті матері ОСОБА_3, померлої 22 серпня 2012 року. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 22 серпня 2012 року померла його мати - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої належали 3/4 частин квартири АДРЕСА_1. У визначений законом строк позивач звернувся до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним не наданий правовстановлюючий документ на квартиру. Свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру позивачем нотаріусу надано не було, у зв’язку з втратою. Крім того ОСОБА_3 прийняла спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_4 проте не оформила своїх спадкових прав. В зв'язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та реалізувати своє спадкове право, він був змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду до участі у дану була залучена ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду до участі у дану була залучена ОСОБА_5 в якості правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5, померлої 16 травня 2017 року, а також уточнені сторони по справі.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, раніше позивач надав суду заяву, в якій підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. Справу просив розглянути за його відсутності без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не подав.

Представник Третьої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала суду заяву, в якій просила розглянути дану справу без її участі у зв’язку із виробничою завантаженістю.

Представник Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала суду заяву, в якій просила розглянути дану справу без її участі та вказала, що не заперечує проти позову ОСОБА_1.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що 22 серпня 2012 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 І-КИ № 467451, виданим 23.08.2012 року Відділом державної реєстрації смерті ОСОБА_8 міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 5739 від 23.08.2012 року (а.с.9).

Судом встановлено, що позивач є рідним сином померлої ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його народження Серії ІІ-АЯ № 659490, виданим 01.08.1968 року міським відділом ЗАГС м. Туапсе, актовий запис № 382 від 01.08.1968 року (а.с.48), та свідоцтвом про укладання шлюбу Серії ІV-КИ № 457307, виданим 20.04.1993 року відділом ЗАГС Красногвардійського району м. Дніпропетровська, актовий запис № 207 від 20.04.1993 року, згідно якого мати позивача змінила своє прізвище «Щолокова» на «Чебакова» (а.с.47).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, яке, зі слів позивача, серед іншого, складається з 3/4 частин квартири АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного, позивач, у встановленому законом порядку, звернувся до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті своєї матері - ОСОБА_3, померлої 22 серпня 2012 року. На підставі його заяви була заведена відповідна спадкова справа за № 943/2012, копія якої знаходиться в матеріалах даної справи (а.с.37-57).

Проте, 28 вересня 2016 року державним нотаріусом Третьої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 22 серпня 2012 року, на частину квартири АДРЕСА_2, оскільки ним не надані правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно (а.с.57).

У зв’язку з вказаними обставинами, позивач був вимушений звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, судом встановлено, що спірна квартира належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1996 року, виданого Виконкомом міської ОСОБА_3 народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 26.04.1996 року за № 8/69-96 (а.с.12), що підтверджується листом Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_8 обласної ради від 14.12.2012 року за № 16689 (а.с.51).

ОСОБА_4 10 вересня 2004 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 І-КИ № 585365, виданим 11.09.2004 року Відділом реєстрації смерті в м. Дніпропетровську ОСОБА_8 міського управління юстиції, актовий запис № 7111 від 11.09.2004 року (а.с.76).

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_4, померлого 10 вересня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу Серії ІV-КИ № 457307, виданим 20.04.1993 року відділом ЗАГС Красногвардійського району м. Дніпропетровська, актовий запис № 207 від 20.04.1993 року (а.с.47).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Аналогічні положення має ч. 3 ст. 368 ЦК України, згідно якої - майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно же з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на день смерті ОСОБА_4, йому та його дружині, ОСОБА_3, належало по 1/2 частині квартири кожному.

Тому, після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, яке, серед іншого, складалося з 1/2 частин квартири АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного, ОСОБА_3, у встановленому законом порядку, звернулася до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4, померлого 10 вересня 2004 року. На підставі її заяви була заведена відповідна спадкова справа за № 930/2004, копія якої знаходиться в матеріалах даної справи (а.с.63-76).

Крім того, окрім ОСОБА_3, до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька - ОСОБА_4, померлого 10 вересня 2004 року, звернулася його донька - ОСОБА_5 (а.с.71).

Свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі за № 930/2004 видані не були.

Проте, у відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, оскільки дружина та дочка померлого, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно, від спадщини не відмовлялися та прийняли її шляхом подання відповідних заяв нотаріусу за місцем відкриття спадщини, вони вважаються такими, що успадкували по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1 кожна, яка (спадщина) залишилася після смерті ОСОБА_4, померлого 10 вересня 2004 року.

В свою чергу, ОСОБА_5 померла 16 травня 2017 року, що підтверджується актовим записом за № 8122 від 16.05.2017 року, вчиненим відділом державної реєстрації смерті ОСОБА_10 територіального управління юстиції у м. Києві.

Спадкоємцем ОСОБА_5, померлої 16 травня 2017 року, є її мати - ОСОБА_2, яка залучена до участі у дану справу.

З урахуванням встановлених судом вищевказаних фактів, встановлено, що після смерті матері позивача, відкрилася спадщина на належне їй майно, яке серед іншого, складається й з 3/4 частин квартири АДРЕСА_2, з яких: 1/2 частина належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1996 року, виданого Виконкомом міської ОСОБА_3 народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 26.04.1996 року за № 8/69-96; а іншу 1/4 частину вона успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4, померлого 10 вересня 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до абзаців 14-17 п. 3.1 ОСОБА_11 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Оскільки нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, виник цивільно-правовий спір, який підлягає розглядові у позовному провадженні.

При цьому, судом встановлено, що позивач від спадщини не відмовлявся та у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті своєї матері, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою за місцем відкриття спадщини.

За таких обставин, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на 3/4 частин квартири № 3, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (раніше м. Дніпропетровськ), вул. Робоча, буд. 25-а, яка складається з: коридор площею 8,7 кв.м., кімната 1 площею 15 кв.м., кімната 2 площею 15 кв.м., ванна кімната площею 2,6 кв.м., вбиральня площею 1,3 кв.м, кухня площею 7,5 кв.м., всього загальною площею 51,2 кв.м. та житловою площею 30,0 кв.м., після смерті матері ОСОБА_3, померлої 22 серпня 2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 316, 328, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, ОСОБА_11 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», 12, 13, 81-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Третя дніпровська державна нотаріальна контора, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ОСОБА_2, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 3/4 частин квартири № 3, що знаходиться за адресою: м. Дніпро (раніше м. Дніпропетровськ), вул. Робоча, буд. 25-а, яка складається з: коридор площею 8,7 кв.м., кімната 1 площею 15 кв.м., кімната 2 площею 15 кв.м., ванна кімната площею 2,6 кв.м., вбиральня площею 1,3 кв.м, кухня площею 7,5 кв.м., всього загальною площею 51,2 кв.м. та житловою площею 30,0 кв.м., після смерті матері ОСОБА_3, померлої 22 серпня 2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_3.

Дніпровська міська рада, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26510514, місцезнаходження: 49601, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75.

Третя дніпровська державна нотаріальна контора, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02890950, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 22-А.

Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40392181, місцезнаходження: 49601, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: 49000, АДРЕСА_4.

Суддя В.В. Самсонова