Рішення № 73639335, 25.04.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/96/18

Провадження № 2/202/838/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 квітня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: - ОСОБА_1,

при секретарі: - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в котрому просив стягнути з ПАТ «Мостобуд» на його користь середній заробіток у розмірі 61 901,64 грн. за час затримки остаточного розрахунку з ним при звільненні, а саме за затримку виплати йому заборгованості по заробітній платі у розмірі 40 807,25 гривень, що виникла за період з січня 2013 року по жовтень 2014 року; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 11 528,64 грн.; індексацію заробітної плати у розмірі 23 193,66 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, зазначаючи наступне.

У період з 01.08.2002 року по 27.10.2014 року він, позивач, працював у відокремленому підрозділі ПАТ «Мостобуд» - Мостобудівельному загоні № 12 монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 6 розряду. Починаючи з січня 2013 року відповідач не виплачував йому заробітну плату та інші належні до виплати суми, посилаючись на фінансові труднощі. 28.10.2014 року він, позивач, звільнився за згодою сторін. Позивач зазначив, що при звільненні відповідачем не було проведено остаточний розрахунок із ним, а саме на день звільнення у відповідача була наявна заборгованість по заробітній платі у розмірі 40 807,25 грн., що виникла за період з січня 2013 року по жовтень 2014 року. 23.12.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ про стягнення з ПАТ «Мостобуд» на його, позивача, користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 36981,56 грн. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2015 року стягнуто з ПАТ «Мостобуд» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року у розмірі 3 825,69 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16 198,56 грн. та на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. Рішенням

Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2016 року з ПАТ «Мостобуд» на його, позивача, користь стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.04.2015 року по 10.02.2016 року у розмірі 30 372,30 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 20 533,85 грн.

Позивач зазначив, що остаточний розрахунок із ним був проведений відповідачем лише 27.10.2017 року, а тому відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з наступного робочого дня за днем ухвалення рішення Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 10.02.2016 року, тобто з 11.02.2016 року по 26.10.2017 року, що становить 61 901,64 грн.

Щодо компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, позивач зазначив, що станом на день його звільнення – 28.10.2014 року він мав право на отримання від ПАТ «Мостобуд» заробітної плати у розмірі 40 807,25 грн., яка була виплачена лише 27.10.2017 року. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2016 року з відповідача на його, позивача, користь стягнуто суму компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням термінів їх виплати за період з дати виникнення заборгованості по грудень 2015 року в сумі 20 566,58 грн. Тому на його користь з відповідача підлягає стягненню компенсація частини втраченого заробітку відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» та статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати. Враховуючи, що індекс інфляції по Україні з січня 2016 року по жовтень 2017 року склав 128,25% (множення індексів інфляції за період з січня 2016 року по жовтень 2017 року) : 1,124 (сукупний індекс за 2016 рік) х 1,011 (індекс січня 2017 року) х 1,01 (індекс лютого 2017 року) х 1,018 (індекс березня 2017 року) х 1,009 (індекс квітня 2017 року) х 1,013 (індекс травня 2017 року) х 1,016 (індекс червня 2017 року) х 1,002 (індекс липня 2017 року) х 0,999 (індекс серпня 2017 року) х 1,02 (індекс вересня 2017 року) х 1,012 (індекс жовтня 2017 року) = 128,25 (індекс споживчих цін за період затримки). Величина приросту індексу споживчих цін складає 128,25 – 100 = 28,25. Сума компенсації становить 28,25 х 40 807,25 / 100 = 11 528,05 грн.

Крім того позивач зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст.. 33 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у зв'язку із зростанням цін за період затримки виплати заробітної плати з відповідача на його користь підлягає стягненню індексація суми невиплаченої заробітної плати, яка індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у розмірі 23 193,66 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. за складання позовної заяви та відповідних розрахунків до неї.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву, в котрій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а справу розглянути за його відсутності. Не заперечував проти заочного розгляду справи на підставі наявних доказів (а.с. 26, 28).

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання двічі поспіль не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надав (а.с. 32, 36).

За таких обставин суд вважає можливим, за згодою позивача, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів заочно відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач 01.08.2002 року по 27.10.2014 року працював у відокремленому підрозділі ПАТ «Мостобуд» - Мостобудівельному загоні № 12 монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 6 розряду.

28.10.2014 року позивач звільнився за згодою сторін у зв'язку із затримкою виплати йому заробітної плати.

Судом встановлено, що на час звільнення позивача ПАТ «Мостобуд» остаточно не розрахувалося із ним та мало заборгованість по заробітній платі у розмірі 40 807,25 грн., що виникла за період з січня 2013 року по жовтень 2014 року.

23.12.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано судовий наказ про стягнення з ПАТ «Мостобуд» на користь позивача нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 36981,56 грн. (а.с. 6).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2015 року стягнуто з ПАТ «Мостобуд» на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2013 року по жовтень 2014 року у розмірі 3 825,69 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 16 198,56 грн. та на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. (а.с. 8-9).

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2016 року з ПАТ «Мостобуд» на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.04.2015 року по 10.02.2016 року у розмірі 30 372,30 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 20 533,85 грн. (а.с. 12-15).

Судом встановлено, що остаточний розрахунок із позивачем проведений відповідачем 27.10.2017 року (а.с. 11).

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.04.2015 встановлено, що середньоденний заробіток позивача становить 144,63 грн. (а.с. 8-9).

Оскільки судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2016 року з ПАТ «Мостобуд» на користь позивача стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.04.2015 року по 10.02.2016 року у розмірі 30 372,30 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2016 року по день остаточного розрахунку відповідача із позивачем - 26.10.2017 року у розмірі 61 901,64 грн. (144,63 грн. х 428 днів затримки розрахунку = 61 901,64 грн.).

Суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.02.2016 року з ПАТ «Мостобуд» на користь позивача стягнуто компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати у розмірі 20 533,85 грн.

Як встановлено судом, відповідач остаточно розрахувався із позивачем лише 27.10.2017 року. За період з січня 2016 року по вересень 2017 року індекс інфляції склав 123,84% (100,9 х 99,6 х 101 х 103,5 х 100,1 х 99,8 х 99,9 х 99,7 х 101,8 х 102,8 х 101,8 х 100,9 х 101,1 х 101 х 101,8 х 100,9 х 101,3 х 101,6 х 100,2 х 99,9 х 102).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 року № 159 індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Таким чином, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації інфляційних збитків у розмірі 9 728,45 грн. за період з січня 2016 року по вересень 2017 року (40 807,25 грн. х 123,84 : 100 – 40 807,25 грн.).

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з відповідача індексації заробітної плати в сумі 23 193,66 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Натомість позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь індексацію, котру він самостійно розрахував за період з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року у розмірі 23 193,66 грн., виходячи із прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних та демографічних груп населення, однак відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягає саме заробітна плата позивача, однак за період з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року позивач заробітну плату, яка б підлягала індексації, не отримував. Водночас судовими рішеннями на користь позивача стягнуто компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати, яка розраховувалась відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування вартості витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом першим частини другої цієї статті визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послу і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Проте позивачем не представлено жодного належного та допустимого доказу, що витрати на підготовку позовної заяви позивачем дійсно були здійснені і в якому розмірі, не надано платіжного документу про оплату позивачем правової допомоги, в матеріалах справи міститься лише акт про надання правової допомоги та юридичних послуг, укладений між адвокатом ОСОБА_4 та позивачем (а.с. 18).

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1762,00 гривень.

Керуючись ст.ст.4, 5, 10, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул.. Паньківська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.02.2016 року по 26.10.2017 року у розмірі 61 901 (шістдесят одна тисяча дев’ятсот одна ) грн.. 64 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул.. Паньківська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) компенсацію інфляційних збитків за період з січня 2016 року по вересень 2017 року у розмірі 9 728 (дев’ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн.. 45 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул.. Паньківська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь держави судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.