Ухвала суду № 73638933, 24.04.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/93/2018(м)

264/4812/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

суддів: Свіягіної І.М.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Болдовській К.В.,

за участю: прокурорів Григор’євої О.В.,

ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

за участю обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017050800001715 від 08 вересня 2017 року, за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області – Бойко Н.О. на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого водієм на КП МПУ ВКХ «Водоканал», не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.

в с т а н о в и л а:

вказаним вироком ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він в осені 2017 року в денний час, умисно, знаходячись на території свого домоволодіння № 1-Б по вул. Польовій в с. Сартана в Кальміуському районі м. Маріуполя, переслідуючи мету незаконного виготовлення та зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» в редакції від 22.12.2006 року, - став незаконно доглядати за сходами коноплі у кількості 7 рослин , яка посіяна природньо в городі на території домоволодіння № 1-Б по вул. Польовій в с.Сартана Кальміуського району м. Маріуполя, після чого зірвав 7 рослин коноплі, та почав висушувати в господарському приміщенні за вищевказаною адресою, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, та став незаконно зберігати за місцем мешкання для особливого вживання, без мети збуту.

07 вересня 2017 року, в період часу з 16:00 год., на підставі ухвали Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.09.2017 року, працівниками поліції Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП поліції в Донецькій області, в присутності двох понятих, було проведено обшук домоволодіння № 1-Б, розташованого по вул. Польовій в с.Сартана Кальміуського району м.Маріуполя, за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_5, в ході якого останньому було запропоновано добровільно видати речі, предмети, які свідчать про злочинну діяльність, а саме наркотичні засоби, прекурсори, інгредієнти необхідні для виготовлення наркотичних засобів, на що він погодився. Після чого ОСОБА_5 добровільно провів співробітників поліції у господарське приміщення, розташоване на території вказаного домоволодіння, в якому знаходились напівсухі кущі, речовини рослинного походження зеленого кольору масою – 2019 г., яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, масою в перерахунку на суху речовину – 1803,96 г., яку ОСОБА_5 діючи умисно, виготовив та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Не погодившись із судовим рішенням, прокурор оскаржила його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, посилаючись на неправильність застосування судом Закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.309 у виді 2 років позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що суд в не достатній мірі врахував рівень суспільної небезпеки вчиненого злочину. Так, відповідно до вимог ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, тому застосування положень ст.75 КК України є не правильним.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Григор’єву О.В., яка підтримала апеляційну скаргу, просила вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.309 КК України 2 роки позбавлення волі; обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4, які відстоювали законність і обґрунтованість судового рішення, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 й обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі прокурора, в її межах, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Події кримінального правопорушення, доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діянь останнього за ч.2 ст.309 КК України в апеляційному порядку не оскаржені.

Згідно зі статтями 50, 60 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_5 за наслідками розгляду кримінального провадження судом першої інстанції цим вимогам закону відповідає.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, та прийняв до уваги, що тяжких наслідків від його дій не настало, рослини коноплі вилучені, а їх зберігання обвинувачуваний ОСОБА_5 здійснював для особистих потреб без мети збуту. Особу обвинуваченого ОСОБА_5, який не є судимим, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку в наркологічному диспансері м. Маріуполя не перебуває.

При призначенні покарання судом враховані обставини, які пом’якшують його, а саме, щире каяття, наявність тяжкого захворювання, колегія суддів визнає таких, як сприяття розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання та призначив покарання в межах санкції ч.2 ст.309 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, яке на думку колегії суддів є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження нових злочинів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом призначене більш суворе покарання, чим в своїй апеляції просить прокурор.

Відповідно до ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інших обставин справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбуття покарання з випробуванням.

З урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, особистого ставлення обвинуваченого до вчинення правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилось в тому, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно, на пропозицію працівників поліції видати речі, предмети, які свідчать про злочинну діяльність, провів та видав кущі коноплі, відсутність обставин, які обтяжують покарання, які також не були встановлені протягом досудового слідства, суд обґрунтовано застосував вимоги ст. 75 КК України та прийняв законне та справедливе рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов’язків, передбачених ст. 75 КК України.

Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом належним чином не враховані обставини справи, дані про особу обвинуваченого, спростовуються висновками суду.

При застосуванні ст.75 КК України судом встановлено достатньо підстав, які конкретизовані, виходячи із тяжкості злочину, який є злочином середньої тяжкості, особи винного та інших обставин та дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування покарання.

Посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_5, працюючи водієм, зберігав значну кількість наркотичного засобу для особистого вживання, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку його особи, є припущенням, яке документально не підтверджено стороною обвинувачення.

Дійсно, обвинуваченого ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, масою в перерахунку на суху речовину – 1803,96 гр., але стороною обвинувачення не надано даних, що обвинувачений, працюючи водієм, будь-коли керував транспортним засобом в стані наркотичного сп’яніння.

Разом с тим, надані дані, що ОСОБА_5 не перебуває на диспансерному обліку в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя», як особа, яка вживає наркотичні засоби. З наданих характеристик вбачається, що ні з боку правоохоронних органів, ні з боку мешканців села, де він проживає, останній не був помічений у вживанні наркотичних засобів, або у спілкуванні з особами, які схильні до вживання наркотиків.

Тому, доводи прокурора що обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка несе суспільну небезпеку для суспільства – є припущенням, яке не може бути взято до уваги при призначенні покарання та звільненні особи від відбування покарання з випробуванням.

У зв’язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області – Бойко Н.О. залишити без задоволення.

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її оголошення.

Судді:

__ ______ ______

І.М.ОСОБА_6ОСОБА_7ОСОБА_2