Ухвала суду № 73637652, 26.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/1779/16-к Провадження № 11-кп/773/209/18 Головуючий у 1 інстанції: Невар О. В. Категорія:в порядку КПК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Борсука П.П.,

суддів – Лівандовської-Кочури Т.В., Денісова В.П.,

з участю секретаря – Павловій Н.А.,

прокурора – Хомича С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року про часткове задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання,

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Маневицького районного суду Волинської області із клопотанням про зарахування йому судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII.

Ухвалою суду першої інстанції клопотання засудженого задоволено та зараховано йому строк попереднього ув’язнення у строк покарання з 09.10.2002 року по 15.12.2004 року, з 14.06.2008 року по 26.02.2009 року та з 30.01.2012 року по 22.02.2012 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В апеляційній скарзі засуджений оскаржує рішення суду у зв’язку з тим, що судом першої інстанції не зараховано у строк покарання усього строку перебування його під вартою. Просить зарахувати йому у строк покарання строк перебування в СІЗО з 02.04.2016 року до 14.07.2016 року.

Заслухавши доповідача, який доповів суть ухвали та доводи апеляційної скарги, прокурора, який її заперечив, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, який набрав чинності 24 грудня 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Положеннями Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18.05.2017 року, який набрав чинності з 21.06.2017 року, частину 5 ст. 72 КК України викладено в такій редакції: попереднє ув’язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження в апеляційному порядку встановлено, що судом першої інстанції при розгляді клопотання засудженого вказаних вимог закону дотримано.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк попереднього ув’язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду та затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання.

Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» регламентовано, що попереднє ув’язнення застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26.04.2016 року переглядався вирок апеляційного суду Миколаївської області від 27.11.2008 року за нововиявленими обставинами.

Таким чином, вказаний вирок уже набрав законної сили, коли ОСОБА_1 перебував в СІЗО під час вирішення питання про його перегляд.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26.04.2016 року ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк перебування в СІЗО з 04.02.2016 року по 26.04.2016 року, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апелянта про те, що судом неправильно визначено строки попереднього ув’язнення, які підлягають зарахуванню у строк покарання останньому, безпідставними.

З огляду на наведені обставини, на думку суду апеляційної інстанції, ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 539 КПК України, апеляційний суд Волинської області

П О С ТА Н О В И В:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року про часткове задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання – без змін.

Головуючий

Судді