Постанова № 73637584, 17.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/3120/18 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В. Провадження № 22-ц/773/472/18 Категорія: 81 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року місто ОСОБА_1

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Грушицького А.І., Киці С.І.,

секретар с/з – ОСОБА_2,

з участю:

стягувача – ОСОБА_3,

представника боржника – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 національного університету імені ОСОБА_6 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_7, за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 університет імені ОСОБА_6 звернувся в суд із скаргою на дії старшого державного виконавця Другого відділу ДВС міста ОСОБА_1 ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_8, в якій просили суд скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2018 року з тих підстав, що університет в добровільному порядку до прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження виконав судове рішення Апеляційного суду Волинської області про поновлення ОСОБА_3 на попередній роботі та стягнення з університету в користь останньої середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.

Також заявник доповнив свою скаргу та просив скасувати постанову державного виконавця про накладення на боржника штрафу за невиконання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року в даній справі скаргу ОСОБА_5 національного університету імені ОСОБА_6 на дії державного виконавця задоволено частково.

Постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_7 про відкриття виконавчого провадження ВП № 55754676 від 12 лютого 2018 визнано неправомірною та скасовано.

Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, державний виконавець Шпірук В.Ю. подав апеляційну скаргу на цю ухвалу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги університету на дії державного виконавця.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_3 апеляційну скаргу державного виконавця підтримала і просила суд скаргу задовольнити, представник боржника ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечила та просила скаргу залишити без задоволення. Державний виконавець в судове засідання не з’явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у його відсутності.

Апеляційну скаргу державного виконавця слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Апеляційного суду Волинської області від 16 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 національного університету імені ОСОБА_6 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу постановлено поновити ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права ОСОБА_5 університету імені ОСОБА_6 та стягнуто з відповідача в користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Як убачається із матеріалів справи, 18 січня 2018 року, тобто через 2 дні після постановлення апеляційним судом судового рішення, виконуючим обов’язки ректора університету винесено наказ по особовому складу № 7- К/В, яким скасовано пункт 1.1 наказу № 149-К/В про звільнення ОСОБА_3 з роботи, поновлено ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права університету з 18 листопада 2016 року до заміщення вакансії у встановленому законодавством порядку та постановлено виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за один місяць в розмірі 4586,64 грн. (а.с.9).

12 лютого 2018 року державним виконавцем Шпіруком В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом 07 лютого 2018 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права ОСОБА_5 національного університету. Державним виконавцем зобов’язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 14892,00 грн. (а.с.5).

Сторони виконавчого провадження, як це передбачає стаття 447 ЦПК України, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

ОСОБА_5 національний університет звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця, вважаючи, що діями державного виконавця порушено права університету.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).

Прийшовши до висновку про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що боржник самостійно виконав рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права та про стягнення в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу до прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадженя, а тому у державного виконавця не було підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою державний виконавець зобов’язав боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та стягнув з боржника виконавчий збір.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

За положеннями статей 1,2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно – правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що боржник ОСОБА_5 університет імені ОСОБА_6 виконав судове рішення Апеляційного суду Волинської області, яке було постановлено 16 січня 2018 року, про поновлення ОСОБА_3 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць, видавши 18 січня 2018 року відповідний наказ (а.с.9).

Згідно частини 4 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов’язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмового повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник – фізична особа – також про зміну місця роботи.

При цьому, судом встановлено, що 18 січня 2018 року працівниками відділу кадрів університету був складений акт про те, що ОСОБА_3 ознайомлена з наказом за підписом виконуючого обов’язки ректора університету про її поновлення доцента кафедри теорії та історії держави і права з 18.01.2018 року до заміщення вакансії у встановленому законодавством порядку (а.с.7).

19 січня 2018 року університетом старшому державному виконавцю Другого відділу ДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_7 було направлено письмове повідомлення про самостійне виконання боржником рішення суду про поновлення стягувача ОСОБА_3 на роботі і стягнення в її користь середнього заробітку за один місяць до прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.6).

Таким чином, судом встановлено, що боржник ОСОБА_5 університет імені ОСОБА_6 самостійно виконав постанову Апеляційного суду Волинської області від 16 січня 2018 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права ОСОБА_5 національного університету імені ОСОБА_6 та про стягнення в її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість скарги боржника на рішення державного виконавця, оскільки державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження після того, як боржник самостійно виконав рішення суду.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно поновлено заявнику строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, оскільки, як було встановлено судом, про прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2018 року боржнику стало відомо лише 26 лютого 2018 року, а скарга на дії державного виконавця надійшла до суду 28 лютого 2018 року.

Також судом апеляційної інстанції не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що боржником не виконано рішення суду, оскільки, на думку державного виконавця, апеляційним судом постановлено поновити ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права, а в наказі по університету від 18 січня 2018 року зазначено поновити ОСОБА_3 на посаді доцента кафедри теорії та історії держави і права зазначено про поновлення ОСОБА_3 на посаді доцента до заміщення вакансії у встановленому законодавством порядку.

Колегії суддів вважає, що зазначення в наказі від 18 січня 2018 року про поновлення ОСОБА_3 на роботі до заміщення вакансії у встановленому законодавством порядку не може свідчити про те, що боржником не виконано судове рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Повне судове рішення виготовлено 26 квітня 2018 року.