Ухвала суду № 73637529, 25.04.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/2061/16-к Провадження №11-кп/773/5/18 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В. Категорія:ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Подолюка В.А., Борсука П.П.,

з участю секретаря Лінік Т.В.,

прокурора Грицюка Р.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Волинської області Єфремова С.О. на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 15 листопада 2016 року, яким -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який народився в с.Рудка-Червинська Камінь-Каширського району Волинської області, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07 червня 2013 року за ст.ст. 198, 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць, -

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обраний у виді особистого зобов’язання.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.

В С Т А Н О В И В

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 02 вересня 2016 року, приблизно о 10.00год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з подвір’я свого знайомого ОСОБА_2, за адресою: смт.Маневичі, вул.Спортивна, 49, Волинської області, переслідуючи корисливі мотив та мету, вивів з подвір’я ОСОБА_2 крадений велосипед вітчизняного виробництва сірого кольору, який належить ОСОБА_3 та з місця вчинення злочину разом з краденим втік. Таким чином, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду, яка, згідно висновку експертизи, становить 800 гривень.

Він же, 02 вересня 2016 року, приблизно о 12.00год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився неподалік продовольчого ринку, що розташований на вул.Ринковій в смт. Маневичі Волинської області, повторно, переслідуючи корисливі мотив та мету, підняв з землі манекен з жіночою сукнею, заховав їх під руку та з місця вчинення злочину втік. Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями наніс потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду, яка згідно висновку експертизи, становить 503 гривні 25 копійок.

У поданій апеляційній скарзі заступник прокурора області, не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає вирок суду незаконним у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що перший епізод крадіжки суд повинен кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака – повторність, а другий епізод вже відповідно за ч.2 ст.185 КК України. Просить вирок суду першої інстанції скасувати, перекваліфікувати дії обвинуваченого по першому епізоду на ч.1 ст.185 КК України. При цьому визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.185 КК України та призначити наступне покарання: за ч.1 ст.185 КК України – 1 рік позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України – 3 роки позбавлення волі. Остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити у виді 3 років позбавлення волі. Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки з покладенням відповідних обов’язків.

В запереченні на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений вважає вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, думку обвинуваченого, який заперечив доводи скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які його засуджено, обґрунтовано зроблений судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України, що по суті в апеляційній скарзі не заперечується.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 щодо потерпілої ОСОБА_4 ч.2 ст.185 КК України є правильною і також не оскаржується.

Що стосується доводів скарги заступника прокурора області про необхідність окремої кваліфікації першого епізоду крадіжки за ч.1 ст.185 КК України, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака – повторність, то вони заслуговують на увагу з наступних причин.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 до вчинення крадіжки 02.09.2016р. аналогічних злочинів, передбачених ст.ст. 185. 186. 189-191 КК України, не вчиняв та до кримінальної відповідальності не притягувався.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 по епізоду вчинення крадіжки щодо потерпілого ОСОБА_3 не інкримінувалась така кваліфікуюча ознака, як повторність. Таким чином, по даному епізоду дії обвинуваченого потрібно кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, тобто за кримінальним законом, яким передбачено менш сувору міру покарання.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами скарги, у зв’язку з чим, змінює, а не скасовує, в цій частині вирок суду першої інстанції та призначає те покарання, яке просить прокурор в своїй апеляційній скарзі.

У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу заступника прокурора Волинської області Єфремова С.О. задовольнити частково.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 15 листопада 2016 року щодо ОСОБА_1 в частині кваліфікації дії по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_3 та призначеного покарання змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 по епізоду крадіжки в потерпілого ОСОБА_3 з ч.2 ст.185 КК України на ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.185 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді