Постанова № 73636381, 20.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 149/100/18

Провадження № 33/772/283/2018

Категорія: 147

Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В. О.

Доповідач: Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 р. м. Вінниця

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області Мішеніна С.В.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

зі секретарем Міхневич І.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.03.2018 року про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого охоронником, проживаючого АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В с т а н о в и в:

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.03.2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 352,40 гривень.

Згідно постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.03.2018 року 15.01.2018 року о 00.30 годині в місті Хмільнику по вул. Таращанській, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2, в стані алкогольного сп'яніння. Освідування проводилось в Хмільницькій ЦРЛ, висновок № 15 від 15.01.2018 року. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 а ПДР за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просив постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 березня 2018 року скасувати та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що у матеріалах справи немає його пояснень, у яких би хоча б якимось чином підтверджувався чи визнавався факт керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, немає пояснень свідків, які б підтвердили факт керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, у справі немає відеофіксації, що давала б суду хоча б якусь можливість звинуватити ОСОБА_2 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, а згодом і застосувати адміністративне стягнення.

На думку ОСОБА_2 жодної підстави для зупинення його автомобіля працівниками поліції не було, оскільки він в цей час знаходився дома, а автомобіль був припаркований біля його дому, жодного руху автомобілем не здійснювалося, про що він повідомив працівників поліції, які підійшли до нього та повідомили, що він нібито керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції не реагували на пояснення та зауваження, а погрожуючи газовим балончиком змусили його сісти до їхнього автомобіля і проїхати до Хмільницької ЦРЛ для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Згодом його повідомили, що він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння та склали документи, за наслідками яких він був притягнутий до відповідальності.

ОСОБА_2 вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, це і є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього з підстав встановлених п.1 ст. 247 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, оскільки в ньому відсутні відомості про свідків, записи щодо бажання (небажання) надати пояснення по справі, як наслідок немає його пояснень у справі на які можна б було посилатися, як на доказ його вини, немає підпису та не міститься запис про те, що ОСОБА_2 визнає свою провину та що така провина взагалі є.

У матеріалах справи відсутні пояснення свідків, показання технічних приладів чи засобів, які б підтверджували його винуватість та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В той же час, є свідки яким відомо, що ОСОБА_2 не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, але у виклику таких свідків суд першої інстанції відмовив.

Була порушена процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння, що відповідно до ст. 266 КУпАП проводиться з використанням спеціальних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння або в разі його незгоди з результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена у Додатку 1 до Інструкції затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, згідно якого у направленні мають бути зазначені ознаки сп'яніння, виявлені у результаті огляду, проведеного поліцейським за допомогою якого технічного засобу проводиться огляд та результати огляду, а в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, а направлення на огляд взагалі відсутнє.

Заслухавши думку правопорушника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі, просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

Суд першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно дослідив докази та правильно дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 203479 від 15.01.2018 року, складеного інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Вінниці ОСОБА_5, 15.01.2017 року о 00-30 год. в м.Хмільник по вулиці Таращанській, водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння, освідування проводилося в Хмільницькій ЦРЛ, висновок № 15 від 15.01.2018 року. Своїми діями порушив вимоги п.2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. ч.1 ст. 130 КУпАП ( а.с. 2) .

ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду пояснював, що його автомобіль стояв біля гаража . Коли він вийшов за цигарками, до нього звернулися поліцейські ,які склали протокол про адміністративне правопорушення. При цьому наполягав, що транспортним засобом не керував. В той вечір перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у них були гості.

Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 пішов випалити цигарку на вулицю, а коли вона пішла за ним на вулицю, то вона побачила, що ОСОБА_2 затримали працівники поліції і забрали до автомобіля, нічого не пояснивши. Автомобіль ОСОБА_2 весь вечір стояв біля будинку під гаражем. Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона являється знайомою ОСОБА_2, була у гостях, а після 23-00 год. пішла додому, бачила працівників поліції та ОСОБА_2

Також було проглянуто відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, під час оформлення 15.01.2018 року протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, з якого убачається, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, не заперечував факт, що керував транспортним засобом, що спростовує твердження ОСОБА_2 у апеляційній скарзі , у судовому засіданні, що транспортним засобом він не керував, будучи у стані алкогольного сп'яніння.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам ОСОБА_2 та дійшов вірного висновку, що останній намагається уникнути адміністративної відповідальності.

Пояснення свідків ОСОБА_6, яка є дружиною ОСОБА_2, ОСОБА_7, яка є давньою знайомою, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вони є особами зацікавленими в подальшій долі ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог КУпАП при складанні протоколу щодо ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Перевірені відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП під час апеляційного розгляду докази, вказують на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина правопорушника доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 203479 від 15.01.2018 року, висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння від 15.01.2018 року КУ«Хмільницької ЦРЛ», згідно якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння 1,4 проміле, рапортом інспектора роти №4 БУПП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_5, а також оглянутим та дослідженим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

За таких обставин, твердження у апеляційній скарзі щодо невідповідності дій працівників поліції вимогам Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції " затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерством охорони здоров'я від 09.11.2015 року № 1452/735 є безпідставними.

В дотримання вимог ст. 252, 280 КУпАП суд першої інстанції всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини в їх сукупності та прийняв правильне рішення щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим.

Апеляційний суд, розглянувши справу в межах апеляційної скарги, не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції ,-

П о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2.

Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.03.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: С.В. Мішеніна

Суддя : /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: