Ухвала суду № 73634559, 24.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р.Справа № 816/2016/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міської ради на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2017р., суддя Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 01.12.17 по справі № 816/2016/17

за позовом приватного акціонерного товариства "Полімпекс"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2017 позивач, приватне акціонерне товариство "Полімпекс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

27 листопада 2017 року ухвалою суду здійснено заміну неналежного відповідача належним, а саме: Міськрайонне управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області замінено на Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі – ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач).

29 листопада 2017 до суду надійшло клопотання позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якого ПрАТ "Полімпекс" просить: визнати протиправним рішення ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відмову у виконанні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 917/498/15, викладеного у листі від 02.11.2017 № 1111/123-17; зобов'язати вчинити дії на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 по справі №917/498/15, а саме: виключити з Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку кадастровий номер 5310137000:15:008:0363; закрити поземельну книгу на земельну ділянку кадастровий номер 5310137000:15:008:0363; скасувати кадастровий номер 5310137000:15:008:0363; провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 20428 кв.м. за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Н.Базар, 9, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028 на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

29 листопада 2017 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полімпекс" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлене листом від 02 листопада 2017 року № 1111/123-17, про відмову у виконанні постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 917/498/15. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вчинити дії на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №917/498/15, шляхом: виключення з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:15:008:0363; закриття поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 5310137000:15:008:0363; скасування кадастрового номеру 5310137000:15:008:0363; проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 20428 кв.м. за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Н.Базар, 9, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028 на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

29 грудня 2017 року Полтавською міською радою, як особою, яка вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції у незаконний спосіб привласнено повноваження Харківського апеляційного господарського суду щодо вирішення питання виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 року у справі № 917/498/15, чим порушено норми процесуального права. Вважає, що справа не підсудна адміністративному суду, оскільки правовідносини, що склалися між позивачем та Полтавською міською радою з приводу володіння земельної ділянки площею 20428 кв.м. за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Н. Базар, 9, кадастровий номер 5310137000:15:008:0028, належать до майнових відносин.

29 січня 2018 року на адресу суду позивачем ПАТ «Полімпекс» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому ПАТ "Полімпекс" зазначив, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване судове рішення. Вважає, що інтереси Полтавської міської ради вказаним рішенням не зачіпаються. Доводи останньої про те, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства є безпідставними, оскільки предметом спору є оскарження дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, який є органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а спірні правовідносини між сторонами по справі є публічно-правовими.

8 квітня 2018 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду залучено в якості 3-ї особи Полтавську міську раду.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №917/498/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016, прийнято рішення, яким позов ПрАТ "Полімпекс" задоволено частково; визнано недійсним та скасовано пункт 2 рішення тридцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 19.03.2013 та пункт 36 рішення позачергової тридцять третьої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 05.09.2013; визнано недійсною додаткову угоду від 19.03.2013 до договору оренди земельної ділянки від 28.09.2011, зареєстрованого 29.09.2011 за №637-П. вул. Фрунзе, 34 "а", укладену між Полтавською міською радою та Комунальним підприємством "Полтава Сервіс" Полтавської міської ради; відновлено стан земельної ділянки площею 20428 кв.м. за адресою: вул. Н.Базар, 9, м. Полтава, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028, який існував до порушення прав, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Фрунзе, 34 а, площею 1,9470га, кадастровий номер: 5310137000:15:008:0363; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.14-31).

16 листопада 2016 ПрАТ "Полімпекс" звернулося до начальника управління Держгеокадастру у м. Полтаві Полтавської області з листом за вих.№54, в якому просило виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 917/498/15 в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Фрунзе, 34а, площею 1,9470 га; кадастровий номер: 5310137000:15:008:0363 та відновлення стану земельної ділянки площею 20428 кв. м. за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Н. Базар, 9, кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:15:008:0028, який існував до порушення прав (а.с.43-44).

Не отримавши відповіді на лист від 16.11.2016 №54, позивач 25.10.2017 звернувся до ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із запитом щодо отримання відповіді на лист від 16.11.2016 №54 (а.с.45). ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.11.2017 № 1111/123-17 позивачу повідомлено, що законодавством не передбачено процедуру скасування державної реєстрації (закриття Поземельної книги) земельної ділянки за рішенням суду, враховуючи це, Управлінням не можливо виконати постанову суду (а.с.46).

Не погодившись з такою відповіддю та з метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Полімпекс», суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір є адміністративним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…>питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів<…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Положеннями ч.2 ст.4 КАС України встановлено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною першою ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №917/498/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016, прийнято рішення, яким позов ПрАТ "Полімпекс" задоволено частково; визнано недійсним та скасовано пункт 2 рішення тридцятої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 19.03.2013 та пункт 36 рішення позачергової тридцять третьої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 05.09.2013; визнано недійсною додаткову угоду від 19.03.2013 до договору оренди земельної ділянки від 28.09.2011, зареєстрованого 29.09.2011 за №637-П. вул. Фрунзе, 34 "а", укладену між Полтавською міською радою та Комунальним підприємством "Полтава Сервіс" Полтавської міської ради; відновлено стан земельної ділянки площею 20428 кв.м. за адресою: вул. Н.Базар, 9, м. Полтава, кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:008:0028, який існував до порушення прав, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Фрунзе, 34 а, площею 1,9470га, кадастровий номер: 5310137000:15:008:0363; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.14-31).

16 листопада 2016 ПрАТ "Полімпекс" звернулося до начальника управління Держгеокадастру у м. Полтаві Полтавської області з листом за вих.№54, в якому просило виконати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі № 917/498/15 в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Фрунзе, 34а, площею 1,9470 га; кадастровий номер: 5310137000:15:008:0363 та відновлення стану земельної ділянки площею 20428 кв. м. за адресою: Україна, Полтавська область, місто Полтава, вул. Н. Базар, 9, кадастровий номер земельної ділянки: 5310137000:15:008:0028, який існував до порушення прав (а.с.43-44).

Не отримавши відповіді на лист від 16.11.2016 №54, позивач 25.10.2017 звернувся до ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із запитом щодо отримання відповіді на лист від 16.11.2016 №54 (а.с.45).

ОСОБА_4 управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 02.11.2017 № 1111/123-17 позивачу повідомлено, що законодавством не передбачено процедуру скасування державної реєстрації (закриття Поземельної книги) земельної ділянки за рішенням суду, враховуючи це, Управлінням не можливо виконати постанову суду (а.с.46).

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, а Закон та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на підставі Конституції України та повинні відповідати їй. Водночас із цим, наведеною нормою Конституції України передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантовано.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Відповідно до статі 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

А згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Європейського суду з прав людини від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов’язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом

Метою господарського процесу є встановлення взаємовідносин сторін, винесення і виконання законного та обґрунтованого рішення з господарського спору. Тому господарське процесуальне провадження охоплює всі питання, пов’язані як з розглядом, вирішенням господарських спорів, так і з виконанням рішень господарського суду.

Таким чином, виконання рішення господарського суду є завершальною і важливою стадією господарського процесу. Реальний захист відновлення порушених суб’єктивних прав юридичної особи, громадянина-підприємця можуть бути забезпечені лише тоді, коли відповідач підкоряється рішенню господарського суду та виконує його. В іншому випадку звернення до цього органу виявилося б непотрібними витратами коштів, сил, часу сторін і господарського суду, оскільки захист прав є не що інше, як його реальне, в необхідних випадках примусове здійснення.

З урахуванням зазначених обставин та норм процесуального права судова колегія вважає, що спір, стосується виконання рішення Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2016 у справі №917/498/15, щодо відновлення порушеного права юридичної особи на земельну ділянку контроль за виконанням якого здійснюється судом, яких ухвалив вказане рішення і не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду за правилами господарського процесуального судочинства.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п. 3 ч. 1ст. 315, ч.1ст. 319, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Полтавської міської ради задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі № 816/2016/17 - скасувати.

Провадження по справі № 816/2016/17 за позовом приватного акціонерного товариства "Полімпекс" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії – закрити.

Роз’яснити приватному акціонерному товариству "Полімпекс" право на звернення до Суду в порядку господарського процесуального законодавства.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Повний текст ухвали складений та підписаний: 26.04.2018 р.