Постанова № 73634523, 25.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 532/2049/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Кононенко З.О. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.02.2018, суддя Омельченко І.І., повний текст складено 06.02.18 по справі № 532/2049/17

за позовом ОСОБА_1

до Кобеляцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання рішень неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ( далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ( далі – відповідач) про визнання неправомірним рішення та зобов’язання вчинити дії.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.02.2018 року позов ОСОБА_1 до Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішень неправомірними та зобов’язання вчинити дії задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 48 від 26 жовтня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи».

Визнано неправомірним та скасовано рішення Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 22 від 22 червня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи».

Зобов’язано Кобеляцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із 08.06.2017 року.

Стягнено із Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь держави 1762 грн. судового збору.

Стягнено із Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 185 грн.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.02.2018 року виправлено описку в рішенні Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06 лютого 2018 року по справі № 532/2049/18 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішень неправомірними та зобовязання вчинити дії, де замість «Стягнути із Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, на користь держави 1762 грн. судового збору. Стягнути із Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 185 грн.» вірним вважати «Стягнути із Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь держави 1762 грн. судового збору.

Стягнути із Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 185 грн.» .

Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.02.2018року у адміністративній справі №532/2049/17 позовом до Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання рішень неправомірними та зобов’язання вчинити дії в частині стягнення із Кобеляцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 185 грн. змінивши розмір стягуваних судових витрат на суму 5 632,40 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції в частині відмови незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7) є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням, виданим 18 вересня 2009 року (а.с.9).

Категорія 2 дає учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

13 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у відповідності до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особа, що була призвана на військові збори. До заяви ОСОБА_1 надав військовий квиток, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, довідку про зміну назви організації, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, заяву про призначення (перерахунок) пенсії, заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк, паспорт, інший документ, посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС та трудову книжку (а.с.10-11).

Рішенням Кобеляцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 22 від 22 червня 2017 року в призначенні пенсії ОСОБА_2 відмовлено через відсутність документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку періоду роботи в зоні відчуження (а.с.12-13).

13.09.2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Кобеляцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про призначення пенсії (а.с.15).

Рішенням Кобеляцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 48 від 26 жовтня 2017 року в призначенні пенсії ОСОБА_2 відмовлено через відсутність документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку періоду роботи в зоні відчуження (а.с.18-19).

Задовольняючи позов судом першої інстанції зроблено висновок, що управлінням не доведено правомірність відмови у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно достатті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити. Також судом зазначено, що за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу у розмірі 185 грн.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі, категорія 2 - учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Відповідно до ст. 65 вказаного Закону, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими цим законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою Міністрів АРК, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Згідно ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - пенсійний вік зменшується на 10 років.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що управлінням не доведено правомірність відмови у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому позов ОСОБА_1 в цій частині слід задовольнити.

Щодо оплати витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути із Кобеляцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на його користь понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 5 632,40 грн.

Судом першої інстанції вимоги позивача задоволено частково, стягнено із Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 185 грн.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, щодо часткового задоволення вимог позивача та зазначає:

Як вбачається з матеріалів справи, опис робіт надано в процесі розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача у вигляді узгоджених між позивачем та адвокатським об’єднанням, правничими послугами, якими користувався позивач, протоколів про виконання договору про надання правової допомоги від 29.01.2018 року та від 06.02.2018 року. Протокол про виконання договору від 29.01.2018 року містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з правничої допомоги із зазначенням часу витраченого адвокатом на вчинення кожної дії.

Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої зазначеної норми для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А відповідно до частини четвертої вищевказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Відтак, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, аналіз судової практики, формування правової позиції та підготовка позовної заяви на переконання суду відповідає рівню складності даної справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку складає 5 632,40 грн.

Згідно з ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в цій частині по даній справі, яким стягнути із Кобеляцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 5 632,40 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 06.02.2018 по справі № 532/2049/17 змінити та викласти абз. 6 резолютивної частини:

Стягнути із Кобеляцького обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в розмірі 5 632,40 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 26.04.2018.