Постанова № 73634455, 25.04.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1082/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"25" квітня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Баліцької Т.М.,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Кошмелюк Т.О. в Рівному, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2016 №0001791200, №0001801200.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідач процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2016 року головним державним ревізором-інспектором сектору податків і зборів з юридичних осіб Здолбунівського відділення Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2015 року – вересень 2016 року та даних системи електронного адміністрування ПДВ (Єдиного реєстру податкових накладних) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дівай Вест», код ЄДРПОУ 37992952, щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних, за результатами якої був складений Акт №712/12 (далі – Акт перевірки) (а.с.15-26).

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строків, визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

24 листопада 2017 року на підставі висновків Акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення , а саме:

- №0001791200, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 10% у сумі 87368,56грн. за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 873685,09грн. та штраф в розмірі 20% у сумі 66999,55грн. за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків до податкових накладних 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 334997,69грн. (а.с.6-10);

- №0001801200, яким застосовано до позивача штраф в розмірі 10% у сумі 29045,73грн. за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 290457,26грн. та штраф в розмірі 20% у сумі 8839,06грн. за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 44195,34грн. (а.с.11-14).

Не погодившись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. ст. 1 ПК України).

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 ПК України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від Акт №712/12.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).

Пунктом 200.10. статті 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Під час судового розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про те, що зазначені в Акті перевірки податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в межах 15-денного терміну, визначеного ПК України.

У період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних з 01.10.2015 по 31.12.2015 п.120-1.3 ст.120-1 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (набрав чинності з 01.01.2016) внесені зімни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120№.3 Податкового кодексу України, а разом з ним вимога про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику виключено. ОСОБА_3 набрав чинності з 01.01.2016.

При цьому, суд зауважує, що вказаним Законом не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Фактично Законом №909 було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатися погіршенням становища платника податків.

Тобто, з 01.01.2016 норми ст.120-1 ПК України не ставили у залежність обов’язок накладення на платника податку на додану вартість штрафу згідно з п.120-1.1 ПК України від прийняття / неприйняття центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідного порядку. Натомість, норма п.120-1.1 вказаної статті чітко передбачає суб’єкта, на якого накладається штраф, а також допущені порушення закону, за які настає згадана відповідальність.

Із вказаного слідує, що порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в Податковому кодексі України як до 01.01.2016 року, так і після цієї дати.

Таким чином, контролюючі органи з вказаної дати лише не повинні дотримуватись окремого порядку притягнення до такої відповідальності, що раніше було передбачено нормами Податкового кодексу України, а можуть притягувати особу до відповідальності в загальному порядку. Водночас, скасування такого обов'язку контролюючого органу не означає, що притягнення платника податків у 2016 році до відповідальності за порушення термінів реєстрації податкових накладних у 2015 році є зворотною дією Податкового кодексу України у часі, як помилково стверджує позивач.

Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції зауважує на тому, що зміна порядку застосування штрафних санкцій ніяким чином не погіршує становище платника податків, оскільки сам по собі порядок являє собою лише алгоритм застосування вказаних санкцій, тоді як погіршенням становища платника податку на додану вартість є запровадження принципово нових розмірів штрафів, більших від попередніх, або взагалі запровадження нового виду відповідальності, якого раніше не існувало. В частині ж процедури притягнення особи до відповідальності контролюючий орган повинен застосовувати той порядок, який діє саме станом на час такого притягнення, тобто в даному випадку станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак, доводи позивача про відсутність порядку проведення перевірки дотримання строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем вірно застосовано до позивача штраф за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.10.2015 по 31.12.2015.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйнятності посилання позивача на ту обставину, що він не був ознайомлений а ні з наказом про проведення камеральної перевірки, ані з направленнями на проведення такої перевірки, оскільки, як зазначалося вище по тексту постанови, згідно з п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Суд апеляційної інстанції також вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що порушення відповідачем терміну проведення камеральної перевірки не може бути єдиною та безумовною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки факт порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних знайшов своє підтвердження за наслідками судового розгляду.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівай Вест" залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "25" квітня 2018 р.