Постанова № 73634396, 25.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 554/6259/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27.03.2018 року (м.Полтава, головуючий суддя І інстанції Микитенко В.М., повний текст складено 27.03.2018 року) по справі № 554/6259/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1, третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про визнання дій протиправними, скасування постанови №П74-17 від 04.08.2017 про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.96 КУпАП та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 (далі – Інспектор ДАБІ ОСОБА_1О.), третя особа Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі – ДАБІ України), про визнання дій протиправними, скасування постанови №П74-17 від 04.08.2017 про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.96 КУпАП та закриття провадження у справі. (а.с.1)

Позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій відповідача під час прийняття оскаржуваної постанови, оскільки розгляд справи відповідачем було проведено без його участі та сповіщення, з порушенням його процесуальних прав та не враховання усіх обставини, що мають значення для справи, які свідчать про невинуватість позивача.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 27.03.2018 року по справі № 554/6259/17 адміністративний позов задоволено: (а.с.83-86)

- визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 щодо розгляду справи з притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП;

- постанову №П74-17 від 04.08.2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 96 КУпАП визнано протиправною та скасовано, а провадження у справі закрито за відсутності в його діянні складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу (а.с.88-92)

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що позивачем було здійснено реконструкцію, а не перепланування відповідних приміщень. Також вказує про те, що позивач здійснив триваюче правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена саме положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, апелянт звертає уважу, що діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, за ОСОБА_2 (а.с.42) 23.06.2017 року зареєстроване право приватної власності на нежитлові приміщення в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: м. Полтава, вул. І.Мазепи (Калініна), 49. (а.с.71-72).

Наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України вд 14.07.2017 року №286П, відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, на підставі розгляду колективного звернення мешканців будинку кооперативу «Автомобіліст» від 11.07.2017 року за вх. №1016-1.30/4/320, призначено позапланову перевірку на об’єкті будівництва «Виконання будівельних робіт у квартирі №75 житлового будинку на вул. І.Мазепи, 49 в м.Полтава», суб’єкт містобудування невідомий. (а.с.24-26)

На підставі направлення від 14.07.2017 року №421 відповідачем - Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 (далі – Інспектор ДАБІ ОСОБА_1О.) – проведено перевірку дотримання суб’єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об’єкті «Виконання будівельних робіт у квартирі №75 житлового будинку на вул. І.Мазепи, 49 в м.Полтава», замовник ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №31072017. (а.с.28-33)

Вказаним актом №31072017 зафіксовано порушення ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: реконструкція нежитлового приміщення в житловому будинку на вул.І.Мазепи, 49 в м.Полтава шляхом влаштування дверного прорізу в зовнішній огороджувальній капітальній стіні для влаштування вхідної групи за відсутності документу, який дає право на виконання будівельних робіт.

За результатами проведеної перевірки та у зв’язку із виявленням зазначеного порушення відповідачем було винесено припис №108 від 31.07.2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. (а.с.44)

Також, Інспектором ДАБІ ОСОБА_1 відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.ст.254, 255 та 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол №П73-17 від 31.07.2017 року про адміністративне правопорушення, відповідно до якого за результатами позапланової перевірки, проведеної на об’єкті «Виконання будівельних робіт у квартирі №75 житлового будинку на вул. І.Мазепи, 49 в м.Полтава», виявлено порушення, зазначене в акті перевірки №31072017. Відповідальність за встановлене порушення передбачена ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). (а.с.2-3, 41)

При цьому, позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 04.08.2017 року о 10:00 год. у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області за адресою: м.Полтава, вул.Гоголя, 25, каб.62.

Постановою №П74-17 від 04.08.2017 року по справі про адміністративне правопорушення Інспектором ДАБІ ОСОБА_1 за вчинення порушення ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8517 грн. (а.с.4-5, 43)

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення та акт з протоколом, на підставі яких вона складена, не містять дати вчинення правопорушення.

Також, суд першої інстанції зазначив, що оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). При цьому суд відмітив, що відповідачем протиправно розглянуто справу про адміністративне правопорушення та порушено принцип безсторонності при прийнятті оскаржуваної постанови.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що виконання дверного прорізу в несучій стіні здійснено шляхом демонтажу існуючого підвіконного блоку, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 не потребує документів, що дають право на їх виконання, а після закінчення таких робіт об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Водночас, матеріали справи містять висновок ПП ПБТІ «Інвентаризатор» про можливість відповідного перепланування та його відповідність державним стандартам, будівельним нормам, правилам, нормативним актам.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом..

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553).

Згідно із пп.16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Як зазначено вище, Інспектором ДАБІ ОСОБА_1 під час перевірки встановлено, і це не заперечується позивачем, у нежитловому приміщенні в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: м. Полтава, вул. І.Мазепи (Калініна), 49, - ОСОБА_2 здійснюються будівельні роботи щодо влаштування дверного прорізу в зовнішній огороджувальній капітальній стіні для влаштування вхідної групи шляхом демонтажу існуючого підвіконного блоку.

У зв’язку із встановленням такого порушення в подальшому позивача було притягнуто до адміністративної відповдальності за ч.5 ст.96 КУпАП, відповідно до якої виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно із ч.1 ст.34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно із ч.7 ст.34 даного Закону виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

В той же час, положеннями ч.2 ст.34 Закону №3038 встановлено, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Перелік № 406), до якого, в тому числі входять: роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1); заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків.

При цьому, приміткою Переліку №406 передбачено, що дія цього переліку не поширюється на об'єкти, що належать до пам'яток культурної спадщини. Виконання будівельних робіт повинно здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Колегія суддів зазначає, що відповідне приміщення за адресою: м. Полтава, вул. І.Мазепи, 49, - є нежитловим в житловому будинку.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» про можливість перепланування за результатами проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам, виконаний за замовленням ОСОБА_2 щодо об’єкту за адресою: м.Полтава, вул. І.Мазепи, 49, сертифікованим експертом ОСОБА_3 (а.с.34-38, 53-70)

Так, за результатами технічного обстеження експерт зробив висновок, що технічний стан частин несучих стін будівлі за адресою м.Полтава, вул. І.Мазепи, 49 – нормальний та придатний до подальшої експлуатації. Основні несучі конструкції будівлі під час перепланування приміщень не порушені та залишились без змін. Конструктивна схема будівлі під час перепланування приміщень залишилась без змін. Додаткових навантажень на основні конструкції будівлі (перекриття, стіни, фундаменти) в результаті перепланування не створено. Укріплення влаштованого прорізу відповідає будівельним - технічним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діють на території України, а також встановлено їх відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації для даного типу будівель, згідно вимог. Жорсткість та несуча здатність стіни з влаштованим в неї прорізу відповідають надійності та безпеці об’єкту, згідно загальних принципів забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та будівельних конструкцій.

В свою чергу, згідно із технічним паспортом №42132 від 07.07.2017 року на нежитлові приміщення в житловому будинку літ. «А-5» № 49, вул. І.Мазепи, м. Полтава, вказані поточні зміни до плану даного приміщення зареєстровано 07.07.2017 року, тобто, ще до проведення відповідачем перевірки позивача. (а.с.39-40, 73-76)

При цьому, із наявних в матеріалах справи плану приміщення та фото цих приміщень (а.с.36, 38, зв.б.а.с.39, а.с.62, 65, 74) вбачається, що позивачем дверний проріз у конструкції несучої стіни влаштовано шляхом демонтажу підвіконного блоку і не зроблено будь-яких додаткових прорізів у несучій стіні.

Доказів стосовно влаштування позивачем під час виконання будівельних робіт дверного прорізу в несучій стіні шляхом збільшення наявного віконного прорізу за шириною або висотою, окрім демонтажу підвіконного блоку, і, як наслідок, втручання позивачем в огороджувальні та несучі конструкції із зменшенням їх якісних характеристик, відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він також повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Щодо посилання відповідача винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в межах повноважень та у спосіб, передбачений положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем - Інспектором ДАБІ ОСОБА_1 – під час проведення перевірки складено вищевказані акт №31072017 та протокол №П73-17 від 31.07.2017 року про адміністративне правопорушення, а також винесено припис №108 від 31.07.2017 року.

В подальшому, цим же інспектором ДАБІ, а саме Інспектором ДАБІ ОСОБА_1, винесено оскаржувану постанову №П74-17 від 04.08.2017 року по справі про адміністративне правопорушення.

Положеннями ч.ч.2 та 3 ст.41 Закону № 3038 та п.11 Порядку №553 передбачено права органів державного архітектурно-будівельного контролю та їх посадових осіб.

Так, орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, а також видавати обов'язкові для виконання приписи.

Положеннями ст.ст.213, 217 та 244-6 КУпАП визначено органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та підвідомчість справ про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачено право головних інспекторів будівельного нагляду органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу..

Положеннями ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 22.10.1984 року (серія А, № 84, справа Срамек проти Австрії), від 09.01.2013р. (заява № 21722/11, справа Волков проти України) відмітив, що орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміна. При цьому, роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки, викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача - відсутні.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27.03.2018 року по справі № 554/6259/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не пілдягає оскарженню відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6