Постанова № 73634373, 16.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції Карімов І.В.

16 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 636/863/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на постанову, суддя Карімов І.В., Чугуївського міського суду Харківської області від 30.11.2017 по справі № 636/863/17

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2О.) звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі – відповідач, Чугуївське ОУПФУ Харківської обл.), в якому просила: визнати дії ОСОБА_1 ОУПФУ Харківської обл. щодо відмови ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у призначенні пенсії за вислугу років протиправними та зобов'язати призначити пенсію позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу роботи Позивача перерубування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 27.09.2004 по 30.06.2006 та з 01.02.2007 по 03.08.2007 у подвійному розмірі.

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 30.11.2017 частково задоволено позовні вимоги.

Зобов’язано Чугуївське ОУПФУ Харківської обл. призначити пенсію ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу роботи ОСОБА_2 перерубування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 27.09.2004 по 30.06.2006 та з 01.02.2007 по 03.08.2007 у подвійному розмірі.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ОУПФУ Харківської обл. на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач з заявою про призначення пенсії не зверталась, рішення відповідачем про відмову у призначенні пенсії позивачу не приймалося.

Сторони в судове засідання не з’явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України) справа розглянута без участі сторін.

Суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог в цій частині.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19.08.2002 по 20.02.2017 працювала в КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І.Кононенка» на посаді лаборанта патологоанатомічного відділення, що підтверджується трудовою книжкою серії АА №011445.

Відповідно до довідки Комунального закладу охорони здоров’я «Чугуївська центральна лікарня ім. М.І. Кононенка» Чугуївська центральна лікарня перейменована в комунальний заклад охорони здоров’я «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І. Кононенка» на підставі рішення ХІТУ сесії V скликання ОСОБА_1 районною адміністрацією Харківської області від 13.05.2010.

Згідно вищевказаної довідки робота ОСОБА_2 з 19.08.2002 по 20.02.2017 пов'язана із безпосереднім взяттям матеріалу для гістологічного дослідження, обробкою біопсійного матеріалу на різні захворювання і секційного (трупного) матеріалу та зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За період роботи на посаді лаборанта патологоанатомічного відділення знаходилась: у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 27.09.2004 по 30.06.2006 та з 01.02.2007 по 03.08.2007; у відпустці по догляду за дитиною до 4-х років з 04.08.2007 по 25.09.2007.

20 лютого 2017 року позивач звільнилася з КЗОЗ «Чугуївська центральна районна лікарня ім. М.І.Кононенка» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію за вислугу років.

20 лютого 2017 року gозивач звернулася до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про визначення права на вихід пенсію за вислугою років.

ОСОБА_1 ОУПФУ Харківської обл. №20-А/1 від 02.03.2017 позивачу роз’яснено, що право на пенсію за вислугу років позивач має незалежно від віку після досягнення 55 років і за наявністю спеціального стажу роботи за переліком не менше 30 років. Згідно наданих документів відповідачем зараховано у одинарному розмірі перерубування позивача у відпустках по догляду за дитиною з 27.09.2004 по 30.06.2006 та з 01.02.2007 по 03.08.2007.

Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Положеннями ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно п. 4.1 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу наведених норм права слідує, що підставою для призначення пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.

Як вбачається з письмових доказів у справі, ОСОБА_2 не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки вона не зверталася до пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до вимог ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а відтак територіальний орган ПФУ не приймав рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії.

Натомість відносини, які склалися між сторонами у даній справі, унормовані положеннями Закону України «Про звернення громадян», згідно яких відповідачем було надано письмову відповідь листом №20-А/1 від 02.03.2017 та роз’яснено норми законодавства щодо визначення права на пенсію за вислугу років.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відповідь пенсійного органу не є рішенням у розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України та не порушує права та інтереси позивача за захистом яких він звернувся.

Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (рішення у справі № 2-а-4639/11/2414 від 06.12.2016).

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування постанови суду першої інстанції, на підставі ст.317 КАС України, як такої, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового судового рішенняи про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чугуївського міського суду Харківської області від 30.11.2017 – задовольнити.

Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 30 листопада 2017 року по справі № 636/863/17 – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 25.04.2018