Постанова № 73634358, 18.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.

18 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4591/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову, суддя Шляхова О.М. , Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 по справі № 820/4591/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3О.), звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі – відповідач, ГУ ДФС у Харківській обл.), в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській обл. від 27.04.2017 № 1790386-1303.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами неповного з’ясування обставин справи, незаконно та необгрунтовано.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 27.04.2017 ГУ ДФС у Харківській обл. прийнято податкове повідомлення-рішення №1790386-1303, яким ОСОБА_3 нараховано земельний податок у розмірі 11352,28 грн. за користування земельною ділянкою позивачем, як власником об’єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху № 18-27 в літ. “С-2” загальною площею 299,4 кв. м., розташованих за адресою м. Харків, майдан Повстання ,7/8.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю належить до місцевих податків і зборів (податок на майно), яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пп. 14.1.72. п. 14.1. ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.287.6 ст. 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Згідно з пунктом 287.8 цієї ж статті власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Положеннями ст. 377 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, пере її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України 4. права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Як встановлено судовим розглядом, податковий орган, проводячи донарахування позивачу зобов’язання зі сплати земельного податку, не перевірив належним чином дійсного власника об’єкту нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху № 18-27 в літ. “С-2” загальною площею 299,4 кв. м., розташованих за адресою м. Харків, майдан Повстання ,7/8.

Так, згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, наданої до суду першої інстанції, у відмітці «Відомості про право власності» у праві власності за гр.ОСОБА_3 рахується об’єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 35642565 (нежитлові приміщення першого поверху № 18-27 в літ. “С-2” загальною площею 299,4 кв. м., які розташовані за адресою м. Харків, майдан Повстання ,7/8).

У відмітці про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рахується номер запису про право власності: 9392950 від 16.04.2015, проте не міститься детальна інформація щодо проведеної реєстраційної операції

З деталізованої інформації про право власності, наданої сторонами під час апеляційного розгляду справи, вбачається, що з 16.04.2015 власником нерухомого майна за реєстраційним номером 35642565 на підставі договору купівлі-продажу є інша особа, а не позивач, що не заперечувалось представником відповідача.

На підтвердження вищезазначеного, позивачем також надано до суду апеляційної інстанції договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 16.04.2015, предметом останнього є нежитлові приміщення за реєстраційним номером 3564256, які за умовами даного договору передаються ОСОБА_3О (Продавець) у власність Покупцю. Розрахунки за вищезазначеним договором проведені сторонами у повному обсязі, договір є чинним, недійсним не визнавався.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає протиправним нарахування податковим органом земельного податку у розмірі 11352,28 грн. за користування земельною ділянкою позивачем за адресою м. Харків, майдан Повстання ,7/8, оскільки останній не є суб’єктом, який зобов’язаний сплачувати земельний податок за користування земельною ділянкою як власник об’єкту нерухомого майна – нежитлові приміщення першого поверху № 18-27 в літ. “С-2” загальною площею 299,4 кв. м., які розташовані за адресою м. Харків, майдан Повстання ,7/8.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку про скасування постанови суду першої інстанції, на підставі ст.317 КАС України, як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (ч. 1 ст. 139 КАС України)

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом був сплачений судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп. (квитанція від 02.10.2017 № 0.0.861960478.1) та 1020 грн. 00 коп. (квитанція від 06.02.2018 № 0.0.957073269.1) - при подачі апеляційної скарги, а всього – 1660,00 грн.

Документального підтвердження інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової із задоволенням позовних вимог, наявні підстави для відшкодування сплачених судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст. 243, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року по справі № 820/4591/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 27 квітня 2017 року №1790386-1303.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 640,00 грн та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1020,00 грн, а всього 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят грн) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 26.04.2018