
Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2018 р. Справа № 820/6643/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1,
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018, м. Харків, повний текст складено 13.02.18 по справі № 820/6643/17
за позовом ОСОБА_2
до Харківського обласного військового комісаріату
про визнання дій неправомірними, визнання права на отримання довідки, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, в якому просить суд визнати неправомірними дії відділу фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату про складання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках і виключення з її складу складових грошового забезпечення, а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 грн., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн., яка вказана у архівній довідці 10.07.2012 року № 82621/1 всупереч вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; визнати право позивача на отримання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках згідно вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з включенням до її складу всіх складових грошового забезпечення зазначених у архівній довідці від 10.07.2012 року № 82621/1 , а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 грн., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн; зобов'язати відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату скласти довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої включити всі складові грошового забезпечення вказані в архівній довідці від 10.07.2012 року № 82621/1, а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 гри., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що при складанні нової довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) відповідач протиправно не включив всі складові грошового забезпечення, зазначені у архівній довідці, які він фактично отримував.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебував на військовій службі в населених пунктах зони відчуження: м.Чорнобиль, в/ч 62269 з 04 жовтня 1986 року по 25 грудня 1986 року за місцем роботи (служби) в/ч 04201 на посаді секретар комітету ВЛКСМ.
З архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 82621 від 10.07.2012 вбачається, що ОСОБА_2 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у період з 04.10.1986 року (наказ № 146) по 25.12.1986 року (наказ № 720).
З 07.10.2008 позивачу встановлено інвалідість ІІ групи по захворюванню пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 серії ХАР-07 №018861.
В першій половині 2016 року позивач звернувся до регіональної комісії Харківської області з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка утворена на базі Харківського обласного військового комісаріату з заявою про видачу йому довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Відповідно до рішення комісії Харківського ОВК, яке оформлено протоколом №1 від 14.06.2016 позивачу видано довідку від 07.07.2016 № 5/ЧАЄС. Довідка в подальшому надана до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (а.с. 16, 17).
Однак, на підставі листа Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.03.2017 №2973/14-02 Харківським обласним військовим комісаріатом була видана довідка № 2/ЧАЄС від 14.04.2017 року, з якої виключено суми доплати за роботу у вихідні та святкові дні (а.с. 20, 30).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся за відновленням його порушених прав до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при виконанні обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04.10.1986 по 25.12.1986, не передбачено жодним законодавчим актом нарахування та сплату подвійної оплати за роботу у святкові і неробочі дні.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірним у вказаній справі є правомірність дій віповідача щодо невключення у довідку про грошове забезпечення, одержану військовослужбовцем за службу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, доплату у вихідні та святкові дні.
Відповідно до ч. 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII (далі по тексту – Закон № 796-XII) встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Статтею 15 Закону № 796-XII визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).
Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок обчислення пенсій).
Підпунктом 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
При цьому вказаний Порядок не містить окремих правових норм щодо порядку обрахування грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які були відкомандировані для виконання службових обов'язків на роботи в зону ЧАЕС, що дає можливість суду зробити висновок про те, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-XII незалежно від статусу особи (військовослужбовець, військовозобов'язана чи інша категорія осіб).
Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, підставою для обчислення пенсії за правилами ст. 54 Закону № 796-XII є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була відряджена в зону ліквідації наслідків на ЧАЕС (або його правонаступником чи регональною комісією за зверненням такої особи), а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.
При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період (п. 7 Порядку обчислення пенсій).
Таким чином, у довідку повинні включатися всі суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення), підтвердженими первинними документами, які особа одержувала за роботу в зоні відчуження.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки від 10.07.2012 № 82621/1, виданої Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України, ОСОБА_2 (військова частина 62269) за період жовтня по грудень 1986 року нараховано грошове забезпечення згідно посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та, окрім цього, грошову компенсацію за роботу в вихідні дні в жовтні 133,54 крб, в листопаді 199, 33 крб та в грудні 89,03 крб. Підстава - первинні фінансові документи ф. 2332, оп. 4426, д.2 (а.с. 12, 13).
Отже, первинними документами підтверджено, що позивач здійснював виїзди в зони № 1, 2, 3 (дислокація м. Чорнобиль) з жовтня по грудень 1986 року в вихідні дні, за що отримав грошову компенсацію за роботу в вихідні дні в жовтні 133,54 крб, в листопаді 199, 33 крб та в грудні 89,03 крб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність включення таких спірних виплат до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану позивачем за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках з підстав того, що позивач фактично отримував такі виплати, що підтверджується достатніми та належними доказами у справі, та в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Посилання суду першої інстанції на ч. 6 ст. 10 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII та п. 1.5. Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008, якими передбачено, що за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується, є безпідставним.
Колегія суддів зазначає, що вказані нормативно-правові акти не можуть регулювати спірні правовідносини з питань нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям за роботу в зоні відчуження, враховуючи те, що були прийняті значно пізніше.
При цьому судом першої інстанції та відповідачем не наведено жодних нормативно-правових актів, які б забороняли виплату грошової компенсації за вихідні та святкові дні військовослужбовцям, а від так положення Кодексу законів про працю УРСР повинні та можуть бути застосовані до спірних правовідносин, як норми загальної дії.
В свою чергу, оскільки позивач при виконанні обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 04.10.1986 по 25.12.1986 фактично одержував грошову компенсацію за роботу у святкові і неробочі дні, колегія суддів вважає, що позовні вимоги стосовно визнання неправомірними дії відділу фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату про складання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках і виключення з її складу складових грошового забезпечення, а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 грн., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн., яка вказана у архівній довідці 10.07.2012 року № 82621/1 та зобов'язаня відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату скласти довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якою включити всі складові грошового забезпечення вказані в архівній довідці від 10.07.2012 року № 82621/1, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання права позивача на отримання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках згідно вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з включенням до її складу всіх складових грошового забезпечення зазначених у архівній довідці від 10.07.2012 року № 82621/1 , а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 грн., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн, колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з приписів ст. 5 КАС України такий заявлений позивачем спосіб захисту не передбачений та не може забезпечити ефективний захист його порушених прав.
Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з’ясовано всі обставини, що мають значення для справи, та не враховано приписи пункту 7 Порядку обчислення пенсій, які мають бути застосовані до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії відповідача при складанні довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках та зобов'язання скласти нову довідку з урахуванням спірних виплат з прийняттям нової про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України у справі не вирішується.
Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 по справі № 820/6643/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дії відділу фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату про складання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках і виключення з її складу складових грошового забезпечення, а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 грн., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн., яка вказана у архівній довідці 10.07.2012 року № 82621/1 та зобов'язання відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату скласти довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої включити всі складові грошового забезпечення вказані в архівній довідці від 10.07.2012 року № 82621/1, а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 грн., в листопаді 1986 року у сумі 199,33 грн., у грудні 1986 року у сумі 89,03 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати неправомірними дії відділу фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату при складанні довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках і виключення з її складу складових грошового забезпечення, а саме доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 крб, в листопаді 1986 року у сумі 199,33 крб, у грудні 1986 року у сумі 89,03 крб, яка вказана у архівній довідці від 10.07.2012 № 82621/1.
Зобов'язати відділ фінансового забезпечення Харківського обласного військового комісаріату скласти довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, згідно вимог статті 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до якої включити всі складові грошового забезпечення, вказані в архівній довідці від 10.07.2012 № 82621/1, а саме: доплату у вихідні та святкові дні в жовтні 1986 року у сумі 133,54 крб, в листопаді 1986 року у сумі 199,33 крб, у грудні 1986 року у сумі 89,03 крб.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 у справі № 820/6643/17 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Судове рішення № 73634302, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/6643/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: