Ухвала суду № 73633918, 26.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/12660/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі № 813/2641/17 за адміністративним позовом Національного університету «Львівська політехніка» до Міністерства культури України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд», Львівська міська рада, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду знаходиться справа № 813/2641/17 (апеляційне провадження № 876/12660/17) за апеляційною скаргою Міністерства культури України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 у справі № 813/2641/17 за адміністративним позовом Національного університету «Львівська політехніка» до Міністерства культури України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд», Львівська міська рада, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису.

24.04.2018 ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів з мотивів наявності сумнівів у неупередженості суддів, яка мотивована тим, що її інтереси у суді першої інстанції представляла ОСОБА_2, котра не є адвокатом, хоча саме вона на переконання ОСОБА_1 здійснює захист її прав у цьому судовому процесі краще за багатьох адвокатів. В судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2018 суддя-доповідач Сеник Р.П. відразу після оголошення складу суду заявив про те, що ОСОБА_2 не має права представляти інтересів ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пп. 11 п. 16-1 Розділу «Перехідні положення» Конституції України. Для вирішення цього питання колегія суддів виходила до нарадчої кімнати та постановила усну ухвалу про недопуск представника ОСОБА_2 до участі в розгляді даної справи. Заявник вказує, що вимагала постановлення письмової ухвали з даного питання, проте у цьому було відмовлено. Такі дії суддівської колегії щодо обмеження права сторони на вільний вибір захисника, обмеження диспозитивності сторони, формують підозру у їхній заангажованості та упередженості та дають підставу для відводу згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Кухтея Р.В. у адміністративній справі № 813/2641/17. Зупинено апеляційне провадження у справі №813/2641/17 до вирішення питання про відвід колегії суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Кухтея Р.В за заявою ОСОБА_1 Передано вирішення питання про відвід на розгляд складу суду, визначеного в порядку ст. 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 для розгляду заяви про відвід колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду визначено суддю-доповідача - Кузьмича С.М., суддів - Гулида Р.М., Улицького В.З.

Відповідно до чю 4, 8 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів не вбачає необхідності у розгляді заяви про відвід колегії суддів у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому в силу ст. 40 КАС України заява підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Кухтея Р.В. у адміністративній справі № 813/2641/17, вважає, що у задоволенні такої заяви слід відмовити, з огляду на начтупне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Зі змісту поданої заяви ОСОБА_1 встановлено, що заявник вказує на неупередженість суддів, у зв`язку на позбавлення її права на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно пп. 11 п. 16-1 Розділу «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.

Керуючись наведеним суд вважає, що зазначена підстава щодо недопуску представника ОСОБА_1 до участі у справі, може бути зазначена при оскарженні судового рішення в касаційному порядку.

Аналізуючи доводи поданої заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заявник, подаючи заяву про відвід колегії суддів Сенику Р.П., Хобор Р.Б., Кухтею Р.В. не навів обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності суддів, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість суддів у наслідках розгляду цієї справи і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, не виявлено.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні заяви про відвід колегії судді Львівського апеляційного адміністративного суду Сеника Р.П., Хобор Р.Б., Кухтея Р.В. слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі № 813/2641/17 за адміністративним позовом Національного університету «Львівська політехніка» до Міністерства культури України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-ремонтне підприємство «Технобуд», Львівська міська рада, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький