Постанова № 73633897, 25.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1219/17 Суддя (судді) першої інстанції: Тимошенко В.П.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Бужак Н.П.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису) апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року

у справі № 823/1219/17

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області в якому просив:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Нацональної поліції в Черкаській області від 28 липня 2017 року №196 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби з 07 липня 2017 року з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту);

2) поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

3) стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи з розміру 636 грн 72 коп. за кожен день вимушеного прогулу до моменту винесення судового рішення про поновлення на службі;

4) стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн;

5) допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на службі та виплати заробітної плати за один місяць.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 28 липня 2017 року №196 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби з 07 липня 2017 року з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).

Поновлено ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області допустити до негайного виконання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 19.12.2006 по 06.11.2015.

З 07.11.2015 на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУНП в Черкаській області) від 07.11.2015 № 1 о/с, проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділення поліції в річковому порту Черкаси Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області. З 08.12.2016 проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу слугували такі обставини.

Інспектором УПП у м. Черкаси Безруковим Г.К. 28 січня 2017 року винесено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 093552.

Інспектором УПП у м. Черкаси Скребнєвою Ю.С. 28 січня 2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 146221.

Наказом ГУНП в Черкаській області від 30.01.2017 № 262 призначено службове розслідування за фактом скоєння оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, капітаном поліції ОСОБА_3 адміністративних правопорушень.

Старшим інспектором відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області майором поліції Макаренком А.О. 16.02.2017 підготовлено висновок службового розслідування за фактом скоєння адміністративних правопорушень оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, капітаном поліції ОСОБА_3

Наказом ГУНП в Черкаській області від 16.02.2017 № 446 за вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції.

На підставі наказу ГУНП від 16.02.2017 № 446 та подання Черкаського відділу поліції відповідачем видано наказ від 16.02.2017 № 68 о/с згідно якого, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, звільнено зі служби в поліції ОСОБА_3 з 16.02.2017.

Не погоджуючись з наказом №446 від 16.02.2017 ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання його незаконним та скасування, поновлення на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП у Черкаській області та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи з розміру 636,72 грн за кожен день вимушеного прогулу.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 адмінстративний позов задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року залишено без змін постанову суду від 06 липня 2017 року.

На виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у адміністративній справі №823/411/17 наказом від 28 липня 2017 року № 196 о/с ОСОБА_3 поновлено на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП у Черкаській області .В суді першої інстанції представник відповідача пояснила, що позивача поновлено на службі з 07.07.2017.

На підставі даного наказу в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 зроблено такий запис: «Запис № 12 вважати недійсним», підставою даного запису є постанова ЧОАС від 06.07.2017 №823/411/17.

Одночасно з наказом про поновлення на службі позивача відповідачем винесено наказ від 28 липня 2017 року № 196 о/с про звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України від 22.02.2006 р. № 3460-IV) ЗУ «Про національну поліцію капітана поліції ОСОБА_3 (0043857) 07 липня 2017. Підставою винесення даного наказу є: наказ Головного Управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 та постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року по справі № 823/411/17.

На підставі даного наказу в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 зроблено запис №15 від 07.07.2017 «Звільнений зі служби в поліції», підставою даного запису є наказ №196 о/с від 28.07.2017.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі (ч. 1 ст. 235 КЗпП України).

Суд не може змінити підстави розірвання трудового договору чи скасувати накази (розпорядження) роботодавця, проте може визнати звільнення незаконним і зобов'язати роботодавця поновити працівника на роботі. Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання роботодавцем про це наказу (розпорядження), що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Отже, законодавство передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця виникає обов'язок видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

На підставі наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція №58). Зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу (розпорядження), визнаного судом незаконним.

З матеріалів справи вбачається, що наказ про поновлення позивача на службі в поліції винесений 28.07.2017. В трудовій книжці позивача, зроблено запис «Запис за №12 вважати недісним».

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення суду у адміністративній справі №823/411/17 наказ про поновлення і звільнення ОСОБА_3 виданий 28 липня 2017 року,тобто після отримання повного тексту рішення у даній справі. Таким чином, відповідачем не вчинено належних дій щодо виконання рішення суду, а саме поновлення позивача на службі негайно після ухвалення рішення, зокрема не видано наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі одразу після оголошення рішення суду, тобто 06 липня 2017 року.

Статтею 47 КЗпП та пунктом 4.1 Інструкції № 58 передбачено, що у день звільнення роботодавець зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення і провести з ним розрахунок у встановлені строки.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Судом встановлено, що вказані вимоги закону відповідачем не виконані. Позивачу копія наказу у день звільнення не видана, оскільки позивача звільнено з 07.07.2017, а наказ про звільнення на трудова книжка видана 28.07.2017.

Судом першої інстанції правильно встановлено щодо тверджень позивача, що його вже було притягнуто до відповідальності за зазначені у наказі Головного Управління Національної поліції в Черкаській області № 446 від 16 лютого 2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Черкаського ВП ГУНП» адміністративні правопорушення та звільнено зі служби відповідно до наказу Головного Управління поліції в Черкаській області № 68 о/с від 16 лютого 2017 року за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 16 лютого 2017 року, а тому посилання відповідача на наказ №446 від 16.02.2017, як підставу для звільнення в наказі від 28 липня 2017 року № 196 о/с є повторним притягненням його до відповідальності за одне і те ж саме правопорушення, що суперечить вимогам чинного законодавства України та є підставою для скасування оскаржуваного наказ, суд .

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Наказом по особовому складу ГУНП в Черкаській області від 16.02.2017 року № 68 о/с капітана поліції ОСОБА_3 оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області звільнено зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) ЗУ «Про Національну поліції».

Враховуючи те, що даний наказ скасований постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 та наказом від 28.07.2017 № 196 о/с позивача поновлено на службі в поліції з 7 липня 2017 року, за рішенням суду, наказ ГУНП в Черкаській області від 16.02.2017 року № 446 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, залишився не реалізованим, то відповідно до ч.5 ст. 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ГУНП в Черкаській області наказом від 28 липня 2017 року № 196 о/с звільнено ОСОБА_3 зі служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС від 22.02.2006 р. № 3460-IV передбачено, що за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

А відтак, притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 є повторним за одне і теж саме правопорушення, що суперечить вимогам чинного законодавства України та ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС № 3460-IV.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання".

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок), які визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції.

Пункт 6 Розділу ІІІ Порядку визначає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

За таких обставин вирішувати питання щодо стягнення на користь позивача з ГУНП в Черкаській області середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу немає, оскільки сам факт скасування наказу про звільнення ОСОБА_3 від 28.07.2017 № 196 о/с та поновлення його на посаді на службі в поліції має наслідком видання відповідного наказу про поновлення на службі та виплату йому грошового забезпечення за весь період вимушеного прогулу.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними Постановами Пленуму ВСУ від 25 травня 2001 року №5 та від 27 лютого 2009 року №1 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач посилався на перенесені ним емоційні та душевні страждання (постійні сварки дома) та фізичний біль (нервове збудження, використання заспокійливих препаратів).

Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 330, 331 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Бужак Н.П.

Повний текст постанови виготовлений 25 квітня 2018 року