Постанова № 73633818, 26.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/989/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О.О.

суддів: Губської О.А., Парінова А.Б.

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

представника позивача Вакуленка С.В., представника відповідача Павленка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Медіатрейдінг» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Медіатрейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування наказу № 7971, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Торговий Дім «Медіатрейдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 7971 від 14.12.2016 року про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий Дім «Медіатрейдінг».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в оспорюваному наказі невірно зазначена підстава перевірки, оскільки номер кримінального провадження в наказі, відрізняється від номеру провадження, зазначеного в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення перевірки.

Крім того, позивач зазначає, що ухвалою суду не було визначено проведення документальної позапланової перевірки як виїзної, проте відповідачем було здійснено саме виїзну перевірку.

Також апелянт зауважує щодо відсутності документу про доручення ДФС проведення перевірки та звертає увагу на те, що ухвалою суду було визначено конкретні питання, які повинні бути досліджені при проведенні перевірки, проте в наказі ДФС зазначено інші питання, які необхідно встановити.

Відзиву відповідача на апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду не надходило.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.10.016 р. по справі № 757/51619/16-к задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Саврова Р.С. та надано дозвіл на призначення у кримінальному провадженні № 42016100000000351 документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий Дім «Медіатрейдінг», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб'єктами господарювання за період часу з 01.01.2016 року по 30.09.2016 рік. Проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий Дім «Медіатрейдінг» доручено спеціалістам ДФС України в строки, встановлені податковим законодавством.

На виконання вищевказаної ухвали слідчого судді Головним управлінням ДФС у м. Києві видано наказ від 14.12.2016 року № 7971 про проведення з 26.12.2016 р. документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім «Медіатрейдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.09.2016 рік тривалістю 10 робочих днів.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 4/26-15-14-07-02-37568896 від 24.01.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з абзацом 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.11. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Загальні вимоги до змісту наказу про проведення перевірки наведені у п. 81.1 ст. 81 ПК України, а саме в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5. статті 78 Кодексу).

За приписами пункту 81.1. статті 81 Кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу.

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виконані законодавчі вимоги, щодо вручення уповноваженому представнику позивача направлення на перевірку та спірного наказу. Факт пред'явлення службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, позивачем належними доказами не спростовується та не оспорюється.

Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що виїзна перевірка платника податків здійснюється за місцезнаходженням такого платника на підставі відповідного наказу за умови пред'явлення/надіслання платнику направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При цьому платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Враховуючи факт допущення позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, у спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки у відповідності до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Крім того аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.04.2018 року.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Медіатрейдінг» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Медіатрейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування наказу № 7971 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О.О. Беспалов

Суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 26.04.2018 р.)