Постанова № 73633789, 26.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7805/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача - Новохацької Н.Ф.,

представника позивача - Шкред А.О.,

представника відповідача - Кравченка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року (дата виготовлення повного тексту рішення невідома) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001061201 від 19.01.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

На вказане судове рішення позивачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування названого рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем безпідставно спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штраф за затримку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки грошове зобов'язання на час визначення розміру штрафу не було узгодженим.

До Київського апеляційного адміністративного суду 02.04.2018 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що судом першої інстанції винесено обґрунтоване рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин по справі та з врахуванням норм чинного законодавства та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ "Ваніла Скай" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року - без змін.

У судовому засіданні 26 квітня 2018 року представники позивача апеляційну скаргу підтримали. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено перевірку своєчасності сплати (перерахування) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивачем

За результатами проведення перевірки, складено Акт від 15.12.2016 №7150/26-54-12-01-11, яким встановлено несплату позивачем самостійно визначено грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у встановлені Податковим кодексом України строки.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 19.01.2017 винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001061201, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1148, 1117, 1086, 1057, 484, 442, 417, 391, 350, 330, 329, 300, 263, 235, 204, 172, 139, 111, 85, 56 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 79 079,00 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у розмірі 15 815,80 грн.;

- №0001071201, яким за затримку на 19 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 725,00 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у розмірі 172,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ГУ ДФС у м.Києві від 22.03.2017 року №110/261510-01-35 про результати розгляду первинних скарг скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві від 19.01.2017 року №0001071201, №0001061201, а скаргу позивача від 08.02.2017 року №6 (вх. від 09.02.2017 року №4757/10) частково задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся 31.03.2017 року до ДФС України зі скаргою від 29.03.2017 року вих. №11 на податкове повідомлення-рішення від № 0001061201.

ДФС України 24.05.2017 року прийняла рішення №11072/6/99-99-11-03-01-25, яким залишила податкове повідомлення-рішення №0001061201 без змін, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19.01.2017 №0001061201 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому воно не підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач вказує на те, що відповідачем було проведено камеральну перевірку правил сплати (перерахування) податку на додану вартість позивача, якою було встановлено несвоєчасну сплату суму узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 №0000142270, №0000132270 із затримкою сплати більше 30 календарних днів на загальну суму 79 079,00 грн.

Разом з тим, на вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до контролюючого органу, але рішення по ній прийнято не було, відтак така скарга є задоволеною на користь платника податків та податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000142270, №0000132270 є такими, що не підлягають сплаті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами розгляду скарг позивача до Міністерства доходів і зборів України, прийнято рішення від 04.06.2013 №4223/6/9-99-10-01-15, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 року №0000142270 та №0000132270. Вказане рішення направлено платнику податків, про що свідчать наявні в матеріалах справи копія поштового конверту про направлення рекомендованого поштового відправлення та копія переліку 424 поштових відправлень ДПА України від 04.06.2013 року, однак повернулося на адресу контролюючого органу без вручення адресату, з незалежним від податкового органу причин. Вказане спростовує доводи позивача про неузгодженість податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270.

Однак, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пункту 56.8 статті 56 наведеного Кодексу контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до пункту 56.9 цієї ж статті керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження (абзац 2 підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270, позивач 20.05.2013 подав скаргу до Держаної податкової служби України.

Проте, вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги у встановлений Податковим кодексом України строк позивач не отримав.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що рішення від 04.06.2013 №4223/6/9-99-10-01-15, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270 направлено платнику податків у встановлений Податковим кодексом України строк, з огляду на наступне.

На підтвердження направлення рішення про результати розгляду скарги на адресу позивача, відповідачем надано копію поштового конверту про направлення рекомендованого поштового відправлення та копію переліку 424 поштових відправлень ДПА України від 04.06.2013.

Разом з тим, з вказаного поштового конверту не вбачається, що саме це рішення було направлено на адресу підприємства. Крім того, на доданій до листа копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.63) містить штамп відділення поштового зв'язку, датованого 2012 роком, в той час як рішення на скаргу датоване 04.06.2013. Також, на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення не міститься жодного штампу відділення поштового зв'язку, а штамп датований 10.06.2013 міститься не на повідомленні, а на чистому аркуші, в зв'язку з чим неможливо встановити чи цей штамп знаходився на конверті, в якому надсилалось рекомендоване відправлення позивачу. Крім того, повідомлення про вручення поштового відправлення не містить причин його повернення.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до листа ДФС України вбачається, що рекомендований лист з рішенням відправлено позивачу 04.06.2013 та повернувся до контролюючого органу 10.06.2013, тобто через 6 днів (а.с.59).

Разом з тим, відповідно до п.116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Оригіналу вказаного поштового конверту про направлення відповідачем рекомендованого поштового відправлення ТОВ «Ваніла Скай» податковим органом суду не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Державною фіскальною службою України було допущено бездіяльність, яка полягає у не направленні позивачу вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги у встановлений Податковим кодексом України строк.

Отже, скарга на податкові повідомлення-рішення від 14.02.2013 №0000142270 та №0000132270 вважається повністю задоволеною та вказані податкові повідомлення-рішення вважається скасованими.

Щодо податкового зобов'язання, самостійно визначеного позивачем в поданій декларації з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Ваніла Скай" надано до суду першої інстанції платіжні доручення, які підтверджують сплату вказаного зобов'язання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що податковим органом протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення №0001061201 від 19.01.2017 за несвоєчасну сплату суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013, які не були узгодженими, а тому оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 06.06.2017 № 188 (а.с.3) та за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 16.02.2018 № 454 (т. 1, а.с.125). Оригінали цих платіжних доручень містяться у матеріалах справи.

Враховуючи що адміністративний позов є обґрунтованим, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнування на утримання Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь ТОВ "Ваніла Скай" документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Суд першої інстанції залишив наведене поза увагою та прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2018 року - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві №0001061201 від 19.01.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваніла Скай" (ЄДРПОУ 37035934) понесені витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень відповідно до платіжного доручення від 06.06.2017 № 188 та судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні відповідно до платіжного доручення від 16.02.2018 № 454.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 26 квітня 2018 року.