Постанова № 73633764, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3669/16 Головуючий у І інстанції - Власенкова О.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд: зобов'язати Київську міську раду винести та розглянути на засіданні найближчої сесії клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в адміністративних межах м.Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, та прийняти рішення про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що находиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати дії Київської міської державної адміністрації щодо безоплатного надання земельної ділянки ОСОБА_1 протиправними. Свої вимоги обґрунтовує тим, що за наслідком розгляду Київською міською радою клопотання позивача про безоплатне виділення земельної ділянки рішення прийнято з порушенням процедури розгляду такого клопотання.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, судове рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини в справі.

Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є приватним підприємцем та здійснює свою господарську діяльність з реалізації продуктів харчування на торгівельному майданчику "Феофаніївський", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

28 грудня 2015 року позивач звернувся до відповідача - Кивської міської ради з клопотанням про передачу земельної ділянки у приватну власність (а.с. 7), в якому просив прийняти рішення про безоплатну передачу у власність земельної ділянки розміром 0,10 га з метою будівництва господарських будівель і споруд для здійснення торгівельної діяльності за вищевказаною адресою; прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Листом Департамента земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2016 року за вих. №057021-08/П-12917-1424, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 8), повідомлено позивача, що за дорученням Київської міської ради від 28.12.2015 №08/П-12917 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто зазначене клопотання. Рішеннями Київської міської ради від 27.11.2003 №230/1104, від 23.04.2009 №345/1401 та висновком постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування від 28.07.2015 №057/13619 земельні ділянки за вказаною адресою надано в оренду приватній фірмі "ЧВМ" на п'ять років для будівництва та обслуговування торговельного майданчика "Феофаніївський" (договір про поновлення договору оренди земельних ділянок від 13.01.2016 №00780). Враховуючи викладене, позивача проінформовано про неможливість розглянути порушене питання по суті.

Вважаючи такі дії та рішення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин дев'ятої та десятої ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені правові норми вказують, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, мають право реалізувати таке право шляхом подання клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, за результатами розгляду яких відповідні уповноважені органи приймають одне із рішень - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у наданні дозволу.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що у межах спірних правовідносин Київська міська рада зобов'язана була розглянути клопотання позивача і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні.

Земельний кодекс України або інші закони не передбачають права Київської міської ради делегувати свої повноваження по розпорядженню земельними ділянками іншим органам, у тому числі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або приймати інші акти, ніж у формі рішень; в іншому випадку такі дії ради кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи про відмову в його наданні.

Правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13.

Доказів, які б свідчили про розгляд клопотання ОСОБА_1 саме Київської міською радою та прийняття нею відповідного рішенння, у справі не міститься, а відповідачами до суду не надано.

При цьому, відповідно до пп. 3.11 п. 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з частиною третьою ст. 6 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, Департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також висновку Департаменту містобудування та архітектури щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації та щодо наявних містобудівних умов і обмежень, який надається у випадках, передбачених цим Порядком, розробляє проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою із зазначенням орієнтовного розміру та меж земельної ділянки (або проект рішення про відмову у наданні такого дозволу), який розглядається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строк, встановлений законодавством.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, та з огляду на відсутність доказів прийняття відповідачем - Київською міською радою відповідного рішення за клопотанням позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині та необхідність зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25 грудня 2015 року про надання безоплатно у властість земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що знаходиться по АДРЕСА_1, та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення згідно з частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача - Київської міської ради прийняти рішення про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 колегія суддів зазначає таке.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, виходячи з положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

З огляду на викладене, завдання, покладені на Київську міську раду, в тому числі щодо прийняття рішень про надання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, є його виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необгрунтованість адміністративного позову в частині позовних вимог про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що находиться за адресою: АДРЕСА_1, та відсутність в цій частині підстав для його задоволення.

Щодо адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання дій Київської міської державної адміністрації щодо безоплатного надання земельної ділянки ОСОБА_1 протиправними, колегія суддів зазначає, що вказана позовна вимога є необгрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки спірні правовідносини виникли саме між позивачем, Київською міською радою та Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У той же час, Київська міська державна адміністрація не є учасником цих спірних правовідносин, оскільки безпосередньо не наділена повноваженнями щодо розгляду клопотань про надання у власність земельних ділянок та її діями не порушувалось прав та інтересів позивача.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25 грудня 2015 року про надання безоплатно у властість земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що знаходиться по АДРЕСА_1, та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення згідно з частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

Г.В. Земляна

Повний текст складено 24.04.2018 року.