Постанова № 73633545, 25.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 359/9484/17 Суддя (судді) першої інстанції: Журавський В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Мельничука В.П.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2018 року

у справі № 359/9484/17

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в якому просив:

-визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільськосу районі Київської області у призначені ОСОБА_3 пенсії за віком, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

-зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі Київської області призначити ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 4 роки, як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України із 10.04.2017 року.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою також просив визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільського об'єднаного УПФ України Київської області № 2425 від 13 вересня 2017 року про відмову у призначенні йому пенсії.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського об'єднаного УПФ України Київської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року № 10, згідно п. б ст. 13 Закону України ``Про пенсійне забезпечення ``.

На момент звернення з заявою про призначення пенсії ОСОБА_3 виповнилось 56 років, що підтверджується копією паспорта громадянина України, виданого на його ім`я.

З копії трудової книжки, виданої на ім`я позивача, встановлено, що загальний трудовий стаж ОСОБА_3 складає 37 років 8 місяців 8 днів. (а.с. 16).

Рішенням №2425 від 13 вересня 2017 року Бориспільське об'єднане УПФ України Київської області відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_3 та зазначило, що позивач набуде право на призначення пенсії за віком при досягненні 60 років (а.с. 16).

Не погоджуючись із діями відповідача, ОСОБА_3 звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставина справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно в період роботи з 17 вересня 2001 року по 01 квітня 2013 року працював на посаді майстра ВАТ ``Спеціалізована пересувна механічна колона № 241 ``, правонаступником якого є ПрАТ ``СПМК -241 ``. Вказана обставина підтверджується відомостями трудової книжки.

Постановою від 11 березня 1994 року № 162 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено , що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 01 січня 1992 року.

Враховуючи період роботи позивача починаючи з 17 вересня 2001 року, застосуванню підлягають Список № 2, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 1991 року № 10.

Відповідно до вказаної постанови посада майстра будівельних і монтажних робіт відноситься до робіт із шкідливими умовами праці Списку 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Щодо доводів представника відповідача з приводу того, що в трудовій книжці ОСОБА_3 відсутні записи про проведення атестації робочих місць, а тому зарахування спірного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є неможливим, суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до положення ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно записів в трудовій книжці позивача (а.с.13), а також наказів ВАТ Спеціалізована пересувна механізована колона №241 від 23 грудня 1995 року №90 (а.с.20-21), наказу від 23 січня 2001 року №25, наказу від 12 березня 2003 року №25 (24-25), наказу від 20 листопада 2008 року (а.с.27-29) проведено атестацію робочих місць з шкідливими умовами праці та посаду майстра будівельних і монтажних робіт віднесено до робіт, яка дає право на пільгову пенсію за Списком №2, а також дає право на додаткову відпустку, доплату за шкідливі умови праці, спецодяг та миючі засоби, молоко.

Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звертався до трудового архіву виконавчого комітету Бориспільської міської ради, а також до голови правління ПрАТ СПМК №241 Бойка А.П. з приводу надання підтвердження його трудового стажу та нарахування заробітної плати на підприємстві ВАТ СПМК 241. Проте, вказані довідки не отримав, оскільки документи з особового складу (накази про прийом на роботу, переведення, звільнення, сумісництво працівників та особові рахунки) на зберігання до трудового архіву виконавчого комітету Бориспільської міської ради не передавались. В той час, як в ПрАТ «СПМК №241» вказані документи в розпорядженні також не перебувають (а.с.17,18).

Разом з тим, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що, дійсно, позивач працював в ВАТ СПМК №241, починаючи з 2001 року та був його підлеглим по роботі. ОСОБА_3 працював майстром, в той час як свідок був головним інженером. Свідок підтвердив ту обставину, що періодично на підприємстві проводилась атестація робочих місць та посада ОСОБА_3 підпадала під атестацію. ОСОБА_3 працював за Списком №2 з повним робочим днем.

Відповідно до положення ч.1 та ч.2 ст.72, ч.1 ст.91 КАС України показання свідка - є джерелом доказів, тобто фактичними даними, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Показання свідка - це один із засобів доказування в адміністративному процесі, з якого суд одержує відомості про обставини справи.

Зважаючи на це, суд звертає увагу, що жодний з документів, наданих сторонами та залучених до справи, не містить відомостей про те, що позивач у період з 17 вересня 2001 року по 01 квітня 2013 року працював на посаді майстра будівельних та монтажних робіт неповний робочий день.

Тому, доводи представника відповідача стосовного відсутності у позивача права на зарахування вказаного періоду роботи до пільгового стаду є безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 330, 331 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Мельничук В.П.

Повний текст постанови виготовлений 26 квітня 2018 року