Постанова № 73633535, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа № 805/182/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання – Борисові А.А., за участю представника відповідача – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/182/17-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07 грудня 2016 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 про нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов’язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 1732,68 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірні рішення податкового органу.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги податковий орган зазначає, що камеральною перевіркою встановлено порушення ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод» норм пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати сум узгоджених податкових зобов’язань по орендній платі з юридичних осіб за 2016 рік, у результаті чого було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Апелянт також наголошує, що нормами Кодексу не передбачено пільг зі сплати орендної плати за землю. Тому до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до матеріалів справи Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» (далі – позивач, товариство, ПАТ «КВЗ») як платник податків перебуває на обліку Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – відповідач, податковий орган, Мар’їнська ОДПІ).

Посадовими особами Мар’їнської ОДПІ проведено камеральну перевірку товариства з питання своєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати за 2016 рік, про що складено акт від 25 листопада 2016 року № 1453/12-0/00191744.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов’язань з орендної плати за вказаний період протягом передбачених законодавством строків.

На підставі цього акту перевірки відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2016 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штраф у сумі 1162,53 грн за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 10%, та № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у сумі 570,15 грн за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 20%.

Вважаючи, що наведені рішення прийнято Мар’їнською ОДПІ всупереч нормам податкового законодавства, ПАТ «КВЗ» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 08 червня 2016 року.

На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції:

- стаття 6: звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

- стаття 7: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону;

- частина 4 статті 4: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Наведені переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014. Відповідно до цього розпорядження м. Красногорівка Мар'їнського району Донецької області зазначено в Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Отже, пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у місті Красногорівка Донецької області, розповсюджується на ПАТ «КВЗ» на підставі норми Закону № 1669-VII. Тому виконання додаткових умов, як то отримання сертифікату Торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), від суб’єктів господарювання не вимагається.

Посилання апелянта щодо відсутності податкових пільг зі сплати орендної плати з фізичних осіб спростовуються колегією суддів з огляду на те, що Перехідними положеннями Закону № 1669-VII, у чинній у спірний період редакції, визначено дію законів та інших нормативно-правових актів України, у тому числі ПК України, у частині, що не суперечить цьому Закону. Отже регламентована цим Законом податкова пільга діє незалежно від наявності відповідної норми в Податковому кодексі України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджує викладений в оскаржуваній постанові висновок щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», шляхом скасування податкових повідомлень-рішень Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій областівід 07 грудня 2016 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 про нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати грошового зобов’язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 1732,68 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/182/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 грудня 2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/182/17-а – залишити без змін.

Поновити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/182/17-а.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 квітня 2018 року. Повний текст постанови складений 26 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3