Ухвала суду № 73633404, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 квітня 2018 року справа №805/4818/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/4818/17-а (суддя І інстанції Аляб’в І.Г.) за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №805/4818/17-а з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року.

Апеляційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч. 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Однак, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

За приписами пункту 3.2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на день подання позовної заяви), за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1600,00 грн.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу не майнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із позовом про визнання протиправною бездіяльність ДФС України щодо не збільшення загальної суми поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку на 2 000 000 грн відповідно до договору від 15 грудня 2015 року № 5/375/16 «Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04 червня 2015 року № 375»; визнання протиправною бездіяльність ДФС України щодо не збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ ОКП «Донецьктеплокомуненерго» загальної суми податку за отриманими податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в реєстрі, на розмір, що дорівнює 7 379 956,61 грн; визнання протиправною бездіяльність ДФС України щодо не збільшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 9 379 956,61 грн; зобов’язання ДФС України зарахувати шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ ОКП «Донецьктеплокомуненерго» загальної суми поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку на 2 000 000 грн відповідно до договору від 15 грудня 2015 року № 5/375/16 «Про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04 червня 2015 року № 375»; зобов’язання ДФС України зарахувати шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ ОКП «Донецьктеплокомуненерго» загальної суми податку за отриманими податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в реєстрі, на розмір, що дорівнює 7 379 956,61 грн; зобов’язання ДФС України зарахувати шляхом збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ ОКП «Донецьктеплокомуненерго» суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на 9 379 956,61 грн.

Таким чином при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 14 400,00 грн. (1600,00 грн.*6*150%), як за 6 вимог не майнового характеру.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області; код банку отримувача 834016; ОКПО 37944338; розрахунковий рахунок: 31211206781059; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір.

Разом з апеляційною скаргою апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Ознайомившись із заявленим клопотанням Державної фіскальної служби України, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Суд вважає, що апелянтом не доведено наявність обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, а тому суд відмовляє в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами ч. 2 ст. 169 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/4818/17-а підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній фіскальній службі України у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №805/4818/17-а - залишити без руху.

3. Встановити Державній фіскальній службі України строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

4. Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

5. Роз’яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

6. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

7. Ухвала складена та підписана “25” квітня 2018 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1