Постанова № 73633136, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа №235/236/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноарміського міськрайонного суду Донецької області (суддя – Величко О.В.) від 23 березня 2018 року (повний текст рішення складений 30 березня 2018 року в м.Красноармійськ) у справі №235/236/18 за позовом ОСОБА_2 до інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві ОСОБА_3, третя особа – Департамент патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві ОСОБА_3 про скасування постанови від 08.01.2018 року №737614 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2018 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Департамент патрульної поліції.

Рішенням Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що відповідачем не доведено вчинення порушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП. Позивач вважає, що відповідач належним чином не підтвердив, що символи номерного знаку автомобіля неможливо було чітко визначити з відстані двадцяти метрів. Підставою для складання постанови стало виключно суб’єктивне прийняття відповідачем стану номерних знаків автомобіля. На місці складання постанови не було ані понятих, ані свідків, які б могли підтвердити те, що номерні знаки автомобіля були забруднені. Позивач також зазначив, що при визначені рівня забрудненості номерних знаків автомобіля відповідач керувався лише власними органами зору, однак невідомо, який рівень стану здоров’я органів зору у відповідача. Крім того, судом першої інстанції було порушено положення ст.271 КАС України – проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, несвоєчасно надіслано судове рішення.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою серії АР №737614 від 23.11.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.122 КУпАП, на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

Наведена постанова була винесена відповідачем внаслідок встановленого порушення позивачем вимог п. 2.9 в) ПДР України, а саме: керуючи т.з. «Suzuki Grand Vitara» д.н.НОМЕР_1 08.01.2018 року о 09 год. 15 хв. в м.Київ бул.ОСОБА_4, 23 здійснив рух з забрудненим державним заднім номерним знаком, що не давало змоги чітко визначити символи на знаку з 20 метрів, чим порушив п. 2.9. в) Правил дорожнього руху.

Частиною 6 статті 121 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, у вигляді накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

За приписами статті 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853,затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП). Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КпАП України, відповідачем надано відеозапис з бодікамери інспектора.

Судом апеляційної інстанції був оглянутий наведений відеозапис. Однак, якість зображення не дозволяє встановити ступень забруднення номерного знаку. Крім того, відеозапис не дозволяє і визначити відстань, з якої неможливо ідентифікувати символи номерного знаку.

Як вбачається з відеозапису, під час складання спірної постанови позивач заперечував вчинення ним порушення вимог ПДР України.

Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КпАП України, відповідачем не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КпАП України, не підтверджено належними доказами.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач в межах даної справи не довів правомірності прийняття спірного рішення, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню .

Згідно вимог частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового рішення про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2018 року у справі №235/236/18 – задовольнити.

Рішення Красноарміського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2018 року у справі №235/236/18 – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора Управління патрульної поліції в м.Києві ОСОБА_3, третя особа – Департамент патрульної поліції про скасування постанови від 08.01.2018 року №737614 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 08.01.2018 року №737614 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Г.Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

ОСОБА_1