Рішення № 73632498, 24.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6092/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Андрухіва В.В.

за участю секретаря судового засідання Рижук В.І.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреностями)

представника відповідача - ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2017 року №0040401408, №0040431408, №0040441408, №0109951307, №0040411408.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 27.09.2017 року по 17.10.2017 року на підставі направлень, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області та відповідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка TOB «ТД УКРКАВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року. 24.10.2017 року за результатом планової виїзної перевірки TOB «ТД УКРКАВА» було складено акт №000607/15-32-14-08/40327620. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті оскаржувані повідомлення-рішення від 07.11.2017 року, а саме: №0040401408, №0040431408, №0040441408, №0109951307, №0040411408.

Позивач зазначив, що здійснив реєстрацію податкових накладних з незначною затримкою, але така затримка була викликана технічною неможливістю провести реєстрацію (несправність технічного обладнання та відсутність напруги в мережі). Позивач вказав, що не мав технічної можливості зареєструвати вчасно податкові накладні № 221 та № 237, про які відповідач зазначає у своєму акті перевірки. Тому рішення відповідача №0040441408 від 07.11.2017 року, яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних позивач вважає обґрунтованим.

Також позивач зазначив, що 15 квітня 2016 року ТОВ «УКРКАВА» та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА» уклали Договір №15-4. Предметом договору є те, що TOB «УКРКАВА» протягом терміну дії договору, на вимогу TOB «ТД УКРКАВА», яка оформлюється у встановленому договором порядку, у встановлені договором терміни, зобов'язується передати у його (TOB «ТД УКРКАВА») власність каву різного ступеню та засобу обробки згідно Додатку №1 «Специфікація», в такому асортименті та кількості, як TOB «ТД УКРКАВА» це зазначає у замовленні, а в момент отримання товару, повторно це зазначається у відповідних видаткових накладних, які складаються по факту кожного окремого випадку виконання договору. Відповідно до Додатку №1 «Специфікація» зазначаються наступна інформація щодо товару, який поставляється за договором: штрих-код / ідентифікатор товару; повне найменування товару; вага товару; тип упаковки товару; кількість товару; вага товару; термін зберігання товару; дистриб'юційна ціна товару. Позивач вказав, що сторони погодили, що для зручності в роботі може використовуватися будь-яка з вказаних назв товару, таким чином, сторони погодили, що кава натуральна порошкоподібна Classimo може поставлятися і за іншою (погодженою сторонами договору) виробничою/комерційною назвою, а саме: кава натуральна розчинна порошкоподібна міцна та/або кава натуральна розчинна порошкоподібна. Позивач зазначив, що товар, що продавався ним в подальшому під назвами «Кава натуральна розчинна порошкоподібна Classimo/20кг» або «Кава натуральна розчинна порошкоподібна Міцна/20кг» або «Кава натуральна розчинна порошкоподібна/20кг» є товаром, що був придбаний позивачем під назвою «Кава натуральна розчинна порошкоподібна Classimo/20 кг». Використання Позивачем різних назв для такого товару при його подальшому продажу обумовлено безпосередньо в додатку №1 до договору.

Позивач вважав, що вказуючи при подальшому продажу придбаного товару одну із зазначених в специфікації найменувань (назв) такого товару в первинних документах, як то видаткова накладна, та при реєстрації податкових накладних з назвою, що відповідала видатковим накладним, позивач не вчиняв жодного порушення, вказаного відповідачем в акті перевірки. Позивач використовував придбаний товар в ПДВ-оподатковуваних операціях шляхом його подальшого продажу покупцям позивача під назвами, передбаченими додатком №1 до договору. Як зазначив позивач, позбавлення позивача права на податковий кредит та невизнання відповідачем права позивача на податкові витрати у зв'язку з використанням придбаного ним товару в ПДВ-оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача, суперечить ст.ст. 134 та 198 Податкового кодексу України, які передбачають безумовне право позивача на податкові витрати та податковий кредит за таких обставин. Виходячи з викладеного, позивач вважав протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача по податку на прибуток та ПДВ №0040401408, №0040431408, №0040411408, які ґрунтуються на нібито невідповідності придбаного та реалізованого позивачем товару.

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 року №0109951307 про застосування штрафу 510 грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника у вигляді заробітної плати, позивач посилався на те, що помилка в ідентифікаційному номері фізичної особи, якій виплачено доход, не призвела до недоотримання бюджетом податку, і підстави для застосування штрафу до позивача, передбаченого п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, відсутні.

Ухвалою від 27.11.2017 року було відкрито провадження по вищезазначеній справі з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2017 року.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року за клопотанням представника позивача, на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року) було зупинено провадження у справі до 22.01.2018 року у зв’язку з необхідністю офіційного з’ясування обставин справи, дотримання принципу змагальності сторін, надання відповідачу додаткового часу на подання заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 року №2147-VIII.

Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на зазначене, ухвалою суду від 19.02.2018 року поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Під час судового розгляду представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, 12.03.2018 року до суду через канцелярію надав відзив на позов, проте у зв’язку з тим, що відзив був поданий не у встановлений ухвалою від 19.02.2018 року строк, прокольною ухвалою 21.03.2018 року суд повернув відзив відповідачу на підставі ч.6 ст.162 КАС України.

Заслухавши вступне слово представників позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” зареєстроване 09.03.2016 року за №1 554 102 0000 003706 (а.с. 88-93).

Основним видом економічної діяльності ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” є: «Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами» (код КВЕД 46.37).

Судом встановлено, що на підставі направлень від 20.09.2017 року №6379/14-08, №6380/14-08, №6375/14-08, №6377/14-08, №6378/14-08, 6381/14-08, 6376/14-08, виданих ГУ ДФС в Одеській області, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, наказу №4075 від 06.09.2017 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 24 жовтня 2017 року №000607/15-32-14-08/40327620 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА”, код ЄДРПОУ 40327620, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 09.03.2016 року по 30.06.2017 року" (а.с. 11-32).

Відповідно до висновку акту, встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства:

1) п.п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3098 грн., у т.ч. за 1 кв. 2017 рік - 3098 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток (збитки) станом на 30.06.2017 року на 1269230 грн.;

2) п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), абз.5 п.4 ст. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ 28.01.2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 257288 грн., у т.ч. в червні 2016 року - 27684 грн., в січні 2017 року - 51724 грн., в лютому 2017 року - 108040 грн., в березні 2017 року - 60465 грн., в квітні 2017 року - 9372 грн.;

3) п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), зареєстровані в ЄРПН податкові накладні з порушенням термінів їх реєстрації на суму ПДВ 3222,61 грн.;

4) ст.51, п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, у результаті чого відбулось неповідомлення за встановленою формою відомостей про доходи громадян за перевіряємий період.

На підставі зазначеного акту від 24 жовтня 2017 року №000607/15-32-14-08/40327620, ГУ ДФС в Одеській області 07.11.2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0109951307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн. за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати" (а.с. 81);

- №0040401408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем “Податок на прибуток приватних підприємств” на 3873 грн., з яких 3098 грн. за податковими зобов’язаннями та 775 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 83);

- №0040441408, згідно з яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 3222,61 грн., застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 644,52 грн. (а.с. 84);

- №0040431408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем “Податок на додану вартість” на 304795 грн., з яких 257288 грн. за податковими зобов’язаннями та 47507 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 85);

- №0040411408 про зменшення суми від'ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1269230 грн. (сума завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток); звітний період, за який подано декларацію - березень 2017 року (а.с. 86).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів п.44.1 та п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначалося судом вище, згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов’язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Судом встановлено, що 15.04.2016 року між ТОВ "УКРКАВА" (Постачальник) та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА" (Покупець) укладено договір №15-4 (а.с. 50-53).

Відповідно до предмету даного договору, Постачальник протягом терміну дії цього Договору, на вимогу Покупця, яка оформлюється у встановленому Договором порядку, у встановлені Договором терміни, зобов’язується передати у його (Покупця) власність каву різного ступеню та засобу обробки згідно Додатку №1 "Специфікація", в такому асортименті та кількості, як Покупець це зазначає у замовленні, а в момент отримання Товару, повторно це зазначається у відповідних видаткових накладних, які складаються по факту кожного окремого випадку виконання цього Договору. Кожна окрема та всі разом замовлення/заявки Покупця та видаткові та інші накладні, що будуть складатись протягом дії цього Договору є/будуть його невід'ємною/-ними частиною/-ами, відповідно до яких Покупець зобов’язується сплачувати Постачальнику вартість зазначеного Товару та приймати сплачений Товар від Постачальника, в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.3.1 цього Договору, ціна Товару визначається відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка надається постачальником покупцю в момент узгодження його письмового замовлення на поставку Товару та зазначається у відповідних видаткових накладних.

В додатку №1 "Специфікація" до договору від 15.04.2016 року №15-4 зазначається наступна інформація щодо Товару, який поставляється за Договором, а саме: штрих код / ідентифікатор Товару; повне найменування Товару; вага Товару; тип упаковки Товару; кількість Товару; вага Товару; термін зберігання Товару; дістріб'юційна ціна Товару (а.с. 54-59).

Також як вбачається з "Специфікацій", відповідно до штрих-коду/ідентифікатора та найменування Товару, в частині Товару за яким відповідач донарахував позивачу податкові зобов'язання (Кава натуральна розчинна порошкоподібна Classimo/20 кг), та розшифровки посилання (*), зазначена інформація про те, що сторони погодили, що для зручності в роботі може використовуватися будь-яка з вказаних назв товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Сторони погодили, що «кава натуральна порошкоподібна Classimo» може поставлятися і за іншою (погодженою сторонами Договору) виробничою/комерційною назвою, а саме: "кава натуральна розчинна порошкоподібна Міцна" та/або "кава натуральна розчинна порошкоподібна", про що свідчить Додаток № 1 до Договору 15-4 від 15.04.2016 року.

Суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що вказуючи при подальшому продажу придбаного товару одну із зазначених в специфікації найменувань (назв) такого товару в первинних документах, як то видаткова накладна, та при реєстрації податкових накладних з назвою, що відповідала видатковим накладним, позивач не вчиняв жодного порушення, вказаного відповідачем в акті перевірки. Позивач використовував придбаний товар в ПДВ-оподатковуваних операціях шляхом його подальшого продажу покупцям позивача під назвами, передбаченими додатком №1 до договору. Позбавлення позивача права на податковий кредит та невизнання відповідачем права позивача на податкові витрати у зв'язку з використанням придбаного ним товару в ПДВ-оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача, суперечить ст.ст. 134 та 198 Податкового кодексу України, які передбачають безумовне право позивача на податкові витрати та податковий кредит за таких обставин.

Крім того, судом встановлено, що право використання позивачем однієї із вказаних назв (найменування) товару передбачено внутрішньою обліковою політикою позивача, яка закріплена наказом №01/06/2016 від 01 червня 2016 року "Про облікову політику підприємства і організацію бухгалтерського обліку на підприємстві", яким затверджено порядок ведення обліку товарних запасів підприємства (а.с. 105-109).

Так, відповідно до п.3.2.1 вказаного наказу зазначено, що одиницею запасів вважати кожну назву, однорідну групу, вид цінностей. Аналітичний облік запасів, які мають ознаки однорідних й ідентичних, але найменування яких відрізняється, ведеться в розрізі однорідних груп, що наведені в додатку до наказу у вигляді таблиці. Під однорідними групами слід розуміти товари, які не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм бути комерційно взаємозамінними. Відображення у первинних документах запасів (товарів), що належать до однієї групи допускається назвою, що визначається згідно договірних умов.

На підтвердження відсутності будь-яких порушень податкового законодавства позивачем надано копії податкових накладних, які реєструвалися позивачем за результатами проведення відвантаження товару своїм покупцям. Також позивачем надано копії видаткових накладних та квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПП (а.с. 61-80, 111-117, 134-151), та додатково на вимогу суду позивач надав оборотно-сальдові відомості по рахунку 2811 та картки рахунку 2811 за спірні періоди, що підтверджують повну реалізацію покупцям товару, придбаного у ТОВ «Укркава».

З огляду на зазначене, податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2017 року №0040401408, від 07 листопада 2017 року № НОМЕР_1, від 07 листопада 2017 року №0040411408 грунтуються на помилкових висновках акта перевірки від 24.10.2017 року, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Як вбачається з акту перевірки позивача, вибірковою перевіркою дотримання юридичною особою встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено неповідомлення за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Відповідно до ст.51 Податкового кодексу України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків. У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.

Згідно п.п."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Відповідно до абз.1 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

В акті перевірки вказано, що зазначене вище порушення не дає змогу ідентифікувати громадян, на користь яких за перевіряємий період був сплачений дохід.

Доказів на спростування зазначеного порушення, встановленого відповідачем, позивачем надано не було.

При цьому позивач підтвердив суду, що дійсно ним у податковому розрахунку по формі №1ДФ за 1 кв. 2017 року та 2 кв. 2017 року було вказано неправильні р.н.о.к.п.п., яким було сплачено доход.

Ця помилка не дала змогу контролюючому органу ідентифікувати громадян, яким підприємством сплачено доход, тобто призвела до зміни платника податку, а це є підставою для накладення штрафу за п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відсутність недоплати податку до бюджету не є достатньою підставою для незастосування штрафу за п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, оскільки мала місце зміна платника податку внаслідок допущеної посилки, що є самостійною підставою для застосування штрафу за вищевказаною нормою (п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України).

Тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0109951307 є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, і в його скасуванні належить відмовити.

Також перевіркою було встановлено, що в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України складені ТОВ "ТД УКРКАВА" податкові накладні зареєстровані в ЄРПН з порушенням термінів їх реєстрації на суму ПДВ 3222,61 грн., а саме: податкова накладна №221 від 14.09.2016 року була зареєстрована 20.10.2016 року з затримкою 21 день, податкова накладна №237 від 30.12.2016 року була зареєстрована 02.02.2017 року з затримкою 19 днів.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов’язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що податкові накладні №221 від 14.09.2016 року та №237 від 30.12.2016 року були зареєстровані з порушенням строків для реєстрації податкових накладних у зв’язку з технічними збоями в мережі Інтернет, на підтвердження чого надав лист постачальника телекомунікаційних послуг ТОВ «Глобал-Сіті-Нет» від 18.01.2018 року №23/18.

Податковий кодекс України чітко передбачає строк для реєстрації податкових накладних та встановлює відповідальність за порушення цих строків, і будь-яких поважних причин чи інших обставин, за яких така відповідальність не настає, Податковим кодексом України не передбачено.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.11.2017 року №0040441408 - законне та обґрунтоване, прийняте відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України. Тому в його скасуванні слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.3 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Отже, підлягає поверненню судовий збір в сумі 6230,02 грн. (1,5% від 308668 грн. (3873 грн. + 304795 грн.) + 1600 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.3 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 28-Б/1, код ЄДРПОУ 40327620) – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) від 07 листопада 2017 року №0040401408, від 07 листопада 2017 року № НОМЕР_1, від 07 листопада 2017 року № НОМЕР_2.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 07 листопада 2017 року №0040441408, від 07 листопада 2017 року №0109951307 – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УКРКАВА” (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 28-Б/1, код ЄДРПОУ 40327620) судові витрати у розмірі 6230,02 грн. (шість тисяч двісті тридцять гривень 02 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 квітня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.