Рішення № 73632456, 24.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/654/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Марчук Ю.В.,

за участю сторін: представник позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Дочірнього підприємства “Лидер” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Таїровська, вул. Ак. Вільямса, 93, код ЄДРПОУ 34168990) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними дій, скасування постанови та розрахунку плати за проїзд,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство “Лидер” (далі – Позивач або ДП «Лидер») з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (далі – Відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову Позивач просив про:

визнання протиправними дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо складання довідки про здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2017 року, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.11.2017 року № 0110143 та розрахунку №2 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.11.2017 р. №0153336 та акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №005417 від 28.11.2017 року;

визнання протиправним та скасування розрахунку №2 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.11.2017 р. № 0153336;

визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №020802 від 16.01.2018 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що з наданих Відповідачем чеків зважування від 28.11.2017 р., акта та довідки неможливо встановити на якому пункті - стаціонарному чи пересувному, на яких вагах (з якими можливими чи допустимими похибками), та в якому режимі (в статичному режимі чи в русі) проводилося зважування.

Чеки містять виключно інформацію про реєстраційний номер автомобіля, і не містять інформації про реєстраційний номер напівпричепа.

Вищевказані чеки зважування не підписано ні оператором, що проводив зважування, ні водієм, а тому вони не можуть вважатися допустимим доказом реальної ваги транспортних засобів. Інші докази - Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2017 р. є похідними, оскільки їх складено на підставі даних, зазначених у вищевказаному чеку №228936.

Відповідачем не надано на запит представника Позивача необхідних та допустимих доказів, які б свідчили про правильне виконання ним зважування автомобіля Позивача та визначення його маси разом з напівпричепом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з наданих копій чеків, зважування проводилося не автомобіля з напівпричепом в цілому, а окремо кожної осі і в подальшому сумувалося. Окрім того, враховуючи, що одна з осей автомобіля є здвоєною, а вісь під напівпричепом є строєною, визначення загальної маси автомобіля та напівпричепа шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є неправильним. При такій конструкції для визначення навантаження на здвоєну та строєну осі такі осі повинні зважуватись разом.

Відповідачем не зазначено у наданих ним чеках, актах, довідці та розрахунку на підставі якої методики проведено таке визначення маси автомобіля та навантаження на кожну вісь, що викликає обґрунтований сумнів у науковості та правильності визначення вказаних параметрів, а також унеможливлює його перевірку.

Неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане Відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу Позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили вони періодичну перевірку (метрологічну атестацію) тощо.

Після здійснення контролю водієві Позивача довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю видана не була, у наданій Відповідачем копії довідки відсутня інформація про час проведення контролю, а в пункті 1 не зазначено найменування пункту габаритно-вагового контролю та його тип - стаціонарний чи пересувний. При цьому, зазначено місце розташування пункту: 451 км а-м Київ-Одеса.

Разом з тим, у пункті 7 Акту серії ВН №0153336 від 28.11.2017 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, який було складено одночасно з довідкою, зазначено відстань 489 км, ніби-то, пройдену автомобілем Позивача дорогами загального користування, що не узгоджується із зазначеним вище місцем розташування пункту габаритно-вагового контролю.

Доданий до акту від 28.11.2017 р. №0153336 розрахунок №2 плати за проїзд плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (далі за текстом - Розрахунок) ніким не підписаний, у ньому взагалі відсутні відомості про особу, яка його склала.

Маршрут, який зазначено у Розрахунку: “м. Київ — с. Дачне” не відповідає маршруту, вказаному у пункті 7 Акту серії ВН №0153336, додатком до якого є цей Роз рахунок, де вказано маршрут: “м. Київ — м. Одеса, 489 км”.

При цьому, в Розрахунку зазначено, що пройдена відстань складає 470 км, тоді як в Акті вказано 489 км, а сам пункт габаритно-вагового контролю розташовано на 451 км автомагістралі Київ-Одеса.

Оскільки дії Відповідача при здійсненні зважування транспортного засобу та визначенні навантажень на осі транспортного засобу та його загальної ваги не відповідають вимогам чинного законодавства, а відповідно, і результати вимірювань, не можна вважати правомірними, це свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на здвоєну та строєну осі транспортного засобу та його загальної маси.

За таких обставин відсутні також підстави для застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу.

Крім того, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було проведено без участі представника Позивача, якого не було своєчасно повідомлено про час та дату розгляду справи. Повідомлення-запрошення Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення КУпАП від 02.01.2018 р. №27/1-31-18, в якому Позивачу було запропоновано прибути 16.01.2018 р. для участі у розгляді справи, надійшло Позивачу лише 19.02.2018 року, вже після винесення оскаржуваної постанови, чим Позивача було позбавлено можливості надати свої пояснення та заперечення та скористатися правовою допомогою.

Такі дії Відповідача є порушенням процедури розгляду справ, встановленої пунктом 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України від 8 листопада 2006 р. № 1567, згідно якої справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Ухвалою суду від 21.02.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

12.03.2018 року Позивачем було надано заяву про зміну предмету позову, яку було задоволено в судовому засіданні 20.03.2018 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання.

19.03.2018 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до наказу Укртрансбезпеки №1132 від 23.11.2017р. «Про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Укртрансбезпеки» та згідно з направленням на перевірку від 24.11.2017 №026243 інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на авто-дорозі М05 Одеса-Київ (451км.) була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки MOL, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ДП «Лидер».

Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить Позивачеві, здійснювався на стаціонарному пункті ГВК, який знаходиться на балансі Філії «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Одеський облавтодор» оператором вагового комплексу, який також є працівником зазначеного підприємства.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю спеціалістами управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено довідку від 28.11.2017р. та акт серії ВН №0153336 від 28.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено: фактична маса транспортного засобу - 49,800т. при нормативно допустимому - 40,000т.; навантаження на строєні осі транспортного засобу 30,50 т. при допустимому 22 т.

Як свідчать чеки, зважування транспортного засобу DAF, який перебуває у власності Позивача, здійснювалось двічі: 28.11.2017 о 12:06:31 - фактична маса транспортного засобу становила 49,800т. при нормативно допустимому 40,000т., навантаження на строєні осі транспортного засобу 30,50 т. при допустимому 22 т. та 28.11.2017 о 19:45:44, після часткового розвантаження автомобілю, фактична маса транспортного засобу становила 34,920т., навантаження на строєні осі - 17,940 т.

На підставі акту та довідки працівниками Укртрансбезпеки було складено розрахунок від 28.11.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким ДП «Лидер» нараховано плату за проїзд в розмірі 2620,04 євро за фактично пройдену відстань 470 км.

За результатами вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 49,800т. (нормативно-допустиме 40,000т.) - перевищення склало 9,80т., що у відсотковому відношенні становить 24,50%; навантаження на строєні осі - 30,50 т. (нормативно-допустиме 22,000т.) - перевищення склало 8,50т., що у відсотковому відношенні становить 38,64%.

Відповідачем було виявлено технічну помилку інспекторів щодо визначення у розрахунку відстані перевезення з м. Києва до пункту зважування - 470км.

На сьогоднішній день, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області здійснено перерахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні до акту №0153336 від 28.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Одеській області було складено акт №005417 від 28.11.2017 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень.

Водій транспортного засобу ОСОБА_3 від підпису та отримання вищеперелічених документів відмовився, про що посадовими особами Укртрансбезпеки здійснено відповідні записи в актах №0153336 та №005417 від 28.11.2017.

Постановою від 16.01.2018р. №020802 до ДП «Лидер» було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Запрошення на розгляд справи, призначений на 16.01.2018 року, було направлено ДП «Лидер» 04.01.2018р. за адресою вказаною в ЄДР, і по 19.01.2018р., згідно з долученим Позивачем відстеженням поштового направлення, буди неодноразові спроби його вручення.

Щодо вимог Позивача про визнання дій інспекторів із складання довідки про здійснення ГВК від 13.04.2017 р. та акту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.04.2017р. №0110143 протиправними зазначаємо, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вказані документи не складали.

04.04.2018 року від представника Позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що Відповідачем було здійснено низку порушень при проведенні габаритно-вагового контролю та оформленні його результатів.

В судовому засіданні 19.04.2018 року представник Позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви та відповіді на відзив.

В судовому засіданні 19.04.2018 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Укртрансбезпеки №1132 від 23.11.2017р. «Про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Укртрансбезпеки» та згідно з направленням на перевірку від 24.11.2017 №026243 інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на авто-дорозі М05 Одеса-Київ (451км.) була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки MOL, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать ДП «Лидер».

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю спеціалістами управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено довідку від 28.11.2017р. та акт серії ВН №0153336 від 28.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено: фактична маса транспортного засобу - 49,800т. при нормативно допустимому - 40,000т.; навантаження на строєні осі транспортного засобу 30,50 т. при допустимому 22 т.

Як свідчать чеки, зважування транспортного засобу DAF, який перебуває у власності Позивача, здійснювалось двічі: 28.11.2017 о 12:06:31 - фактична маса транспортного засобу становила 49,800т. при нормативно допустимому 40,000т., навантаження на строєні осі транспортного засобу 30,50 т. при допустимому 22 т. та 28.11.2017 о 19:45:44, після часткового розвантаження автомобілю, фактична маса транспортного засобу становила 34,920т., навантаження на строєні осі - 17,940 т.

За результатами вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 49,800т. (нормативно-допустиме 40,000т.) - перевищення склало 9,80т., що у відсотковому відношенні становить 24,50%; навантаження на строєні осі - 30,50 т. (нормативно-допустиме 22,000т.) - перевищення склало 8,50т., що у відсотковому відношенні становить 38,64%.

На підставі акту та довідки працівниками Укртрансбезпеки було складено розрахунок від 28.11.2017 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким ДП «Лидер» нараховано плату за проїзд в розмірі 2620,04 євро за фактично пройдену відстань 470 км.

За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Одеській області було складено акт №005417 від 28.11.2017 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній дозвіл, що дає право на рух автомобільними дорогами загального користування з перевищенням вагових обмежень.

Постановою від 16.01.2018р. №020802 до ДП «Лидер» було застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Відповідачем було виявлено технічну помилку інспекторів щодо визначення у розрахунку відстані перевезення з м. Києва до пункту зважування - 470км., у зв’язку з чим Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області здійснено перерахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні до акту №0153336 від 28.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якій визначено відстань перевезення - 450км.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.14 зазначеного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч.4 ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт” у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 12, 13 зазначеного порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за № 30).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб (пункт 23 Порядку).

В пункті 24 Порядку встановлено, що після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Судом встановлено, що надані Відповідачем чеки зважування від 28.11.2017 р. не дають можливість ідентифікувати зважувальний засіб (ваги), на якому проводилося зважування, що позбавляє можливості встановити чи проводилася метрологічна атестація такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Чеки зважування не підписано ні оператором, що проводив зважування, ні водієм, а тому вони не можуть вважатися допустимими доказами реальної ваги автомобіля з напівпричепом. Надані чеки містять лише інформацію про реєстраційний номер автомобіля і не містять інформації про реєстраційний номер напівпричепа.

У відзиві зазначено, що Відповідач визнає, що при складанні розрахунку було допущено помилку у визначенні відстані перевезення вантажу з міста Києва до пункту зважування, така відстань складає 450 км, а не 470, як зазначено у розрахунку. У зв'язку з цим Відповідачем було складено новий розрахунок та додано його до відзиву. Проте, чинним законодавством не передбачено можливості наступного внесення змін до вже складеного розрахунку чи здійснення перерахунку раніше здійсненого розрахунку, а отже, такі дії суперечать ч.2 ст.19 Конституції України. Такий розрахунок є додатком до акту, а отже, повинен складатися одночасно з ним і на підставі даних, що містяться в акті. Новий розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування також ж ніким не підписаний і у ньому взагалі відсутні відомості про особу, яка його склала.

Відповідачем не надано допустимих доказів, які б свідчили про правильне виконання ним зважування автомобіля Позивача та визначення його маси разом з напівпричепом у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підтвердження проходження повірки зважувального засобу Відповідач надав не засвідчену копію свідоцтва про повірку ваг електронних для поосного зважування автомобілів 020Т-АЯ №7351. Проте доказів того, що саме ці ваги використовувались для габаритно-вагового контролю транспортних засобів Позивача, Відповідачем не надано. Крім того, зі змісту вказаного свідоцтва вбачається, що зазначені ваги можна використовувати для визначення ваги транспортних засобів з максимальною вагою 40 тонн, тоді як Відповідачем зазначено, що транспортні засоби Позивача мали вагу 49,8 тонн. Тобто, вищезазначені ваги не передбачені для зважування таких транспортних засобів.

Отже, визначення вагових параметрів транспортних засобів Позивача було здійснено з порушенням вищевказаних положень Порядку, а тому усі дії щодо проведення такого зважування та його документального оформлення є протиправними, а отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними.

Оскільки дії Відповідача при здійсненні зважування транспортного засобу та визначенні навантажень на осі транспортного засобу та його загальної ваги не відповідають вимогам чинного законодавства, а відповідно, і результати вимірювань, не можна вважати правильними, це свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на здвоєну та строєну осі транспортного засобу та його загальної маси. Тому висновки Відповідача про про перевищення Позивачем вантажу з перевищенням вагових параметрів є безпідставним та необгрунтованим, а отже, протиправними є дії щодо складання довідки про здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2017 р., акту серії ВН №0153336 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.11.2017 р. та розрахунку №2 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.11.2017 р. №0153336.

Враховуючи, що згідно з пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМ України від 08.11.2006 р. №1567 акт за формою згідно з додатком 3 складається лише у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, дії Відповідача щодо складання акта №005417 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.11.2017 р. також є протиправними.

За таких обставин відсутні також підстави для застосування до Позивача адміністративно-господарського штрафу за результатами розгляду вищевказаного акта.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов’язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 3524 грн.

У зв’язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі по 3524 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства “Лидер” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Таїровська, вул. Ак. Вільямса, 93, код ЄДРПОУ 34168990) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними дій, скасування постанови та розрахунку плати за проїзд – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо складання довідки про здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2017 року, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.11.2017 року № 0110143 та розрахунку №2 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.11.2017 р. №0153336 та акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №005417 від 28.11.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок №2 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 28.11.2017 р. № 0153336.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №020802 від 16.01.2018 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Дочірнього підприємства “Лидер” (65496, Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Таїровська, вул. Ак. Вільямса, 93, код ЄДРПОУ 34168990) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п’ятсот двадцять чотири) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.04.2018 року.

Суддя А.А. Радчук.

.