Рішення № 73632207, 25.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/916/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання рішення протиправним і його скасування та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України /надалі - відповідач/, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат /надалі - Полтавський ОВК, третя особа/ про:

- визнання протиправним та скасування протоколу №52 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року в частині відмови в розгляді документів про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та повернення їх на доопрацювання;

- зобов'язання розглянути питання про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду з 08 квітня 2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з врахуванням пункту "б" статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що в період з травня 1980 року по квітень 1981 року він проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан, де приймав участь у бойових діях. У листопаді 1980 року при виконанні службового завдання він отримав осколкові поранення голови, тулуба та лівої руки, що підтверджується витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України №604 від 05 березня 2014 року. Рішенням Полтавської МСЕК (довідка серії 10ААА № 172621) з 08 квітня 2014 року йому призначена ІІ група інвалідності, пов'язана з пораненням, отриманим під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, а тому у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтями 16 та 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві". З рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, у частині відмови в розгляді його документів про призначення одноразової грошової допомоги та повернення їх на доопрацювання до Полтавського обласного військового комісаріату, оформленим протоколом № 52 від 08 липня 2016 року, не згодний на тій підставі, що прийняття такого рішення чинним законодавством не передбачено, а рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, прийняття якого передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, Міністерством оборони України не приймалось /а.с. 4-11/.

Копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі від 26 березня 2018 року відповідач отримав 03 квітня 2018 року /а.с. 46/, проте правом подання відзиву на позов відповідач не скористався та про причину неподання відзиву на позов суд не повідомив.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, а згідно з частиною 4 статті 159 цього Кодексу - неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи та неподання відповідачем відзиву на позов суд розцінює як визнання позову відповідачем.

Третьою особою надіслані пояснення на позовну заяву, згідно з якими Полтавський обласний військовий комісаріат подав до Міністерства оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, проте Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерства оборони України дійшла висновку про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання через відсутність серед документів документа, який засвідчує причини та обставини поранення або захворювання військовослужбовця. Оскільки про прийняте комісією рішення ОСОБА_1 було повідомлено листом від 29 липня 2016 року № 10/541, то позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України /а.с. 36, 37/.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил СРСР у в/ч пп 71184 з 27 січня 1980 року по 23 червня 1981 року та з 17 березня 1980 року по 23 квітня 1981 року проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан /а.с.24-29, 43/.

Актом судово-медичного дослідження (обстеження) №279 зафіксовано, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_1 виявлені шрами шкіри голови, лівої верхньої кінцівки, тулубу, які є результатом загоєння ран, які по своїй морфологічній характеристиці не вступають в протиріччя з механізмом їх утворення внаслідок вогнепальних поранень та давністю їх утворення в період бойових дій /а.с. 42/.

Витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 05 березня 2014 року № 604 свідчить, що осколкові вогнепальні поранення голови, живота, лівої верхньої кінцівки колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, які у подальшому призвели до розвитку гіпертонічної хвороби ІІ ст; енцефалопатії змішаного генезу з астено-невротичним синдромом; ІХС; стенокардії напруги ФК І; атеросклеротичного кардіосклерозу; СН-І ст; розповсюдженого остеохондрозу хребта з больовим синдромом; деформуючого спондильозу; облітеруючого атеросклерозу судин нижніх кінцівок ІІ ст; ХАН І ст; хронічного активного гепатиту з диспепсичним синдромом; хронічного калькульозного холециститу легкого ступеню важкості - пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії /а.с.41/.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 172621 від 15 квітня 2014 року ОСОБА_1 з 08 квітня 2014 року встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з отриманням ним поранення під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії /а.с.40/.

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.

26 травня 2016 року Полтавський ОВК передав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України подані позивачем документи та висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб /а.с. 38/.

Відповідно до рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 08 липня 2016 року № 52, заява ОСОБА_1 та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 повернуті обласному військовому комісаріату на доопрацювання через відсутність документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження /а.с. 48/.

15 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського ОВК із заявою про повідомлення результату розгляду питання щодо виплати йому одноразової грошової допомоги /а.с. 13/.

Листом від 06 березня 2018 року № 12/449 Полтавський ОВК надав ОСОБА_1 відповідь на його заяву, в якій повідомив, що заяву щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги розглянуто та що рішенням Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерства оборони України, оформленим протоколом від 08 липня 2016 року № 52, документи ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 повернуті обласному військовому комісаріату на доопрацювання через відсутність серед них документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження /а.с. 12/.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування протоколу №52 від 08 липня 2016 року в частині відмови в розгляді документів про виплату одноразової грошової допомоги, повернення їх на доопрацювання та зобов'язання розглянути питання про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ.

Відповідно до статті 41 вказаного Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною 1 статті 16 цього ж Закону /у редакції, чинній на час виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги/ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 згаданої статті передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Отже, право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у військовослужбовця виникає у разі настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, незалежно від часу настання та встановлення інвалідності: під час проходження військової служби чи після звільнення з військової служби.

За змістом пункту "б" частини 1 статті 16-2 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.

У відповідності до частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі -Порядок №975).

Вказаний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 /у редакції, чинній на час виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги/ днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З довідки МСЕК серії 10 ААА № 172621 від 15 квітня 2014 року слідує, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, яка настала внаслідок отримання ним поранення під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні у країні, де велись бойові дії, з 08 квітня 2014 року і саме з цієї дати позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності /абзац 1/.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою) /абзац 2 /.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав до Полтавського обласного військового комісаріату наступні документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; копію довідки МСЕК серії 7-66ТЕ №0018473 від 16 листопада 2009 року; копію довідки МСЕК серії 10 ААА №185103 від 23 листопада 2012 року; копію довідки МСЕК серії 10 ААА №172621 від 14 квітня 2014 року; копію довідки МСЕК серії АВ №0188690 від 16 травня 2016 року; копію витягу ЦВЛК №604 від 05 березня 2014 року; копію акта судово-медичного дослідження №279; копію військового квитка НОМЕР_3; копії паспорта НОМЕР_2 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера /а.с. 38/.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів) /пункт 12 Порядку №975/.

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку /абзац 1 пункту 13 Порядку №975/.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови /абзац 2 пункту 13 Порядку №975/.

Аналіз наведених положень законодавства у контексті встановлених обставин справи дає суду підстави для висновку, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Повернення ж документів на доопрацювання Порядком № 975 та будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача на доопрацювання Полтавському обласному військовому комісаріату суперечить зазначеним вище нормам.

На противагу вказаному у протоколі № 52 від 08 липня 2016 року мотиву відповідача про неможливість прийняти рішення з огляду на неподання ОСОБА_1 документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, встановлено, що у разі отримання поранення, травми, контузії, каліцтва (без установлення групи інвалідності) військовослужбовцем для одержання одноразової грошової допомоги подається, серед іншого, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Отже, зі змісту наведеної норми слідує, що копію акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) необхідно подавати лише у тому випадку, коли поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби і не має наслідком установлення групи інвалідності.

З протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 604 від 05 березня 2014 року вбачається, що отримані позивачем під час проходження військової служби осколкові поранення голови, живота, лівої верхньої кінцівки, наслідками яких стали численні захворювання, - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країні, де велись бойові дії.

Таким чином, суд вважає, що рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерства оборони України у частині повернення Полтавському обласному військовому комісаріату на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, оформлене протоколом від 08 липня 2016 року № 52, є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, і прийняти відповідне рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

Суд зауважує, що викладені вище висновки відповідають правовій позиції, яку висловив Верховий Суд у рішенні від 07 березня 2018 року у справі №678/283/17 (номер рішення в ЄДРСР 72693861), від 03 квітня 2018 року у справі №750/5581/17 (номер рішення в ЄДРСР 73287476), від 22 березня 2018 року у справі №288/349/17 (номер рішення в ЄДРСР 72965171), від 30 січня 2018 року у справі №806/986/16 (номер рішення в ЄДРСР 71911532) та від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17 (номер рішення в ЄДРСР 72899340).

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення свого права на отримання одноразової грошової допомоги позивач дізнався з листа Полтавського обласного військового комісаріату №12/449 від 06 березня 2018 року, а тому встановлений кодексом строк звернення до суду позивачем дотриманий.

Посилання третьої особи на те, що позивач про прийняте Міністерством оборони України рішення, оформлене протоколом № 52 від 08 липня 2016 року, дізнався зі змісту листа від 29 липня 2016 року № 10/541, не знайшло жодного документального підтвердження: суду не надано ані доказу направлення цього листа позивачу, ані доказу його отримання позивачем.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 9, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, 36008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022), третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат (місцезнаходження: вул. Шевченка, 78а, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 07851296) про визнання рішення протиправним і його скасування та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, Міністерства оборони України у частині повернення Полтавському обласному військовому комісаріату на доопрацювання документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, оформлене протоколом від 08 липня 2016 року № 52.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 08 квітня 2014 року відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, і прийняти відповідне рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.І. Слободянюк