Ухвала суду № 73632188, 24.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1797/18

УХВАЛА

24 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Приватно орендного підприємства «КОНЕЛЬСЬКА ПОПІВКА» про стягнення заборгованості, -

встановив:

19 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Приватно орендного підприємства «КОНЕЛЬСЬКА ПОПІВКА» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з відповідача (код ЄДРПОУ 03791060) у розмірі 9456,27 грн. на користь управління на р/р 2560430419565, в філії ООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845.

Одержавши позовну заяву, суд з’ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Так, по-перше, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем до позовної заяви додано, зокрема: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пенсій з 2018 року від 05.01.2018 № 532/13-01 та з лютого 2018 року 08.02.2018 року № 1164/13-01 із супровідними листами, відповідно, від 19.01.2018 року вихід. № 1395/06.1 та від 15.02.2018 року вихід. № 3671/06.1.

Проте, докази фактичного надіслання (надання/вручення) відповідачу вказаних розрахунків до позовної заяви позивачем не додано.

По-друге, згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем в позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

По-третє, згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ – документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом із розрахунковим документом.

Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (повідомлення про отримання поштового відправлення, розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

На підтвердження виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України до позову додано копію фіскального чеку «Укрпошти» від 12.04.2018 року та реєстру поштових відправлень замовних листів з повідомленням від 12.04.2018, поданих позивачем на ПВ № 20 «Укрпошта».

Проте, з наданих доказів неможливо встановити вміст поштового відправлення, надісланого відповідачу. Тобто, неможливо встановити, які саме документи позивачем було надіслано відповідачу.

По-четверте, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1762,00 гривень.

Як наведено вище, позивачем висунуто майнову вимогу в розмірі 9456,27 грн.

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 1762,00 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

У прохальній частині позову позивач просить звільнити об’єднане управління від сплати судового збору.

Також, разом з позовною заявою до суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач, керуючись ст.ст. 6, 19 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 44 КАС України, просить звільнити його від сплати судового збору за подання адміністративного позову, з наступних підстав: з 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про судовий збір», відповідно до якого Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України не входить до переліку фізичних ти юридичних осіб, які звільнені від сплати судового збору; із посиланням на ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та на ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхання», позивач вважає, що виходячи з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності; також позивач звертає увагу суду на те, що об’єднане управління, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, внесено до реєстру неприбуткових організацій та установ. Таким, чином об’єднане управління не має правових підстав, для перерахування коштів під цільовим призначенням «сплата судового збору»; станом на теперішній час, фінансування управління Пенсійного фонду, щодо сплати судового збору не проводилось, зміни у норми Закону, яким встановлено заборону використання коштів на цілі не передбачені ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не внесено. Отже, позивач вважає, що враховуючи вищевикладене об’єднане управління не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку із відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Проте, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ № 3674-VI.

Позивач до даного переліку осіб станом на дату подання позову не включений.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Частиною 2 статті 8 ЗУ № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, будь-яких доказів саме щодо майнового стану позивача до клопотання не додано.

Крім того, враховуючи те, що, як зазначено самим позивачем, пільги Пенсійному фонду України та його органам по сплаті судового збору скасовано з 15.12.2017 року, позивачем у клопотанні також не зазначено та до нього не додано доказів щодо фактичного та правового обґрунтування того, чому: фінансування управління Пенсійного фонду щодо сплати судового збору не проводилось; об’єднане управління не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку із відсутністю коштів, призначених на цю мету, тощо – у квітні 2018 року.

Також суд додатково зазначає, що згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору – є необґрунтованим, не доведеним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):

- доказів фактичного надіслання (надання/вручення) відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пенсій з 2018 року від 05.01.2018 № 532/13-01 та з лютого 2018 року 08.02.2018 року № 1164/13-01;

- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38016923; банк отримувача – ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) – 828011; рахунок отримувача – 31212206784005; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, з урахуванням часу перебування головуючого судді у відрядженні, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Приватно орендного підприємства «КОНЕЛЬСЬКА ПОПІВКА» про стягнення заборгованості – залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова